Схоже, маємо чергове загострення на польсько-українському «фронті порозуміння». 7 листопада президент Польщі Анджей Дуда заявив, що очікує від влади України, що «люди, які висловлюють відверто націоналістичні і антипольські погляди, не будуть обіймати важливих місць в українській політиці».
За його словами, те, що такі люди є, «бо всі ж знають, що вони є, – то дуже недобрий знак щодо нас із українського боку», «це неприйнятно». Цікаво, яка би була реакція з польського боку, якби президент України зробив «симетричну» заяву про необхідність усунення з польської політики діячів, що дотримуються антиукраїнських поглядів? Чи, може, в Польщі таких немає?
А ще незадовго перед тим, 5 листопада, польський міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський, який перебував у Львові з офіційним візитом, відмовився відвідати Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» через позицію його директора, котрий вважає, що Польща 1918 року окупувала Західну Україну.
І все це відбувається на тлі «війни пам’ятників», коли ставиться питання про демонтаж деяких українських меморіальних знаків в Польщі, а в Україні, відповідно, деяких польських пам’ятників. Можна навести й інші факти, які руйнують польсько-українські стосунки. У цій ситуації, аби зняти напругу, президент Петро Порошенко пропонує провести надзвичайне засідання консультаційного комітету президентів України й Польщі. Загалом цей крок видається адекватним. Хоча, мабуть, не варто переоцінювати це засідання.
І все ж негатив у польсько-українських стосунках дивним чином поєднується з позитивом, чи начебто позитивом. Польські чиновники роблять заяви про співпрацю українців і поляків, про солідарність між двома народами. Здійснюються деякі спільні культурні й наукові проекти. Функціонує литовсько-польсько-українська бригада, яка в цьому році отримала ім’я українського князя Костянтина Острозького. Відкриваються нові залізничні й автобусні маршрути з України до Польщі. Сама ж Польща, яка відмовляється приймати емігрантів зі Сходу, охоче приймає заробітчан із України, веде активну рекрутацію українців до польських вищих навчальних закладів.
