Річниця події, що скалічила життя мільйонів людей в усьому світі - 100 років Жовтневого перевороту. 100 років захоплення влади в Російській імперії групою міжнародних авантюристів, інтереси яких таємничим чином повністю співпали з інтересами німецького Генерального Штабу. Ось просто до букви збіглися.
Про це розповів письменник і блогер Ян Валетов.
Середньовічна епідемія чуми не завдала стільки шкоди людству і забрала менше життів, ніж монстр, який тоді народився і прожив, калічачи і своїх, і чужих, до 1991 року.
Втім, одну корисну справу ця потвора зробила – показала всьому світу, як жити не треба. Ліва ідея, звичайно, ще жива, але не думаю, що життєздатна.
Перехід до соціально необгрунтованого перерозподілу прибутків держави поки можливо тільки в економічно благополучних країнах – серед країн, що сповідують економіку соціалістичної форми таких немає.
Я не шкодую з приводу краху Російської імперії. До її падіння більшовики і їх послідовники не мають ніякого відношення. Я шкодую про шанс, який погубили демократичні сили, які взяли владу в лютому.
Шкодую про свободу моєї країни, якої не було. Шкодую, що ганебний Брестський мир перевів Росію і Україну з числа переможців в категорію тих, хто програв. (Угода між Тимчасовим урядом і Україною на той момент передбачала взаємну допомогу і зобов’язання по утриманню фронту) Шкодую про мільйони загиблих у громадянській. Про жертви Червоного терору. Загалом, не буду повторюватися.
Прихід до влади мерзотників і вбивць – це трагедія. Що цікаво, справжніх ідейних, – які свято вірять в революцію і загальну рівність, вони самі вбили відразу ж після перевороту. До сорокових років винищили всіх, кого могли.
Загалом, сумно.
Для мене ця дата завжди компенсувалася тим, що 7 листопада був день народження мого дідуся, але його, на жаль, давно немає на світі.
За час написання “1917” я ознайомився з безліччю документів того часу, прочитав не один том мемуарів … Дай Бог, щоб подібне ніколи не повторилося. Щоб ніколи і ніде влада не отримала спадкоємців цієї божевільної ідеї – аферисти і злочинці, для яких не було іншої мети, ніж поневолення народів і знищення всіх, хто думає не так, як вони.
Не святкувати треба цю дату, а запалювати свічки у вікнах, уболіваючи про тих, кого вбила нелюдська система. А їх було багато … І не тільки в Росії чи в Україні. Скрізь, де вони могли дотягнутися. І в Африці, і в Південній Америці, і в Азії.
Не тільки нацизм і його жахи не повинні повторитися в історії людства. Комунізму і його послідовникам теж немає там місця.
