Американські вірусологи розробили ліки, одинична доза яких пригнічує розмноження вірусу імунодефіциту протягом місяця і перешкоджає зараженню ВІЛ протягом двох тижнів.
Про це йдеться в статті, опублікованій в журналі Nature Communications.
«Сучасні антиретровірусні терапії дозволяють носіям ВІЛ вести повноцінне життя, проте це життя дістається їм не зовсім безкоштовно. Подібні ліки дорогі, токсичні, вони поступово втрачають свою ефективність і порушення режиму важко позначаються на пацієнтах. Багато з цих проблем можна було б вирішити, створивши ліки, які діяло б на організм протягом дуже довгого часу», – пишуть Говард Гендельман (Howard Gendelman) з університету Небраски в Омасі (США) і його колеги.
Як пояснюють вчені, сьогодні хворі на ВІЛ можуть прожити десятки років завдяки прийому антиретровірусних препаратів – речовин, що пригнічують різні етапи реплікації вірусу в клітинах тіла. Так як вони часто володіють сильними побічними ефектами, медики часто змушені припиняти їх прийом на кілька тижнів.
При припиненні їх прийому ВІЛ «вилазить з окопів» і починає інтенсивно копіювати себе, часто повертаючись до початкових масштабів інфекції за три або два тижні. В останні роки вчені активно намагаються знайти ліки або антитіла, які допомагали б уникнути подібної «контратаки» вірусу, або дозволяли б «вигнати» вірус з клітин.
Гендельман і його колеги розробили своєрідне проміжне рішення – їм вдалося модифікувати один з вже існуючих препаратів, долутегравір, таким чином, що його молекули продовжували пригнічувати розмноження вірусу в організмі тварин протягом дуже довгого часу.
Для цього, як зазначають медики, їм довелося внести лише мінімальні зміни в структуру молекули ліків. Зокрема, вони додали до неї довгий вуглеводневий хвіст, який заважає організму швидко розкладати їх, і вбудували їх в нитки полімеру, який поступово розкладається при попаданні в кровотік.
Як показали експерименти на мишах, невелика доза наночастинок, виготовлених з подібного полімеру, пригнічує розмноження вірусу в уже заражених гризунах протягом місяця, і захищає здорових тварин від зараження ВІЛ протягом як мінімум двох тижнів.
Що цікаво, подібна «упаковка» долутегравіра, за словами вчених, підвищила його активність в кілька десятків разів і продовжила час життя його молекул в кровотоці приблизно в 5 разів, що дозволило медикам помітно знизити дозу ліків, яку вони вводили в організм мишей.
Це практично повністю ліквідувало всі побічні ефекти від прийому цих ліків, і знизило рівень його токсичності майже до нуля, що, як вважають автори статті, дає їх наночастинкам великі шанси на проходження клінічних випробувань і якнайшвидшого потрапляння в медичну практику.
За словами Гендельман, його команда вже почала попередні досліди на мавпах і поки вони показують, що їх препарат не заважає нормальній роботі імунної системи і не викликає інших побічних ефектів.
