Від нового генпрокурора залежатиме, чи буде прокуратура надалі інструментом політичного тиску, вибіркового переслідування та захистом владного свавілля.
Прокуратура поки що є найяскравішим відображенням того, як у державі стара система бореться за виживання.
І річ не тільки в тому, що вручати підозри вночі – це методи тоталітарного НКВС, а від “спецпідрозділу з нічного кошмару” в спортивних костюмах відгонить рекетом 90-х.
Певно, заяви про реформу прокуратури були потрібні виключно для того, щоб дати післямайданним генеральним прокурорам час на те, щоб прикрити виведення коштів “кривавим режимом”, поховати докази у справах проти Сім’ї та проти злочинців Майдану.
А ще потрібен був час на те, щоб нівелювати новий закон про прокуратуру, що дався важкими зусиллями ще в парламенті попереднього скликання, і відродити прокуратуру радянського деспотичного зразка. Знадобилося 28 спроб, щоб прийняти зміни до закону. Причому це було зроблено колегами з БПП і “Народного фронту” за підтримки уламків регіоналів, а головним лобістом “відродження” прокуратури був лідер фракції імені нинішнього президента. Саме ці “реформаторські” зміни дозволили пану Шокіну саботувати конкурс на посади прокурорів, призначити “перевірених” людей і відновити каральну ієрархію.
Пан Шокін зробив свою справу й пішов, залишивши президента фактичним головою деспотичного інструменту. І те, хто буде кандидатом на посаду генерального прокурора, буде свідченням справжніх намірів президента. І не тільки щодо подальшої «експлуатації» прокуратури. Без реформи прокуратури ніколи не настане реформа судової системи, реформа поліції. Та найважливіше, від нового генпрокурора залежатиме, чи буде прокуратура надалі інструментом політичного тиску, вибіркового переслідування та захистом владного свавілля.
«Віце-президент США Джозеф Байден задоволений запевненнями президента України про те, що він має намір швидко знайти генерального прокурора, який матиме довіру, буде професіоналом, буде незалежним», – повідомив посол США Джеффрі Пайетт. Незалежного професіонала з високим рівнем довіри можна знайти тільки через прозору процедуру відбору.
Замість цього ми отримуємо проект ще одних змін до закону про прокуратуру, тепер уже для того, щоб призначити на цю посаду того ж голову фракції. Не знаю, що з цього приводу подумає Джо Байден, але маючи глибоку повагу до політичного досвіду голови фракції, вважаю, що “підігнати” закон під особу – не додасть довіри ні цій особі та його майбутнім діям, ні президентові. Про незалежність прокуратури просто промовчу.
