Європарламент ухвалив резолюцію про необхідність впровадження “військового Шенгену” в межах Європейського Союзу.
Таке рішення ухвалено для того, щоб швидше реагувати у разі агресії Росії. Депутати закликають скасувати внутрішні кордони для переміщення військ і військової техніки. Крім цього, пропонується модернізувати залізниці, тунелі та мости з метою підвищити їхній технічний стан. Про те, як Європа готується відбивати можливу агресію Росії, — у матеріалі журналістів FREEДОМ.
У разі загрози з боку Росії перекидання військ ЄС до російського кордону може зайняти понад місяць. Щоб виправити ситуацію, Європейський Союз розпочинає масштабну модернізацію оборонної інфраструктури. Європарламент підтримав створення “військового Шенгену”. Цей проєкт спрямований на скорочення бюрократичних процедур і спрощення переміщення військ та озброєння по всьому континенту.
“Військова мобільність є важливим фактором для спільної європейської безпеки та оборони, а також критично необхідна для безпеки східного флангу, зокрема для балтійських країн та Польщі”, — йдеться в положенні про ухвалення відповідної резолюції Європейського парламенту.
Уперше в історії Європарламент схвалив спільну програму у галузі оборонної промисловості на суму 1,5 млрд євро між ЄС та Україною в листопаді 2025 року. Вона передбачає модернізацію українського оборонпрому та полегшення його інтеграції з європейським. Крім цього, Україна зможе брати участь у спільних європейських оборонних проєктах.
Верховна представниця ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас раніше заявляла, що Європейський Союз має намір включити Україну й у свої проєкти “військового Шенгену”.
“Військовий Шенген” — це ініціатива Єврокомісії, спрямована на створення єдиної просторової військової мобільності.
“Суть проста — Європа має нести відповідальність за свою власну безпеку. Це більше не варіант, а необхідність. Ми знаємо, з якими загрозами стикаємося, і будемо їм протистояти. Це означає, що ми повинні бути готові. Ми повинні розробляти та розгортати нові можливості, щоб могли битися в сучасній, гібридній війні. І тут ми знову звертаємо гори. Після десятиліть недостатнього інвестування ми виходимо на новий рівень. Ми трансформуємо нашу оборонно-промислову базу в базу, здатну постачати передові технології та здійснювати швидке масове виробництво в умовах війни. Цього року ми зробили для оборони більше, ніж за останні десятиліття”, — цитує Reuters президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн.
Військова Шенгенська зона підкріплена робочою групою з питань військової мобільності та європейським координатором для оптимізації реалізації різних ініціатив. У разі загроз спеціальна комісія має надати дорожню карту.
Депутати Європарламенту також хочуть, щоб ЄС наслідував приклад НАТО і забезпечив, щоб війська швидкого реагування мали можливість перетинати внутрішні кордони Європейського Союзу протягом трьох днів у мирний час і за добу в кризових ситуаціях.
“Щоб зберегти силу і здатність Європи стримувати агресорів, вкрай важливо, щоб ми продемонстрували нашу готовність діяти. Це включає здатність швидко розгортати війська та обладнання по всьому ЄС. Подолання адміністративного тягаря та розвиток потенціалу й інфраструктури подвійного призначення — це не розкіш, а необхідність. Парламент наголошує на роботі, яку ще належить виконати для досягнення справжнього “військового Шенгену”, і це має бути зроблено якнайшвидше”, — як інформує пресслужба Європарламенту, про це заявив співдоповідач Європейського парламенту Пятрас Ауштрявічюс.
Російський диктатор Путін на щорічній колегії Міністерства оборони виступив з черговими агресивними заявами на адресу Європи та України. Він запевнив, що Росія нібито досягне своїх територіальних цілей у війні, яку Москва продовжує називати “спеціальною військовою операцією”, обравши для цього або дипломатичний шлях, або військову силу.
Такі погрози з боку Кремля звучать не вперше. У відповідь Європа вибудовує свою архітектуру безпеки. Європарламент схвалив зміни до законодавства ЄС, які дозволять змінювати затверджені програми, щоб спрямувати додаткове фінансування на оборонні проєкти. Тільки Німеччина планує в найближчі роки витратити понад 650 млрд євро на оборону.
