Українські випускники шкіл та їхні батьки щосили готуються до вступної кампанії до вищих навчальних закладів. 16 червня закінчується основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання, результати якого багато в чому визначать, куди зможуть вступити абітурієнти.
Сама вступна кампанія стартує з 12 липня. Але, крім результатів ЗНО, важливим фактором при виборі вузу для багатьох залишається, звичайно ж, ціна питання.
Згідно з вітчизняним законодавством, вузи мають право щорічно підвищувати ціни на контрактне навчання в межах інфляції. Тобто, в цьому році вища освіта може подорожчати на 12%.
Менеджер по аналітичній роботі проекту ЄС «Національний Еразмус + офіс в Україні» Жанна Таланова запевняє, що подорожчання не уникнути. «Через об’єктивні причини, зокрема, через зростання комунальних тарифів, навчальні заклади підвищать вартість своїх послуг. Але мова йде про незначне подорожчання – не більше ніж на 10% », – вважає вона.
«У найбільш престижних університетах вартість навчання і так гранично висока. Вони навряд чи будуть її ще підвищувати. У минулому році в КНУ ім. Т. Шевченка та «Києво-Могилянської академії» навчання, наприклад, юристів вже коштувало близько 30 тис. грн. в рік», – пояснює Таланова.
Зростання цін може цілком відлякати абітурієнтів. «Загальна їх кількість і так з року в рік зменшується через демографічні проблеми в країні», – пояснив керівник відділу освіти, аналітик центру CEDOS Єгор Стадний.
Стадний підкреслює – освіта в Україні в останні роки і так дорожчало набагато повільніше, ніж інші послуги і товари.
«Щоб не втратити абітурієнтів і, відповідно, джерела доходу, вузи просто бояться підвищувати ціни», – констатував він.
«У минулому році багато регіональних вузів недобрали абітурієнтів навіть на бюджетну форму навчання. І чим далі від столиці, тим сильніше відчувається дефіцит учнів. Тому регіональні інститути точно не зможуть підняти ціну навіть на 5% », – пояснює Жанна Таланова.
За словами проектного менеджера Pro-Consulting Олени Свириди, кількість приватних вузів на початок 2016/2017 навчального року скоротилося на 2 і склало 78 навчальних закладів. Державних закрилося більше – 12, і тепер їх 196.
Єгор Стадний каже: щоб хоч якось компенсувати стримування цін, навчальні заклади намагаються набирати побільше груп, причому беруть практично всіх, хто приходить, незалежно від рівня підготовки.
Навіть якщо за результатами ЗНО рівень потенційного абітурієнта буде дотягувати хіба що до найближчого ПТУ, за гроші його з радістю приймуть не в один інститут. Правда, доведеться покататися.
«Не вступивши до столичного вузу, можна поїхати далі, по регіонах. У підсумку десь таки візьмуть», – впевнена Таланова.
За словами Олени Свириди, можливостей здобути вищу освіту безкоштовно за останній рік стало менше. Кількість бюджетних місць за останній навчальний рік скоротилося на 5%.
За даними Pro-Consulting, в 2016 році питома вага студентів, які вступили до вузів на бюджетні відділення склав 47%, на контрактні – 45,8%.
«Причому, навчання на контракті в престижному державному вузі може коштувати набагато дорожче, ніж в приватному інституті», – пояснює Жанна Таланова.
За словами Свириди, вартість навчання на контракті зараз в середньому коливається від 10 до 40 тис. грн. в рік в залежності від напрямку і форми навчання. Найдорожчими спеціальностями є правознавство (до 40 тис. грн. на рік), економічні напрями і менеджмент (до 29 тис. грн.на рік) і медицина (стоматологія – понад 33 тис. грн. на рік).
У регіональних інститутах ціни інші. Ті ж юридичні факультети готові вчити за 12-15 тис. грн. в рік, додає Жанна Таланова.
Показово, що професії юриста та економіста не виходять з моди вже який рік, незважаючи на те, що кадровики в один голос заявляють – така кількість фахівців нашого ринку праці не потрібно. І цей рік, судячи з усього, не стане винятком.
Експерт з питань освіти Андрія Черних розповідає, що в минулому році для участі в ЗНО зареєструвалося понад 250 тис. чол. Випускників шкіл з них – трохи більше 190 тис. чол.
Цього року бажаючих скласти ЗНО менше. Загальна кількість заявок, в порівнянні з попереднім роком, скоротилася на 8%, а від випускників шкіл – на 5%. Найбільше, за словами Черних, зареєструвалося на тести з української мови та літератури, історії та математики. У порівнянні з минулим роком стало більше охочих пройти тести і з таких предметів як біологія і географія. Найбільш непопулярними предметами – менше 7% заявок – виявилися фізика і хімія.
