Вчені вперше знайшли докази того, що європейці часів неоліту подорожували морем до Африки.
Вчені вперше знайшли докази подорожей європейських мисливців-збирачів кам’яної доби до Африки. Допоміг їм у цьому аналіз геному стародавніх людей, які жили на захід від Єгипту, повідомляє Українська правда.
Як йдеться у дослідженні, опублікованому в науковому журналі Nature, було секвеновано ДНК з кісток і зубів 9 людей з археологічних пам’яток східного Магрибу – сучасного Тунісу та північно-східного Алжиру. Вони жили від 6 до понад 10 тисяч років тому – у період неоліту. Ці люди були місцевими мисливцями-збирачами. Європейцям, які, ймовірно, прибули через Гібралтарську протоку, значною мірою вдалося витіснити мешканців західного Магрибу. Але на сході ситуація була іншою.
Там люди продовжували ловити сухопутних равликів і харчуватися дикорослими рослинами, навіть коли почали розводити імпортованих овець, кіз і велику рогату худобу. Сільське господарство в регіоні почало розвиватися значно пізніше. Науковці припускають, що стійкість місцевих може бути пов’язана саме зі спротивом сільськогосподарським практикам.
Найбільше дослідників здивував геном чоловіка з туніського поселення Джебба. Близько 6% його ДНК можна простежити до європейських мисливців-збирачів. За оцінками вчених, його предки з Магрибу змішалися з європейцями близько 8,5 тисячі років тому. У жінки з цього місця є слабші ознаки цих зв’язків.
Точне європейське походження чоловіка встановити не вдалося. Однак найімовірнішими варіантами є Сицилія та менші острови між двома континентами. Ба більше, на археологічних розкопках у Тунісі знайшли обсидіан з одного з таких островів – Пантеллерії.
Дослідники вважають, що мисливці-збирачі з Європи та Північної Африки могли перетинати Сицилійську протоку на довгих дерев’яних каное, орієнтуючись на око. Багато потенційних місць зупинок зараз затоплені, що ускладнює пошук подальших доказів цих подорожей.
