Росія продовжує цілеспрямовано наносити ракетні удари по енергетичній системі України. Минулої ночі ворог вдарив по об’єктам у Дніпропетровській, Черкаській, Кіровоградській, Івано-Франківській областях. Рятувальники та енергетики працюють над ліквідацією наслідків уражень.
Експерти зазначають, що таким чином росіяни намагаються максимально ушкодити енергетичну систему України. Ворожими цілями стають ГЕС, ТЕС, а удари завдаються саме по об’єктах генерації електроенергії.
“Цієї ночі свідомими цілями ворога стали Канівська та Дністровська ГЕС. Країна-терорист хоче повторення екологічної катастрофи на Херсонщині. Але тепер під загрозою не лише Україна, а й Молдова. Вода не зупиниться перед прикордонними стовпами, як не зупиниться і російська війна, якщо разом і вчасно не зупинити її в Україні”, – заявив президент України.
Чому не атакували взимку?
Така поведінка ворога дивує багатьох українців, адже всі чекали, що росіяни будуть завдавати ракетних ударів по критичній інфраструктурі саме взимку, щоб занурити країну у затяжний блекаут під час морозів, але свої атаки ворог розпочав лише навесні.
“Пояснити логіку росіян складно, бо вона у них відсутня. Можливо, у цей час вони виготовляли ракети, накопичували їх для масованих ударів, проводили розвідку. Причин може бути безліч. А з іншого боку цьогорічна зима була досить теплою, що, до речі, дуже допомогло українській енергосистемі та врятувало країну від катастрофічного блекауту. Гадаю, якби морози до 10 градусів трималися б в Україні тижнів три, то росіяни б обов’язково атакували нашу енергосистему. Наразі на дворі тримається та ж погода, що й взимку, а у РФ ті ж плани – завдавати українцям максимальної шкоди руйнуючи критичну інфраструктуру”, – розповідає сайту ТСН.ua Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг, експерт сфери ЖКГ.
Експерт додає, що ціль, яку обрав ворог дуже вразлива. Захистити енергетичні об’єкти інакше як засобами ППО – неможливо. Звичайно споруди підстанцій чи ТЕС можна закрити бетонними плитами від пострілів зі звичайної зброї, але від балістичних ракет бетон не порятує.
Ціль – прифронтові регіони і міста
За словами Олега Попенка, ворожі атаки на критичну інфраструктуру України дійсно посилилися і стали регулярними.
“Влучання є. І більшість з них саме у прифронтовій зоні. На Дніпропетровщині серйозно пошкоджена генерація ДТЕК, якщо брати в комплексі компанія ДТЕК втратила до 50% генерації. Також росіяни продовжують бити по наших ГЕС. Було влучання і по об’єкту критичної інфраструктури в Івано-Франківській області”, – розповідає Олег Попенко.
Експерт додає, що тактика та стратегія, яку обрав агресор – поступове знищення української енергосистеми та доведення до блекауту. Але зараз росіяни сконцентрувалися саме на прифронтових містах – це їх основна ціль.
“Росіяни зараз не б’ють по всім енергетичним об’єктам України, як це було, наприклад, восени 2022 року. Тоді вони одночасно гатили ракетами по усіх нашим підстанціях. Зараз ворог розуміє, що у цьому немає сенсу, бо ми навчилися досить швидко відновлювати підстанції, і для цього маємо запас необхідного обладнання та ресурсів. Тому ворог обрав тактику завдавання ударів саме по генерації в, прифронтових містах. Там, де підліт балістичної ракети досить швидкий і система ППО не зможе швидко зреагувати”, – додає Олег Попенко.
Потрібні додаткові системи ППО
Найбільше страждають від ракетних ударів та дронів Харків, Дніпро, Запоріжжя, Херсон, Миколаїв, Одеса. Для удару по енергетичних об’єктах ворог використовує гіперзвукові ракети і вони, на жаль, досягають цілі.
Експерт підкреслює, що у цих регіонах нам критично не вистачає систем ППО. Їх більшість зосереджена біля столиці, а тих, що знаходяться на умовній дузі – від Чернігова до Одеси фізично не вистачає, щоб збивати балістику.
Навіщо Росія створює “мертву зону”?
Олег Попенко зазначає, що знищуючи об’єкти критичної інфраструктури в прифронтових містах, ворог намагається створити “мертву зону”, де буде майже повністю відсутня система життєзабезпечення. Як приклад наводить удари росіян по енергосистемі Харкова.
