Синхронність динаміки котирувань боргових інструментів найбільших українських емітентів говорить про те, що ключовим драйвером українських євробондів ще довго буде залишатися макроекономічна ситуація в країні. Про це йдеться в статті на "Апострофі".
З моменту зниження в 2014 році Міжнародним рейтинговим агентством Moody’s Investors Service рейтингу єврооблігацій України, спричинило обвал котирувань євробондів українських промислових холдингів, вартість їх боргових інструментів чуйно реагує на суверенні рейтинги країни.
Видання зазначає, що внутрішньогалузеві фактори на вартість євробондів практично не впливали. Так, за даними засновника Фонду енергетичних стратегій Юрія Корольчука, з моменту вступу формули “Роттердам+” в силу 30 березня 2016 р облігації ДТЕК в квітні-травні 2016 р. зросли лише на 10,1%, що значно нижче росту інших українських емітентів у той же період: Метінвест і Ferrexpo піднялися в ціні на 21,4% і 21,9% відповідно.
За оцінкою економічного експерта Сергія Фурси котирування єврооблігацій “Метінвесту”, Ferrexpo, ДТЕК, МХП протягом останніх двох років показують синхронну позитивну динаміку, так як ризики України знижуються. У вересні 2017 року Україна розмістила єврооблігації з погашенням у вересні 2032 року на суму $3 млрд і з прибутковістю 7,375% річних. Організацією угоди займалися банки BNP Paribas, Goldman Sachs і J.P. Morgan.
У жовтні 2017 року євробонди Українських компаній котирувалися за 106-106,75% номіналу, а котирування корпоративних паперів перевищили номінальну вартість: євробонди ДТЕК котирувалися за 103,7% номіналу, Метінвесту – 104,6%, ПУМБ – 104%, МХП – 108,4%, Ferrexpo – 105,9%.
Як повідомляв раніше народний депутат заступника голови Комісії партійного контролю партії УКРОП Віталій Купрій, після його заяви Національним антикорупційним бюро України була розпочата перевірка законності постанови НКРЕКП № 289 “Про затвердження Порядку формування прогнозної оптової ринкової ціни електричної енергії” (формула Роттердам+).
