Дюжина самых распространенных ошибок в речи тех, кто только начинает общаться на украинском. Плюс обзор ресурсов для совершенствования украинского языка онлайн.
Русскоязычная коллега из Донецка теперь живет в Миссури: посты в Фейсбук она пишет на украинском. Русскоязычный киевский художник вводит в своем блоге новое правило: каждый второй текст – на украинском. Говорить по-украински — очевидный тренд. Это уже модно. Но это еще трудно — для тех, кто год назад предпочитал русский. Да, украинский в таком исполнении выходит не вполне идеальным: кто-то похвалит за благое намерение, а кто-то и обидным «суржик!» припечатает. Есть хорошая новость: моду на украинский заметили и те, кто владеет им свободно. В интернете появились ресурсы, позволяющие совершенствовать украинский язык самостоятельно, сообщают «Экономические Известия».
Около 16-ти тысяч украинцев подписаны в Фейсбуке на страницу «Мова», где в веселых картинках проводят работу над ошибками и помогают расширить словарный запас. Мы расспросили ведущую этой страницы Наталью Клименко о проекте и о том, как привести свой украинский в порядок.
Прежде урока грамматики получаю урок толерантности, который тоже следовало бы всем нам усвоить:
Вопрос: Наталья, простите, но я буду говорить на русском: не из вредности, а потому что трезво оцениваю свой уровень владения украинским и не хочу ошибаться в таком обществе.
Ответ: Нічого страшного, ми всі мови поважаємо, але лише одну любимо.
В: Это еще не все. Знаете, я из Донецка — надеюсь, и это вас не испугает.
О: Ні, не лякає! Ми знаємо багато прекрасних людей з Донецька!
В: Отлично, тогда расскажите, как появилась ваша страница в ФБ и кто ее делает.
О: Ідея створення сторінки належить мені. Навесні я почала читати книгу Антоненка-Давидовича «Як ми говоримо» і зрозуміла, що я в захваті від рідної мови. Оскільки повсюди я чула-бачила багато кальок з російської мови, я вирішила, що добре було б ділитися своїми знаннями, аби якомога більше людей краще пізнали українську, почали нею теж захоплюватися. Так виникла ідея сторінки у соцмережі. Я хотіла робити це не нав’язливо і цікаво. Мене підтримав мій чоловік Паша. Він арт-директор і художник. І це він придумав логотип і слоган «Мова — ДНК нації», а ще нашого персонажа — Лепетуна.
Лепетун то и дело предостерегает от употребления русских слов и оборотов в украинской речи. Грань бывает очень тонка. Иногда все дело в ударении. Например, по-украински правильно так: легкИй, тонИй, кИдати, кУрятина, спИна.
В: Я думала, там у вас целая бригада филологов! А вы кто по образованию и профессии?
О: Ні, нас усього двоє. І я не філолог. Я взагалі займаюсь PR. Просто дуже люблю мову, багато читаю. Перед тим, як зробити якусь нову картинку, переглядаю купу книг, порівнюю, що про це кажуть різні мовознавці.
В: Как вы формулируете ваши цели?
О: Мета проекту — підвищувати знання української мови, закохувати у неї.
В: Этот проект — чистое волонтерство и хобби или вы рассматриваете его как бизнес-проект?
О: За освітою я маркетолог. Уже понад півроку це волонтерський проект, ми, звичайно, розглядаємо ідеї комерціалізації проекту для того, щоб його розвивати далі. У мене стільки ідей у голові — застосунок, книга, мультики. Але для цього потрібні кошти. У будь-якому разі ми й надалі будемо безкоштовно створювати нові картинки, відповідати на запити.
Лепетун отличается не только умом и сообразительностью, но и чувством юмора. Часто его уроки посвящены разбору типичных ошибок, а вдобавок он снабжает подписчиков страницы украинскими фразеологизмами, синонимами и не самыми употребительными словечками – всем тем, что позволит раскрасить и оживить речь, не погрешив против грамматики.
В: А для вас самой украинский — родной? Вы с детства на нем говорили?
О: Так, українська — це моя рідна мова. Але свого часу (близько 6-7 років) я говорила переважно російською, тобто вдома і з друзями з дитинства українською, а в університеті (пізніше — на роботі) — російською. Говорила російською, тому що так було нібито простіше, тому що всі так говорили. Зараз про це шкодую. Декілька років тому я знову повернулась на українську, моїм новим друзям, коллегам, майбутньому чолововіку спочатку було незвично, але потім вони звикли.
