Горковенко Владимир:
Моя знімальна група висвітлювала події біля Адміністрації Президента. Для усіх було зрозуміло, що каміння та запалювальну суміш кидають провокатори. Усім було шкода солдатів Внутрішніх військ, які стояли у першій шерензі. Один чоловік співчутливо розповідав, як ці хлопці стоять і плачуть. Щоправда, ми з ними синхронно плакали після чергового вибуху гранати із якимось ядучим газом. Але, загалом, вимальовувався гарний образ захисників і негативний тих, хто кидав каміння. Але, «беркутівці» підтвердили думку про одну звивину у голові. Під час наступу вони били усіх підряд. Іншими словами, били невинних. Переді мною били літнього чоловіка, який спіткнувся і впав. Удари наносив кожен “беркутівець”, хто пробігав. Зупинялися і лупцювали ногами. Били навіть тоді, коли чоловік не рухався і навіть тоді, коли біля нього була калюжа крові. Він отримав щонайменше півсотні ударів. Били навіть тих, хто піднімав догори руки. Зовсім звіріли, коли вривалися у двір будинку парламентських комітетів, де не було світла. Одного чоловіка загнали у куток і лупцювали втрьох. Він впав, а його продовжували бити. Потім взяли під руки і потягли в автозак, а по дорозі якась безмозгла «беркутня» вдарила його кийком по шиї. Після такого удару тягнуть до швидкої, а не в протилежному напрямку… Одного чоловіка привели під руки. Я його питаю, хто він і чи може йти – він мовчить. Я питаю чи знаєте, що сталося – він мовчить. Єдине що він видавив із себе – це фразу: «Де я?». Можна було б повірити, що усі ці побиті люди злісні провокатори, але вони були щонайменше удвічі старші від тих молодиків, які «драконили» курячий спецпідрозділ. Я не кажу, що журналісти священні корови, але «беркутівці» зробили велику помилку, коли почали бити медійників, які тримали в руках або редакційні посвідчення, або ж професійні фото- та відеокамери. Мій оператор, Назар Задоя, який стояв на ментівській будці, розповів, що у дворі «Беркут» бив від душі навіть тих, хто кричав, що вони журналісти. Тих, хто втікав – доганяли і знову били, обзиваючи “суками”… Кількість розбитих журналістських голів вже оприлюднено. Серед них навіть представники іноземної преси. «Беркутня» навіть не подумала, що саме від цих людей залежить, що напишуть: «Беркут» розігнав провокаторів» чи «Беркут» побив невинних людей». Написали, звісно, друге. Коли спілкувався з медиками-волонтерами, то вони вихваляли «Беркут», котрий прикривав їх щитами від каміння, що кидали провокатори. Але цього факту було недостатньо аби пожаліти хлопців, які постраждали від провокаторів. «Беркут» міг довести, що вони люди і що вони зробили висновки із суботнього побоїща на Майдані. Не зробили! Вони лише закріпили за собою образ нелюдів. Хотілося б думати інакше, але занадто багато крові було пролито на Банковій…
