Українці розробили гігантський БПЛА для стрільби ракетами.
В Україні команда інженерів розробила незвичайний апарат “Джміль-90”, який може бути пілотованим і безпілотним. Засновник проєкту Ігор Настащук розповів Фокусу, як така машина допоможе українцям під час війни та після її завершення.
У 2017 році в місті Краматорськ група ентузіастів вирішила створити пілотований апарат вертикального зльоту й посадки з двигуном внутрішнього згорання (ДВЗ) й електронним управлінням. За задумкою, будь-яка людина могла б керувати таким “летючим автомобілем” після однієї-двох годин тренування в комп’ютерному симуляторі — для цього передбачалася ціла низка пристроїв і програмних методів забезпечення безпеки. Конструкція апарата дозволяла зберігати його у звичайному гаражі та не вимагала аеродрому.
Інженери спроєктували та побудували перший дослідний зразок FlyingBike2018, який призначався для наземних випробувань і доведення. Через те, що подібних апаратів не лише в Україні, а й у світі не було, довелося починати все з нуля, випробувати багато варіантів трансмісії, кілька конструкцій гвинтів змінного кроку, систем електронного керування гвинтами, системи електронного керування ДВЗ й іншого. “У 2018 році ми представили наш проєкт на Міжнародній авіаційній виставці “Авіасвіт ХХІ”, де він привернув увагу відвідувачів і зібрав багато схвальних відгуків. В офіційному звіті за підсумками виставки організатори зазначили, що наш проєкт спричинив фурор серед відвідувачів виставки! Проте з боку офіційних структур жодного інтересу та підтримки ми не отримали”, — поділився Ігор Настащук.
Оскільки за конструкцією пілотована машина була на 90% схожа на БПЛА, то команда вирішила перетворити його на безпілотник важкого класу. Так з’явився “Джміль-90” — як логічне продовження проєкту FlyingBike2018. “Джміль-90” спроєктований на основі досвіду створення апарата FlyingBike2018 і з урахуванням результатів його випробувань. Розробники зменшили розмір, спростили трансмісію та конструкцію загалом із метою зробити його якнайбільше технологічним і придатним для масового виробництва. Адаптували конструкцію під використання якомога більшої кількості готових деталей і вузлів, які серійно виробляються та які можна придбати, тобто всі частини стали дешевшими.
“Джміль-90” пропонують використовувати для нанесення ударів по супротивнику. Для цього можна використовувати різні типи озброєння, наприклад, самокеровані ракети, які наводяться за лазерним променем. Можна також встановити пусковий уніфікований блок УБ-16-57 вагою близько 50 кг із десятком осколкових ракет С-5М із дальністю пуску до 2,5 км. У такому разі військові вже після знаходження цілі аеророзвідкою можуть запустити дрон, відстрілятися, а потім одразу ж відвести його в укриття. “Безпілотники типу MQ-1 Predator, MQ-9 Reaper добре показували себе в Афганістані в польотах поза зонами ППО. Але в разі будь-якої протидії — легко вразливі (інцидент над Чорним морем, наприклад). Тому ми дійшли думки, що значно кориснішим був би БПЛА вертикального зльоту й посадки з навантаженням близько 70-100 кг. У разі використання його у зв’язці з маленькими розвідувальними БПЛА можна було б завдавати противнику великої шкоди. А боротися з БПЛА, що працює в режимі підскоку (вискочив на кілька секунд через посадку, через будову, з яру, захопив ціль, підсвічену маленьким БПЛА, зробив пуск і пішов за перешкоду) — практично нереально”, – сказав Ігор Настащук.
