У 2025 році науковці склали оновлений список найхолодніших країн світу на основі середньорічних температур, отриманих з надійних джерел, таких як Всесвітня метеорологічна організація, NASA та NOAA. Ці дані враховують як супутникові спостереження, так і вимірювання на наземних станціях, забезпечуючи точність і всебічність аналізу.
Рейтинг підкреслює, що холодні регіони не лише зберігають свої низькі температури, але й зазнають швидких змін через глобальне потепління. Антарктида очолює список з екстремально низькими показниками, за нею йдуть країни Північної півкулі з помітними варіаціями в регіонах.
Як зазначає Condé Nast Traveler, дослідження також торкається феномену полярного посилення, яке прискорює нагрівання в цих зонах. Загалом, цей огляд ілюструє, як кліматичні процеси роблять холодну погоду більш непередбачуваною, впливаючи на екосистеми та людське життя.
- Антарктида — середня температура -56,7ºC
- Росія — середня температура в Сибіру -5,4ºC
- Канада — середня температура в північних регіонах -4,8ºC
- Гренландія — зафіксовано -3,6ºC
- Монголія — середньорічна температура досягла -0,9ºC
- Норвегія — включаючи Шпіцберген, середня температура становила 1,3ºC
- Казахстан — середня температура по країні досягла 1,6ºC
- Фінляндія — середня температура становила 1,9ºC
- Ісландія — піднялася до 2,0ºC
- Сполучені Штати (Аляска) — середня температура становила 2,1ºC.
Багато з цих холодних зон нагріваються швидше за інші частини планети через ефект полярного посилення, коли танення снігу та льоду зменшує відбиття сонячного світла, призводячи до додаткового поглинання тепла, зазначає видання.
Це особливо помітно в північній Канаді, Гренландії та Сибіру, де втрата крижаного покриву стає постійною проблемою протягом року. Глобальне потепління не завжди пом’якшує зими, а навпаки, робить погоду більш нестабільною, з різкими коливаннями від м’яких періодів до інтенсивних морозів.
Послаблення струменевого потоку через відступ морського льоду дозволяє арктичному повітрю проникати далі на південь, посилюючи полярні вихори та сезонні контрасти. В результаті, в найхолодніших країнах спостерігається більше снігопадів, затримок у замерзанні та ранніх відлиг, що ускладнює прогнозування.
Клімат стає менш передбачуваним, поєднуючи загальне підвищення температур з екстремальними подіями, що вимагає адаптації від суспільств цих регіонів.
