Біржові ціни на золото та срібло у понеділок, 29 вересня, оновили чергові історичні максимуми, повідомляє платформа Trading Economics.
Зокрема, золото вперше в історії піднявся вище 3800 доларів за унцію (122,2 долара за грам). За 29 вересня динаміка склала понад 1%. Повідомляється, що це зростання було спричинене ослабленням долара через побоювання щодо можливого шатдауну американського уряду, а також очікуваннями щодо ймовірного зниження ставок Федеральною резервною системою США.
Крім того, невизначеності додають нові анонсовані мита американського президента, що також підштовхує ціни на дорогоцінні метали догори.
У свою чергу, срібло досягло позначки у 46,5 долара за унцію (1,5 долара за грам), що стало історичним максимумом за останні 14 років. За понеділок метал додав у ціні майже 2%.
Видання Financial Тimes зазначає, що у 2025 році золото в злитках вже подорожчало на 45%. Цю тенденцію останніми місяцями підсилювало й те, що західні інвестори масово вкладають кошти в біржові фонди, забезпечені золотом.
Крім того, центральні банки держав збільшують свої запаси цього дорогоцінного металу, який стає привабливою альтернативою долару – основній резервній валюті світу.
Як повідомляє Reuters, дорожчають і інші дорогоцінні метали. Зокрема, платина виросла на 1,7%, сягнувши дванадцятирічного максимуму у 1595,35 долара за унцію (51,3 долара за грам). Паладій же сягнув 1279,46 долара за унцію (41,14 долара за грам) – зростання склало 0,7%.
Чи варто купувати золото в Україні
Втім, українці не мають змоги заробити на рекордному подорожчанні дорогоцінних металів. Як розповів у коментарі УНІАН економіст Олег Пендзин, в Україні зараз можливо купити здебільшого не монетарний метал у злитках, а ювелірні вироби, форма ціноутворення щодо яких абсолютно інакша.
“Коли ви захочете продати ювелірний виріб, ви продаватимете його як лом металів. Національний банк в 2022 році прийняв постанову про особливості валютного регулювання в особливий період, і на сьогодні в Україні практично неможливо продати монетарне золото. Навіть виробники ювелірної продукції не можуть нормально купляти золото за кордоном через жорсткі обмеження щодо перерахунку валютних коштів за кордон”, – сказав він.
За словами Пендзина, є велика різниця між покупкою ювелірного виробу, де закладена вартість робочої сили, дорогоцінного камінчика, обробки, і таким чином вартість самого золота у виробі складає 30-40%. Тому вартість лому буде набагато меншою, аніж першопочаткова вартість виробу.
Щодо банківських злитків, то економіст зазначив, що фінустанови самостійно визначають маржу, тобто різницю між ціною купівлі банком і продажем покупцям, що робить покупку невигідною.
Пендзин навів приклад покупки валюти в обмінниках, де розмір маржі обмежується регулятором. В ситуації ж з продажем золота подібного регулювання немає.
“Національний банк обмежує маржу при покупці валюти, щоб не було значної накрутки, а у випадку з монетарним золотом того немає – банк яку захоче маржу, таку і встановить”, – пояснив експерт.
