Смерть понад 50 українських військових унаслідок прильоту ракет “Іскандер”, безумовно, на совісті країни-агресора. Але крім зовнішнього ворога ЗСУ потерпає і від внутрішнього — нескінченної “радянщини”. Видання Фокусз’ясувало, чи можна зробити так, щоб солдати не гинули від помилок начальства.
Приліт балістичних ракет “Іскандер” у Полтаві по території Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут убив 53 і поранив ще 271 українську військову людину.
У момент вибуху в будівлі перебували студенти, мобілізовані та контрактники. Одна ракета вдарила по плацу, а друга — по їдальні. Курсанти інституту не загинули: разом з офіцерами вони спустилися в укриття. Не пощастило мобілізованим і контрактникам, які залишилися на курсах у коледжі, уточнювали ЗМІ.
Чому мобілізованих і контрактників не відправили в укриття — незрозуміло. У Telegram-каналах наводили різницю виконання команд після сигналу повітряної тривоги між курсантами та мобілізованими. Перші примусово йдуть в укриття, а інші — як вийде.
Шикування військових на плацу Інституту зв’язку спростовували і в Міноборони України. Йшов навчальний процес, о 9:08 оголосили повітряну тривогу і всі почали спускатися в укриття. Через кілька хвилин пролунали вибухи, пояснював ситуацію речник Міноборони Дмитро Лазуткін.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив про розслідування інциденту військовою службою правопорядку в ЗСУ. У його позиції немає жодного слова про відповідальність начальства за організацію та безпеку навчального процесу.
Винні дрони ЗС РФ і кругова порука генералів ЗСУ
Однією з перших на ураження військової частини російськими ракетами в Полтаві звернула увагу народна депутатка Мар’яна Безугла. У бесіді з Фокусом політикиня згадала про шикування 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади ЗСУ в Запорізькій області 4 листопада 2023 року.
Командири тоді нагороджували солдатів з нагоди Дня ракетних військ і влаштували шикування. Військових зібрали за 20 кілометрів від лінії фронту під Роботиним, а росіяни за допомогою розвіддрона навели ракету “Іскандер-М”. Удар забрав життя 19 професійних бійців, загинув один із найкращих українських артилеристів Дмитро “Таксист” Мілютін.
Після випадку зі 128-ю бригадою не відкрито жодного кримінального провадження щодо вищого начальства. Безугла зазначила, що 3 вересня все повторилося: знову вишикували військовослужбовців і по них вдарила ракета “Іскандер”. Наводити снаряди допомагають розвідувальні дрони армії РФ, які фіксують скупчення військових.
За словами військового експерта Українського інституту майбутнього Івана Ступака, ЗС РФ прекрасно знали про існування ЗВО для зв’язківців у Полтаві з часів СРСР.
“Чому не вдарили раніше? Чекали команди від місцевих коректувальників, коли там зберуться військові. Потім відстежили ціль дронами”, — пояснює він Фокусу.
Командири, як і цивільні, читають моніторингові Telegram-канали і бачать повідомлення про пуски ракет у РФ. Але часто виконувати нормативи їм заважає чоловіче его: ховатися в підвалах — справа нібито “бійців, які не відбулися”, продовжує аналітик.
“Ми ж чоловіки у формі, нехай цивільні та жінки з дітьми ховаються. Після трагедії в Полтаві доведеться переглянути свої принципи і норми етикету. “Родянщина” з армії не пропала, вона заважає і забирає життя”, — наголосив Ступак.
Причина безкарності вищого військового керівництва за подібні трагедії, на думку експерта, полягає в “захисті честі мундира”. Генерал не може сісти до в’язниці і завжди знайде можливість виправдати себе.
“Високі начальники списують відповідальність на нижчих. Генерали можуть бути давно знайомі один з одним, вони не стануть слухати підлеглих, навіть якщо ті скажуть розумні речі. Питань до росіян немає: вони терористи й обстрілюють цивільні об’єкти. Але що зробило наше командування для безпеки курсантів?” — запитує він.
Глобальних змін проблем чекати не варто, поки не покарано всіх відповідальних за навчальний процес і безпеку в полтавському інституті, вважає військовий експерт Олег Жданов.
“Командування почувається в безпеці: один раз тривога прозвучала, не пішли, пронесло. Другий раз — уже прилетіло і вбило людей. Кругова порука: починаючи від головкому ЗСУ всі ставлять наближених на ключові армійські посади. Потім не можна з них спитати, адже дадуть свідчення проти своїх же. Заарештуйте [командувача Об’єднаних сил Юрія] Содоля, він розповість вам про службу з [Олександром] Сирським”, — зауважує аналітик.
Чи допоможе перенесення військових частин подалі від кордонів із Росією?
Передові комплекси ППО в Полтаві для захисту навчального закладу не були. Усі російські розвідувальні дрони, що залітають углиб України до 200 кілометрів, знищити не вийде. Варіант переміщення навчальних закладів ЗСУ ближче до західних областей здається логічним.
Однак приклад навчального центру “Десна” в Козелецькому районі Чернігівської області — не найвдаліший. На полігоні 17 травня 2022 року сталася трагедія: авіація РФ поцілила ракетами в будівлі, 30 людей було поранено, 87 — загинули, а десятки людей записали до “зниклих безвісти”. ЗМІ з’ясували, що службова перевірка виявила порушення в діях командування військової частини. Причому помилки замовчали і від рідних загиблих, і від суспільства.
“Найвигіднішим варіантом є навчання військових за кілька секунд після сигналу повітряної тривоги бігти в укриття. Окреме питання полягає в тому, чи можна розмістити всіх військових у бомбосховищі? У країни мають бути гроші на обладнання повноцінного укриття для військових студентів. Хоча ми знаємо, як облаштовували захисні споруди на лінії фронту, тому дивуватися не варто”, — акцентує увагу Іван Ступак.
Усі діючі військові ЗВО і навчальні центри бажано в умовах великої війни бажано розміщувати поза межами досяжності основних російських ракет, додає Олег Жданов.
Проте від ракет “Кинджал”, “Калібр” або серії “Х”, які летять на кілька тисяч кілометрів, особливо не сховаєшся. Що далі військові центри розташовані від кордонів із Росією, то більше часу є на реакцію. Якщо до Полтави балістика прилетить за 3-4 хвилини, то на захід — уже за 7-8 хвилин, різниця все ж таки суттєва, констатує експерт.
Рельєф місцевості та величезні ліси на заході країни дадуть змогу заховати будь-який військовий об’єкт. Інший важливий крок — робота систем РЕБ по БПЛА-розвідниках. Очевидно, безпілотник годинами “висів” над Полтавою і його не збивали.
