Є думка, що в Євросоюзі надто багато уваги приділяють проблемі корупції в Україні і водночас занадто мало інвестують у країну.
Про це розповів “Апострофу” словацький політолог і позаштатний співробітник Фонду Карнегі Балаш Ярабік.
За його словами, багато речей в Україні, які видаються як корупція, насправді є недоліком компетенції або питанням різних інтересів.
“Багато що видається як корупція, але є практично питанням компетенції. Вони (ЄС. – прим. Ред.) бачать, що тут бракує здібностей, розуміння, зовсім інший процес формування політики. В Україні потрібно змінювати все. І Євросоюз уже зрозумів, що це не відбудеться миттєво. На мій погляд, ми занадто багато говоримо про корупцію. Не все, що відбувається в Україні, є питанням корупції – це питання різних інтересів, політичних зокрема. Ці процеси є в кожній країні, і в Євросоюзі теж. Пояснювати все корупцією дуже легко: “Україна? Там корупція, нічого не зробиш…” Перебільшувати значення корупції – це дуже велика стратегічна помилка Євросоюзу”, – стверджує Ярабік.
Політолог також уважає, що в Європі дуже багато вимагають від України, водночас мало в неї вкладаючи.
“Ще одна помилка – ми не інвестуємо в Україну. Ми з колегами з Фонду Карнегі написали про це велику доповідь у лютому-березні. Ми [європейці] багато очікуємо від України, не вкладаючи сюди гроші. Пакет підтримки з боку ЄС наразі становить близько 14 млрд євро. Це чимало, але з цієї суми лише 1,5 млрд – грант, а решта – кредити. Це, звичайно, дешеві кредити, набагато дешевші, ніж на ринку облігацій. однак це все одно не така допомога, яку Євросоюз надав країнам-членам. Для модернізації України потрібно значно більше інвестицій. Це питання очікувань та відповідальності”, – зазначає він.
Крім того, Ярабік говорить, що вимоги суворої економії з боку МВФ та ЄС також є помилковими.
“Ще однією помилкою було те, що Захід – здебільшого МВФ та ЄС – наполягає на суворій економії. Якщо не буде FDI, то хто тут буде інвестувати? Політика Заходу є не такою доброю, якщо подивитися на неї критично. Навіть роблячи висновки з досвіду Центральної Європи, можна було діяти інакше. МВФ хоче макрофінансової стабільності, економної держави, а уряд – стимулювати українську економіку. І ми [на Заході] це називаємо популізмом! То як?!” – обурюється експерт.