Останнім часом "експерти" дають багато прогнозів, пише у своєму блозі на "Новому часі" колишній міністр економіки України Богдан Данилишин. Та всі ці "оцінки" не розкривають суті процесів, що відбуваються в Україні та світі, що переважно мають політичний відтінок.
Зниження курсу гривні щодо долара США на 2,2%, яке спостерігалося протягом липня, сталося під впливом факторів, що мають радше ситуативний характер. Сила їхнього впливу найближчим часом поступово ослабне.
Зокрема, було відчутно, що з кінця 2017-го світові центробанки орієнтувалися на підвищення своїх ключових ставок. Наприклад, ФРС США з кінця минулого року декілька разів підвищувала базову відсоткову ставку, встановивши її в діапазоні 1,75-2% річних. Це провокувало відтік капіталу з ринків, що розвиваються: залучення ставало дорожчим, і капітал рухався переважно до США та Японії. Ситуація тиснула на бюджети й валюти країн, що розвиваються. Це, відповідно, позначилось на курсі національної валюти України – влітку підвищилась волатильність гривні з тенденцією до зниження курсу.
Слід зазначити, що зараз відтік капіталу з відповідним зниженням курсу національних валют є загальним трендом для країн, що розвиваються. Так, нещодавно був зафіксований історичний мінімум курсу турецької ліри щодо долара США (4,9 ліри за долар). Також оновив історичний мінімум курс аргентинського песо до долара США (25,5 песо за долар). Загалом із початку 2018 року турецька й аргентинська національні валюти щодо американського долара втратили 16,5% та 25% відповідно.
Після підвищення ставки ФРС, що відбулося на початку червня, лише за тиждень на 4,5% знизився курс південно-африканського ранда, на 1,7% – мексиканського песо, на 1,2% –індійської рупії, курс якої сягнув мінімальних позначок із листопада 2016 року. Тенденція не оминула навіть китайській юань, що вперше із грудня 2017 року знизився до рівня 6,6 за долар США.
Та сила впливу підвищення ставки ФРС поступово зменшується. А з урахуванням того, що після росту ВВП США у ІІ кварталі на 4% очікується уповільнення темпів зростання економіки у ІІІ та IV кварталах 2018-го, та на тлі наближення листопадових виборів у Конгрес вірогідність подальшого підвищення ставки ФРС протягом одного-двох місяців не видається дуже ймовірною.
Відтік капіталу із країн, що розвиваються, відбувся під виглядом відтоку іноземних портфельних інвестицій, як найбільш мобільного виду інвестицій в умовах мінливої макроекономічної кон’юнктури. В Україні протягом липня це спостерігалося у вигляді масованого погашення номінованих у гривні ОВДП, що тримали у свої портфелях нерезиденти. У міру отримання коштів вони конвертували гривню в іноземну валюту, що спричинило підвищення попиту на неї. Та пік виплат із номінованих у гривні ОВДП на користь нерезидентів припав на липень – у серпні 2018 року обсяг запланованого погашення нерезидентських ОВДП є помірним. Також певний додатковий попит на іноземну валюту спостерігався внаслідок високих обсягів відшкодування ПДВ.
Зважаючи на ослаблення впливу підвищення ставки ФРС і невисокі обсяги погашення ОВДП на користь нерезидентів, а також беручи до уваги те, що наприкінці літа розпочнеться експорт української сільськогосподарської продукції, у серпні на валютному ринку України слід очікувати відносного балансу з незначною перевагою в бік припливу іноземної валюти.