В: Муж, подозреваю, не только привык, но и сам заговорил?
О: Так, він вже дуже добре говорить українською.
В: Что, кроме изучения материалов вашей страницы и учебников, вы бы посоветовали делать для совершенствования украинского? Особенно живого разговорного.
О: Для для того, щоб удосконалювати свої знання, треба багато читати, особливо класиків. Тарас Шевченко, Леся Українка, Панас Мирний, Марко Вовчок, Пантелеймон Куліш, Ліна Костенко…
Освоившему украинский скучать не придется.
Мы также попросили Наталью Клименко перечислись самые распространенные ошибки, которые допускают те, для кого родным был русский язык.
Основные ошибки, которые совершают русскоязычные, когда начинают говорить по-украински
- «Приймати учаcть». «Приймати» – це взагалі одне з тих слів, які дуже часто вживають неправильно. Зокрема, треба говорити: брати до уваги, брати до серця, брати участь, а у нас багато людей вживають у цих словосполученнях слово “приймати”.
- «На протязі дня». На протязі можна захворіти, а от чекати можна протягом дня.
- “Слідуючий”. В українській мові немає слова “слідуючий”, тому треба говорити: наступного дня, наступна зупинка, подальші плани.
- «Згідно інструкції», «відповідно з …», «у відповідності з …», «згідно до…» — це все помилкові конструкції. Українською потрібно говорити: «відповідно до …» і «згідно з …».
- «Заключається». В українській мові слова «заключається» взагалі немає, тому угоди укладають, проблеми полягають, кохану обіймають…
- Їх чи їхнього? На жаль, під впливом російської мови все частіше «їх» вживається не у властивому значенні. Насправді, «їхній» — це присвійний займенник (відповідає на питання “чий?”), а «їх» — це форма родового і знахідного відмінка від особового займенника «вони» (відповідає на питання «кого?», «чого?», «що?»). Приклад: Я їх привіз до їхнього будинку.
- «Здав екзамен». Можна здати документи в архів, а от іспит складають.
- Зловживання словами «вірний» / «вірно». Вірним буває друг, а порада може бути слушною, шлях — правильним, спосіб — надійним.
- Некоректне вживання слова «любий». В українській мові слово «лЮбий» означає «милий», а замість кальки «любИй» потрібно вживати: будь-який, будь-хто, усякий, кожний, перший-ліпший.
- «Кращий фільм». В українській мові ступені порівняння прикметників утворюються і вживаються не зовсім так, як у російській. «Лучший фільм» українською не «кращий», а «найкращий фільм», «высшее качество» — не «вища», а «найвища якість».
- «Співпадіння». Правильно говорити: збіг. Мовознавець Олександра Сербенська зазначає, що кальку «співпадіння» можна тлумачити як «спільне з кимось падіння».
- «Підводити підсумки». Підводити можна очі, а підсумки підбивають, або одним словом — підсумовують.
Другие ресурсы для совершенствования и изучения украинского языка онлайн
Сообщество «Чиста мова». Сославшись на Вольтера («Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя»), здесь разбирают тонкости словоупотребления (як краще: по п’ятницях чи щоп’ятниці?), предлагаю пройти онлайн-тесты на знание украинского и, конечно, истребляют русизмы.
Сообщество «СловОпис» —виртуальный словарь сочных, но редкоупотребительных украинских слов в формате видео-блога, сделанный студентами Киевского университета им. Бориса Гринченко.
Сообщество «Б’юрко-мов’юрко» — позиционируется как «криниця для спраглих граммар-наці». Посты появляются нечасто, но подкупают стилем изложения:
— між словами «дружно» і «дружньо» є різниця:
дружно = одностайно
(ми підемо і дружно перерахуємо по сто гривень на потреби армії)
дружньо = приязно
(він дивився дружньо, але рот у нього був злий. грошей йому ніхто так і не дав)
і постскриптум.
є слово «природно». слова «природньо» нема. з цим треба змиритися.
Офіційний сайт Української мови — сборник правил, которые пригодятся, и школьнику, и студенту, и секретарю-делопроизводителю. Есть небольшая библиотека с книгами и презентациями для школьных занятий. А также раздел для тех, кто пока владеет только русским.
