У перших семи роках після повноцінного вступу України до ЄС, згідно з інформацією, отриманою від співрозмовників, ознайомлених із внутрішніми обговореннями в ЄС, країна зможе претендувати приблизно на 186 мільярдів євро з євросоюзового бюджету.
Ці дані стали відомі під час обговорення можливого приєднання до ЄС ще дев’яти країн-кандидатів. Представники ЄС провели розрахунки щодо розподілу загального бюджету відповідно до чинних правил, які були застосовані до бюджету на період 2021-2027 років. У цю модель розширеного ЄС були включені Україна, Молдова, Грузія та країни Західних Балкан.
За розрахунками, при такому розширенні країнам-кандидатам потрібно буде 256,8 мільярдів євро. Це призведе до суттєвого зменшення видатків на країни, які вже є членами Євросоюзу, зокрема, субсидії на сільське господарство, ймовірно, зменшать на близько 20%.
Фахівці прийшли до висновку, що навіть залишаючи поза увагою суттєві зміни в існуючих бюджетних механізмах перед наступним розширенням, фінансова структура Євросоюзу після приєднання ще 9 країн суттєво зміниться.
Заразові члени ЄС повинні будуть збільшити поточний бюджет на 21% – до рівня 1,47 трільйонів євро. Це складатиме приблизно 1,4% валового національного доходу 36 країн. Новий фінансовий баланс також означатиме значне зростання внесків багатших країн Західної Європи.
Якщо чинні бюджетні правила залишаться в силі для ЄС з 36 країнами, Україна може претендувати на близько 96,5 мільярда євро коштів для сільського господарства протягом семи років, що призведе до скорочення субсидій для інших країн. У разі вступу до ЄС, Україна стане найбільшим отримувачем сільськогосподарських субсидій в ЄС, обходячи за обсягами Францію, і цей вплив буде особливо відчутним у цій галузі.
Крім того, Україна може претендувати на 61 мільярд євро з так званих “фондів згуртованості”, які спрямовані на інвестиції в інфраструктуру менш розвинених країн-членів та їхнє “піднесення” до рівня решти.
В умовах розширеного ЄС з чинними правилами, Чехія, Естонія, Литва, Словенія, Мальта та Кіпр, ймовірно, втратять можливість претендувати на кошти з цих фондів.
У пресслужбі Ради ЄС не надали коментарів щодо витоків інформації.
Financial Times наголошує, що ці дані ґрунтуються лише на існуючих механізмах ЄС, які майже точно пройдуть значні зміни перед майбутнім розширенням Євросоюзу.
Аналітичне дослідження також підкреслює геополітичні та економічні переваги для ЄС від такого розширення.
