Естонські 15-річні школярі показали одні з найкращих результатів на дослідженні PISA-2022. Зокрема, Естонія зберегла свої лідерські позиції серед європейських країн та продемонструвала винятково високі рейтинги 15-річних підлітків із математики, природничих наук і читання. Загалом країна увійшла до вісімки найкращих у світі. Про це повідомляє Нова українська школа.
Такий успіх міністерство освіти цієї країни повʼязує також і з професійними навичками педагогів. На думку управлінців, саме вони мають вирішальний вплив на досягнення учнів. Відомо, що середній вік в естонських вчителів – 49 років і він є найвищим в Європі.
Міністерка освіти й науки Естонії Крістіна Каллас зазначила, що, порівнюючи з іншими країнами, результати Естонії характерні тим, що багато естонських дітей досягають базового рівня знань із математики.
«Це означає, що наші вчителі приділяють багато уваги всім дітям у класі однаково, і ми досягаємо найкращих результатів у світі не тільки завдяки найздібнішим учням, а й завдяки результатам усіх дітей вище середнього. Професійні навички естонських вчителів тут є ключовими», – акцентувала міністерка.
Для того, аби стати вчителем в Естонії, можна пройти програму початкової педагогічної підготовки на рівні бакалаврату або магістратури. У випадку, якщо студент закінчив іншу галузь, він має завершити магістерську програму з педагогіки. Також вчителі можуть підтвердити свою кваліфікацію через спеціальні оцінювання від професійної організації педагогів.
Аби отримати право працювати у естонській школі, необхідно мати знання з державної мови на рівні С1.
Школи та вчителі в Естонії мають широку автономію, розповідає Антоніна Гузель, яка працює в одній з естонських шкіл. Заклади освіти можуть розробляти власні навчальні програми, зі своїми цілями та фокусом. Педагоги ж самостійно обирають підручники й методи навчання, які вони хотіли б використовувати на своїх уроках.
За словами Антоніни, директор, вчителі та учні в естонській школі – це коло партнерства й рівних взаємин.
«За два роки роботи в естонській школі я жодного разу не чула, щоб директор чи вчитель підвищив голос на учня. Часто школа з учнями та батьками організовують різні цікаві події: концерти, піжамні вечірки, приготування їжі тощо, де беруть участь як учні, так і вчителі та батьки.
Дитина може йти коридором і запитати в директора, як у нього справи, на що директор спокійно відповість і привітно поспілкується. Вчителі між собою на «ти». Учні до вчителів також звертаються на «ти» й лише на ім’я», – ділиться спостереженнями педагогиня.
Та не дивлячись на успішні показники учнів на PISA, добрі стосунки у колективах, в Естонії все ж існує проблема нестачі вчителів.
Нагадаємо, з наступного навчального року в школах федеральної землі Гессен у Німеччині планують розпочати вивчення української як другої іноземної мови. Земельне міністерство у справах культів, яке відповідає також за освіту та культуру, оголосило конкурс на пошук майбутніх спеціалістів та вчителів української мови.
Як повідомлялося раніше, польський Сейм ухвалив проєкт змін до «Спецзакону про допомогу громадянам України у звʼязку з війною в цій країні», який має продовжити термін легального перебування українців у Польщі до 30 вересня 2025 року. Передбачається, що нові положення набудуть чинності з 1 липня 2024 року. Одне з нововведень законопроєкту пов’язує виплату соціальної допомоги «Родина 800+» і «Добрий старт» із виконанням дітьми шкільного обов’язку. Крім цього, Міністерство освіти готує розпорядження, згідно з яким українські діти, які проживають у Польщі, будуть зобов’язані відвідувати польські навчальні заклади. Про це пише видання «Наш вибір» із посиланням на інтерв’ю із представником відділу моніторингу і адвокації Українського дому у Варшаві Олександром Пестриковим. Зміни стосуються виключно тих осіб, які мають дійсний PESEL зі статусом UKR.
До слова, у рамках реформи середньої освіти в українських школах не вводитимуть окремі уроки сексуального виховання – натомість планується розширення патріотичної виховної роботи. Оксен Лісовий підкреслив, що Міносвіти має багато питань, яким потрібно приділити увагу. Зокрема, це стосується розвитку патріотизму у школярів та любові до батьківщини.
