У вівторок, 16 січня, народні депутати будуть розглядати законопроєкт № 10062 про вдосконалення Єдиного електронного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів “Оберіг”, який начебто повинен покращити процедуру військового обліку. Однак юристи та нардепи заявляють, що проєкт в оновленій редакції має антиконституційні норми.
Про це пише ТСН.ua.
Що таке держреєстр військовозобов’язаних та звідки беруть дані
Єдиний електронний реєстр військовозобов’язаних “Оберіг” – державний реєстр, що містить інформацію про всіх призовників, військовозобов’язаних та резервістів віком від 18 до 60 років. Дані для Реєстру збираються з різних державних реєстрів. Зокрема, від Міністерства фінансів, МВС, Міністерства освіти і науки, Державної судової адміністрації, Пенсійного фонду, МОЗ, Міністерства соціальної політики, ЦВК, Державної прикордонної служб та інших відомств.
Хто займається реєстром та хто матиме доступ до нього
База державного реєстру належить Міністерству оборони України, а розпорядником є Генеральний штаб ЗСУ.
Як йдеться у тексті проєкті, доступ до реєстру матимуть Міноборони, СБУ, органи розвідки, оперативні командування, а також ТЦК областей.
Як хочуть розширити електронний реєстр військовозобовʼязаних “Оберіг”
Під час доопрацювання проєкту додали пункти, відповідно до яких до Реєстру будуть заноситися та зберігатися такі відомості:
- персональні дані призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
- службові дані призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
- дані про потребу в комплектуванні особовим складом Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, крім інформації, що становить державну таємницю.
Відповідно до тексту законопроєкту, згода призовників, військовозобов’язаних та резервістів на обробку їхніх персональних даних для цілей реєстру не потрібна.
В разі ухвалення проєкту реєстр міститиме інформацію про всіх військовозобов’язаних віком від 17 до 60 років (зараз від 18 до 60 років).
Якими відомостями хочути наповнити держреєстр
Як зазначається у порівняльній табличці проєкту, до персональних даних призовника, військовозобов’язаного та резервіста належать:
- прізвище;
- власне ім’я (усі власні імена);
- по батькові (за наявності);
- дата народження;
- місце народження;
- стать;
- номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти;
- відомості про статус ветерана війни;
- місце проживання та місце перебування;
- відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження);
- відомості про сімейний стан особи та членів її сім’ї (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), а також дітей);
- реквізити паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія, номер, дата видавання, орган, що видав, строк дії);
- відомості про громадянство;
- відомості про документи, що підтверджують смерть особи або визнання особи померлою чи безвісно відсутньою;
- відомості щодо визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності);
- відомості про зайнятість (код підприємства, місце роботи, посада);
- реєстраційний номер облікової картки платника податків;
- відцифрований образ обличчя особи;
- відомості про дату та мету виїзду за межі України та дату повернення на територію України;
- відомості про освіту та спеціальність;
- омості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення);
- відомості про розгляд судом кримінальної справи, вирок, що набрав законної сили.
Що не так із законопроєктом про вдосконалення військового обліку
Надмірне втручання у приватне життя життя українців – нардепи
Деякі народні депутати заявляють, що до тексту, винесеного до голосування у другому читанні, додали антиконституційні норми, які порушують приватне життя українців.
Нардепка від партії “Європейська Солідарність” Ірина Геращенко стверджує, що до реєстру хочуть вносити інформацію про адміністративні правопорушення і всі виїзди за кордон, боргові зобовʼязання та інше. Такої ж думки дотримуються її колеги по фракції.
“Мій підхід такий – держава має знати і вести реєстр військовозобов’язаних, але там не має бути зайвої інформації і приватне життя має бути захищеним. Я не розумію, навіщо державі знати наприклад, коли військовозобов’язаний перетинав кордон. При чому це до його військових зобов’язань”, – зазначив депутат Олексій Гончеренко.
Законопроєкт може нести загрозу нацбезпеці України – юрист
Відомий український адвокат Ростислав Кравець прокоментував суперечливі норми у документі, які можуть бути незаконними. Він вважає, що ухвалення цього законопроєкту може нести загрозу національній безпеці України, оскільки у випадку кібератаки дані із Реєстру можуть потрапити до рук ворога.
“Формально створюється мегареєстр, який буде містити всю інформацію, яка буде міститися невідомо де. Суб’єкта персональних даних, тобто нас з вами, позбавляють будь-якого захисту на розповсюдження своїх даних. Вносяться дані в один реєстр з усіх інших реєстрів, однак насправді там буде про всіх громадян України, не лише військовозобов’язаних. При цьому, інформації надто багато – про здоров’я, про освіту, про майновий стан”, – розповів Кравець.
На його думку, внесення особистої інформації військовозобов’язаних до реєстру є незаконним.
“В жодній країні світу таких реєстрів не існує. І навпаки, існує дуже велика кількість міжнародних судів, і ЄСПЛ щодо права на забуття (право людини, що дозволяє їй вимагати за певних умов видалення своїх особових даних із загального доступу через пошукові системи – Ред.). А так, виявляється, буде якийсь мега реєстр, де буде зібрана уся інформація про вас”, – зазначив адвокат.
Деякі суперечливі норми забрали із проєкту
Народна депутатка із фракції “Європейська Солідарність” та членкиня Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони Ірина Фріз повідомила, що 9 січня 2024 року під час обговорення проєкту деякі норми були викреслені.
За її словами, йдеться про такі пункти:
- відомості про виїзд за межі України (дата, країна, до якої здійснюється виїзд) та повернення на територію України (дата, країна, з якої особа повертається на територію України),
- відомості про примусове виконання рішення щодо особи–боржника (реквізити та відомості виконавчого документа),
- персональні дані, які дозволяють ідентифікувати призовника, військовозобов’язаного або резервіста (максимально невизначена норма, згідно з якою можна було б внести будь-яку інформацію),
- відомості про членів сім’ї (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, серія та номер паспорта, дата його видачі, РНОКПП). Винятково за згодою військовослужбовця, резервіста, призовника ці дані можуть бути надані.
У Міноборони вважають, що законопроєкт розблокує цифровізацію української армії
Попри зауваження юристів, у Міністерстві оборони України впевнені, що ухвалення проєкту про електронний військовий облік “розблоковує цифровізацію української армії та дозволить їй діяти більш мобільно та ефективно як на полі бою, так і в тилу”.
На сайті оборонного відомства зазначається, що №10062 є “критично важливим для обороноздатності України”, оскільки “реалізація його положень сприятиме швидкому збору, обробці та використанню військових даних, а також нарешті переведе послуги та процеси для військовослужбовців у зручний цифровий формат”.
Також у відомстві важають, що цей законопроєкт надасть Міністерству оборони України можливість посилити кіберзахист та право розміщувати свої ІТ-системи у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО.
У Міноборони запевняють, що завдяки ухваленню проєкту:
- буде вивільнено засоби ППО, які наразі захищають національні дата-центри від постійних ракетних обстрілів;
- прискориться та розшириться доступ Сил оборони України до розвідданих союзників;
- прискориться розробка та розгортання нових бойових систем та електронних сервісів для війська;
- посилиться захист даних від кібератак ворога тощо.
А також, що законопроєкт:
- запроваджує можливість створення і використання цифрового військового-облікового документу (сертифікату).
- буде створено реєстр військовослужбовців ЗСУ та Державної служби спеціального транспорту, який дозволить забезпечити надання онлайн-послуг військовослужбовцям.
- буде створено портал електронних послуг для військовослужбовців та військовозобов’язаних.