“Росіяни одночасно били не лише по об’єктам генерації Харкова, вони вдарили по усім підстанціям, які знаходяться у межах міста. І майже всюди влучили. Мета у ворога дуже проста та страшна – створити “мертву зону” на 50-100 кілометрів від свого кордону. Адже якщо у місті не буде електрики, то відповідно не буде тепла, води та не працюватиме каналізація. Люди будуть змушені покидати свої домівки”, – зауважує експерт.
Тактика Росії – територія непридатна для життя
Саме тому росіяни і обстрілюють нашу енергосистему на сході. Причому, як тільки вдається відремонтувати пошкоджене, як отримуємо новий “приліт”. Ворог робить усе можливе, щоб зробити цей регіон непридатним для життя, а відповідно його буде легше захопити – така от звіряча тактика.
“Росіяни чудово знають місцезнаходження наших підстанцій в містах. Хоча це не великі об’єкти, а будівлі 10 на 10 метрів, або 20 на 20 метрів. Але їх розташування ворогу добре відоме і по них влучають з точністю до одного метра”, – розповідає Олег Попенко.
Експерт додає, що така ж ситуація у Запоріжжі – росіяни б’ють по підстанціях в межах міста. А в Херсоні вже майже немає систем життєдіяльності – більшість людей виїхали з міста.
Олег Попенко зауважує, що раніше під час війни “мертвою зоною” вважалася територія, яка потрапляла під вогонь далекобійної артилерії.
“Зараз це зона, куди долітають модернізовані російські ракети С-300 та С-400, це – 90 кілометрів. На жаль, все що знаходиться на відстані до 100 кілометрів від кордону з Росією – поступово ставатиме “мертвою зоною”. Ми маємо заборонити будь які ремонти та будівництво в прифронтовій зоні починаючи з вокзалів, стадіонів та інших об’єктів. Це Сізіфова праця, бо при бажанні РФ буде знову і знову наносити удари по цих об’єктах – ресурсу у них вистачає”, – зазначає експерт.
Є потреба в евакуації населення
Постійні обстріли Харківщини вже спонукали владу до непопулярних рішень – примусової евакуації населення, дітей у першу чергу. Йдеться про Богодухівській та Харківський райони.
“Я гадаю, що вже сьогодні ми маємо готувати державні програми з евакуації населення з прифронтових міст. Це стосується не лише Харківщини, а й Херсонської області. У цій ситуації найголовніше – це зберегти життя людей. Якщо ми не збережемо якесь місто, то зможемо відновити його пізніше, а людське життя не відновиш і не повернеш”, – зауважує експерт.
Варто подбати про переселенців
До цього він додає, що саме держава повинна працювати з населенням. Люди мають отримувати під час евакуації кошти, яких би їм вистачило для життя на новому місці.
“Тут потрібно розуміти, що 90% громадян з цих регіонів практично не мають заощаджень. Для них мають бути розроблені соціальні програми з підтримки переселенців. Має діяти механізм, який би дозволяв людям створити достойні умови для життя на новому місці”, – каже Олег Попенко.
Він додає, що на заході країни є чимало невеличких міст, які при певних створених умовах можуть розширювати свою інфраструктуру для будівництва нового житла або розгортання модульних містечок, щоб українці зі сходу туди могли переїхати.
“Я зараз не кажу про великі міста, такі як Ужгород, Львів, Хмельницький чи Івано-Франківськ. Розвивати потрібно невеличкі міста, які мають для цього потенціал. Вони мають бути “накачані” коштами, розвивати свої інфраструктуру, щоб туди могли приїхати переселенці та знайти для себе тимчасовий або повноцінний прихисток”, – зауважує експерт.
Загроза на заході менша
Ворог завдає ударів і по енергетичних об’єктах у західних регіонах України. Причому останнім часом робить це все частіше. Чого тільки варте намагання поцілити у Дністровську ГЕС.
“Розумієте, два-три влучання на Івано-Франківщині чи на Хмельниччині, це все ж таки не повна відсутність електроенергії, яка наразі є на Харківщині. Навіть якщо ми повністю відновимо там електропостачання, то це буде тимчасово. У будь-який момент РФ може повторно нанести ракетний удар знешкодити усі підстанції. А без електроенергії немає води, немає тепла. І ми отримаємо мертве місто. Ризиків на сході значно більше”, – підсумовує Олег Попенко.
