Вчені переглянули роль генетики у довголітті людей. Нове дослідження, опубліковане в журналі Science, показує, що генетика впливає на тривалість життя людини значно сильніше, ніж вважалося досі.
Раніше науковці оцінювали генетичний фактор у тривалості життя у 10–25%. Це означало, що спосіб життя, середовище та випадкові фактори відіграють головну роль. Проте такі оцінки виявилися помилковими.
Проблема в тому, що багато людей у минулому помирали молодими від зовнішніх причин: інфекцій, аварій, нещасних випадків. Ці смерті не залежать від того, як швидко старіє організм, і вони “маскували” генетичний вплив.
Група нідерландських вчених проаналізувала масив даних про тривалість життя пар близнюків з кількох країн, відсіявши випадки смертей від зовнішніх причин. Так вони змогли оцінити, наскільки біологічне старіння насправді визначає тривалість життя.
Дослідники виявили, що різниця у тривалості життя однояйцевих близнюків була меншою, ніж у випадку з різнояйцевими близнюками. Це вказує на визначальну роль генів у довголітті. Загалом автори дослідження дійшли висновку, що генетичний фактор на 55% визначає те, скільки років проживе людина.
Ця цифра узгоджується зі спадковістю інших складних рис людини. Наприклад, зріст людини чи рівень інтелекту також приблизно на 50% залежить від генетики.
“Ці міркування мають важливі наслідки. Якщо тривалість життя значною мірою визначається генетикою, то можливості впливу на швидкість старіння обмежені, зокрема за допомогою зміни способу життя”, – йдеться у публікації.
