Вступ до вишів на бюджет уже завершено, але на контрактне навчання поки що триває набір студентів. Скільки коштує цьогоріч вища освіта на комерційній основі?
У Держстаті підрахували, що за 2022 рік навчання у вишах подорожчало на 7,2%. Умовно кажучи, якщо 2021-го за рік навчання потрібно було заплатити 25 тис. грн, то торік вже 26,8 тис. грн. Але цьогоріч, схоже, динаміка вартості навчання буде відчутнішою, що стане певним внеском в інфляцію.
Адже, як повідомляє The Page, актуальні пропозиції ВНЗ, порівняно з минулим роком, у середньому зросли на 10 – 20%. Звичайно, цінова політика в різних вишах суттєво відрізняється. Якщо, наприклад, у навчальних закладах Харкова вартість навчання майже не змінилася, а у деяких вишах навіть стала нижчою, то у Києво-Могилянській академії подорожчала від 28% до 82%. Можна припустити, що це пов’язано, зокрема, з безпековою ситуацією.
А в цілому зростання цін на навчання за контрактом можна пояснити підвищеним попитом на отримання освіти на стаціонарі. Адже, як відомо, чоловіки призовного віку, які за інших обставин, можливо, не думали б про освіту, нині поспішають посісти місце на студентській лаві заради відстрочки від мобілізації, що надається студентам на період навчання. Крім того, багато тих, хто вже давно здобув диплом бакалавра, нині вирішили вступити до магістратури. То ж і вартість здобуття магістерської освіти теж зростає досить динамічно.
У цілому вартість навчання у вишах цьогоріч оцінюється у ціновому діапазоні від 27 тис. до 120 тис. грн на рік. Приблизна середня вартість – на рівні 49 тис. грн.
Суттєвий ціновий діапазон
Розбіжність між вартістю навчання у різних вишах може бути досить суттєвою. Один із найдорожчих закладів – Національний університет “Києво-Могилянська академія”, де, як звертає увагу ТСН, навчання за напрямком “Інформаційні технології”, залежно від спеціальності, коштує від 70 тис. до 100 тис. грн, вартість одного навчального курсу на факультеті права там коштує 85 тис. грн, а рік здобуття філологічних спеціальностей оцінюється в суму від 47 тис. до 63 тис. грн.
У Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка за здобуття спеціальності з міжнародних відносин доведеться заплатити від 67,1 тис. до 80 тис грн, опанування філологічними спеціальностями коштує від 39,9 тис. до 52,1 тис. грн за навчальний рік. Вивчення економічних спеціальностей коштує від 42 тис. до 70 тис. грн, права – 62 тис. грн, маркетингу – 50 тис. грн, комп’ютерних технологій – на рівні 30-40 тис. грн.
Щодо Національного технічного університету “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”, то там за навчання на філологічному факультеті доведеться заплатити від 43,9 тис. грн за рік, на юридичному – 44,9 тис. грн, за здобуття знань з економіки і маркетингу – 39, 9 тис. грн, вивчення інформаційних технологій – 39-44 тис. грн.
У Львівському національному університеті імені Івана Франка вивчення філології коштує від 36,336 тис. до 42,587 тис. грн за рік. Навчання на економічному факультеті – 30,18 тис. грн, вивчення міжнародної економіки – 34,485 тис. грн, комп’ютерних технологій – від 28,607 тис. до 46, 289 тис. грн, права – 46,289 тис. грн за рік.
У Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна здобуття філологічного фаху коштує від 20,74 тис. до 25,55 тис. грн, так само коштує навчання з вивчення економіки та маркетингу.
Вартість навчання для здобуття найпопулярніших спеціальностей за рік виросла в середньому на 10-15%. До того ж, ціновий діапазон – досить суттєвий, то ж можна обрати заклад на свій гаманець. Наприклад, за рік навчання за спеціальністю “Інженерія програмного забезпечення” у приватному ВНЗ “Університет “Київська школа економіки” доведеться заплатити 120 тис. грн, а в Міжрегіональній академії управління персоналом – 26,9 тис. грн. Вивчення юриспруденції в Києво-Могилянській академії коштує 85 тис. грн за рік тоді як у Харківському Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого – 31,7 тис. грн.
Щоб вивчити спеціальність “Економіка” в Університеті “Київська школа економіки”, необхідно заплатити 100 тис. грн за рік, а в Державному торговельно-економічному університеті в Києві – 36,1 тис. грн.
Один навчальний курс за фахом “Психологія” в Києво-Могилянській академії коштує 55 тис. грн за рік, а у Харківському національному університеті імені Каразіна – 28 тис. грн.
Щоб стати графічним дизайнером, за рік навчання в Київському національному університеті культури і мистецтв потрібно заплатити 49,9 тис. грн за рік навчання, тоді як в Харківській державній академії дизайну та мистецтв – 30,5 тис. грн.
Реагування на потреби держави
Формування списків студентів-контрактників триватиме до 30 серпня, тоді як зарахування на навчання на бюджеті завершилося 10 серпня. Вступники, що подавали заяви до ЗВО на основі 11-ти класів та диплома фахового молодшого бакалавра, молодшого бакалавра, молодшого спеціаліста, отримали 78 680 рекомендацій на навчання за рахунок держави.
Як повідомила пресслужба МОН, уряд збільшив держзамовлення на 2023 рік на підготовку фахівців медичних спеціальностей, соціальних працівників та робітничих кадрів загалом на 3,5 тисячі. Відповідне рішення було ухвалене на засіданні Кабінету Міністрів України 11 липня 2023 року.
“Державним замовленням на підготовку фахівців ми не лише реагуємо на нинішні потреби країни, адже у нас зараз великий запит на медиків, психологів, реабілітологів, і ми збільшуємо кількість бюджетних місць для підготовки таких спеціалістів вже цього року. Ми враховуємо і наші потреби на майбутнє – масштабна відбудова і модернізація вимагатиме залучення великої кількості працівників робітничих спеціальностей, інженерно-технічних фахівців, IT-спеціалістів. Тож уже поточного року кількість фахівців, яких готуватимуть за кошти бюджету за цими спеціальностями, також зросте”, – прокоментувала це рішення віце-прем’єр-міністр України – міністр економіки Юлія Свириденко.
Зокрема, у 2023 році збільшили держзамовлення на підготовку робітничих кадрів – на 1821 особу, соціальних працівників – на 200 осіб, психологів та медичних психологів – на 140 осіб, фахівців за спеціальністю «Терапія та реабілітація» – на 1305 осіб.
Також у держзамовленні визначили пріоритетні галузі для підготовки фахівців найпотрібніших спеціальностей, а саме: інженерно-технічні, педагогічні та природничі. Зокрема, збільшено обсяги державного замовлення за спеціальностями: автоматизація, комп’ютерно інтегровані технології та робототехніка; інформаційно-вимірювальні технології; соціальна робота; озброєння та військова техніка; міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії; психологія; безпека державного кордону.
