Народно-визвольна армія КНР офіційно отримала нові ракети DF-26, які є першими балістичними, які здатні летіти на такі серйозні відстані.
Дальність дії ракет, назва якої перекладається як “Східний вітер-26”, – від трьох до чотирьох тисяч кілометрів, тобто вони можуть дістати до американської бази у Гуамі. Саме через це DF-26 назвали “Гуам експрес”.
Хоча Штати й вважають Китай своїм потенційним ворогом, у Пекіні стовідсотково замислюються над використанням балістичних ракет по території свого північного сусіда – Росії. Звісно, Кремль навряд чи полізе до КНР, але ж превентивні заходи іноді потрібні.
Що стосується характеристик DF-26, то вона за описом, звичайно, відстає від новітніх російських розробок, які здатні робити неможливе, але не відомо, чи можуть злетіти взагалі.
Бойова частина ракети може нести як звичайний заряд, так і ядерний. Мобільна пускова установка – це вантажівка 12х12, яку збирають у Тайвані. Двигуни до неї– Deutz із турбонаддувом потужністю до 517 кінських сил – за спеціальною ліцензією виробляють у Китаї. Інформація щодо членів екіпажу для запуску ракети засекречена, однак в автівці для її переміщення є місця для шістьох людей – водія та п’яти пасажирів.
Запускати ракети, що важать приблизно 20 тонн, можна як по наземних та морських цілях. Її точність дає можливість уражати як великі об’єкти в океані, так і середні кораблі. Боєголовка у 1,2-1,8 тисяч кілограмів рухається зі швидкістю до 65 кілометрів на годину.
Цікаво, що вперше розробку Китайської аерокосмічної науково-технічної корпорації розкрили військові під час параду в Пекіні, який було присвячено 70-річчю перемоги у Другій світовій війні. Вже тоді перші комплекси із ракетами були повністю дієздатними, а впродовж двох років китайські інженери вдосконалили системи та провели їх випробування.
А у 2017-му китайські військові вже розгорнули щонайменше 16 пускових установок на своїй території. При цьому взяли на озброєння їх тільки зараз, у квітні 2018-го.
До речі, ще три роки тому американці відреагували на появу DF-26 модернізацією своїх есмінців типу “Арлі Бьорк”, загрузивши туди програмне забезпечення AEGIS, що дозволяє суднам знищувати літаки та ракетну зброю класу “корабель-корабель”, “повітря-корабель” та “земля-корабель”.
Крім того, перестрахувалися у Вашингтоні ще й розміщенням на Гуамі системи протиракетної оборони THAAD. Тож після цього китайцям взагалі нічого не залишається, крім як гатити по Росії. Туди ракети точно долетять.
