Приватне – політичне. Це гасло 70-х років минулого сторіччя не втратило своєї актуальності й донині. Скільки працюють жінки? Скільки вони заробляють? Наскільки велика різниця в оплаті праці з чоловіками? Усе це значною мірою є результатом приватних рішень — і все ж не лише індивідуальних, а й дуже політичних.
Саме завдяки лауреатці Нобелівської премії з економіки Клаудії Голдін розвінчано різні міфи про жіночу роботу та професію.
Концепція “жадібної праці”, яку пропагує Клаудія Голдін, вказує на непропорційний ріст заробітної плати в тих, хто віддає роботі більше часу, часто жертвуючи сімейним життям. Це особливо впливає на жінок, які несуть основне навантаження по догляду за дітьми. У контексті України, ситуація ще більше ускладнюється для професіоналок, таких як жінки-адвокати, які, змушені балансувати між кар’єрою та сімейними обов’язками, часто втрачають можливості для професійного зростання та збільшення доходів.
Стереотипи щодо “жіночих” і “чоловічих” професій серйозно впливають на професійний розвиток жінок, особливо у “чоловічих” галузях, як-от адвокатура. Жінки-адвокати стикаються з викликами, зумовленими гендерними упередженнями, які піддають сумніву їхню рішучість та компетентність, та нерідко сприймають їхню емоційність як недолік. Вони також вимушені жонглювати високими стандартами у професійному житті та особистими вимогами, борючись із “скляними стелями” та очікуваннями, які ставлять кар’єру і сімейне життя в позиції конфлікту, не кажучи вже про надмірну увагу до їхнього зовнішнього вигляду, що відволікає від суті їхньої роботи.
Жіночий адвокатський рух в Україні набирає обертів, активно розвиваючись і змінюючи традиційне розуміння ролі жінок у сфері права. Серед ключових фігур цього руху виділяється Тетяна Андріанова, яка стоїть у чолі Комітету з питань гендерної політики в Національній асоціації адвокатів України (НААУ). Вона є ініціаторкою Програми розвитку жіночого лідерства в адвокатурі. Ця програма спрямована на стимулювання дівчат та жінок до вибору адвокатської професії. Попри оптимістичну статистику, де 40% адвокатів в Україні є жінками, Андріанова підкреслює, що справжній гендерний баланс не обмежується чисельними показниками, а вимагає реальних змін у якості представництва, зокрема в областях, традиційно домінованих чоловіками, як-от кримінальна юстиція.
Ці зміни особливо важливі у контексті медіа, де представленість жінок-експертів залишається низькою — лише 20-25% від загальної кількості. Юлія Татік, адвокатка та активістка, активно працює над цим дисбалансом в Україні, виступаючи експерткою для українських і зарубіжних ЗМІ з питань протидії та запобігання корупції.
Народившись в Одесі у 1985 році, вона успішно закінчила Інститут адвокатури Одеської національної юридичної академії та Одеський національний економічний університет, де спеціалізувалася у сферах правознавства та фінансів відповідно. Юлія також є президентом адвокатського об’єднання “Всеукраїнська асоціація адвокатів” і має статус експертки-поліграфологині. Окрім своєї основної діяльності, Юлія Татік також надає правову консультацію військовим, їхнім родинам та волонтерам. Ці жінки демонструють, що в адвокатурі може й має існувати диверсифікація, але яка заснована на компетентності та професійних здібностях, а не на гендерних передумовах. Створюючи нові можливості, вони відкривають дорогу для наступних поколінь жінок-адвокатів, які будуть вносити свій вклад у розвиток правової системи України, водночас не борючись з гендерними стереотипами та упередженнями
