Щоб світло для українців подешевшало, потрібно зруйнувати монополію на ринку.
Український ринок електроенергії очікує глобальні зміни. У влади є два роки на реалізацію прийнятого недавно закону про ринок електроенергії (№2019 від 13 квітня 2017 року). За цей час повинні бути створені умови для переходу на нову формулу ціноутворення на електроенергію. Її вартість буде визначатися ринком, а не тарифами, які встановлює НКРЕКУ. Про це повідомив глава Антимонопольного комітету України Юрій Терентьєв.
«Зараз ринок електроенергії, особливо її генерації, знаходиться в стадії високої економічної концентрації, що може в майбутньому створити проблеми для створення повністю конкурентного поля», – розповів Юрій Терентьєв.
Щоб нова модель ринку не стала фікцією, як це сталося з реалізацією норм схожого закону «Про засади функціонування ринку електричної енергії» (№663, прийнятого в 2013 році і скасованого новим законом), експерти пропонують вже зараз вживати заходів для його реалізації.
Вже існує формальний поділ на вироблення, транспортування і розподіл електроенергії, але залишилися монополії в кожному з цих секторів.
«Діюча система – це гібрид командної економіки і деяких ринкових принципів», – розповів голова ради Оптового ринку електроенергії Костянтин Запайщиков.
Тому експерти пропонують діяти одразу у трьох напрямках: роздержавлення, поділ компаній-монополістів і імпорт електроенергії з ЄС.
Зараз вся вироблена електроенергія купується одним учасником – ДП «Енергоринок» – за ціною, яка фактично встановлюється регулятором в особі НКРЕКУ. Далі компанія продає електрику також за регульованим тарифом іншим монополістам – обленерго, які в свою чергу відпускають його споживачам також за встановленими тарифами.
«Системи передачі і розподілу електроенергії – це природні монополії (тому що ніхто не буде будувати паралельні лінії електропередач – Авт.) НЕК «Укренерго» та обленерго, а тому вони повністю підпадають під антимонопольне регулювання», – розповів глава підкомітету з питань електроенергетики та транспортування енергії Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу Лев Підлісецький.
За його словами, роль АМКУ тепер значно підвищується, і комітет повинен активно користуватися своїми повноваженнями в даній сфері. Зокрема, мова йде про запобігання антиконкурентних дій з боку органів влади (ст.15-17 закону про захист економічної конкуренції). Наприклад, не допускати делегування владних повноважень окремим суб’єктам ринку або створення умов для порушення чесної конкуренції.
Існує тільки невеликий конкурентний сегмент – продаж енергії споживачам за нерегульованим тарифом. Це дрібні компанії (всього їх близько сотні), які за договорами з обленерго постачають клієнтам енергію за цінами, які диктує попит і пропозиція.
«В ідеалі треба було б розділити всіх монополістів таким чином, щоб на кожного доводилося не більше 15 % виробництва товару, як того вимагає антимонопольне законодавство», – вважає Лев Підлісецький.
Наприклад, пропонується розділити «Енергоатом» на чотири незалежні компанії (по числу станцій) і точно також вчинити з тепловою генерацією компанії ДТЕК (розділивши генерацію на західну, центральну та інші).
Однак таке механічне розділення навряд чи можливо, перш за все, через фінансові причини.
«Якщо розділити «Енергоатом» на 4 компанії, то постає питання, де вони будуть брати фінансовий ресурс на продовження термінів експлуатації існуючих енергоблоків, не кажучи вже про будівництво нових. І хто буде повертати кредити, взяті на закупівлю палива єдиною компанією», – перераховує проблеми Костянтин Запайщиков.
Інший варіант – приватизація держкомпанії «Центренерго». На думку експертів, якщо знайдеться прямий інвестор, то на її базі можна було б створити гідного конкурента монополісту ДТЕК Енерго.
Справді, якщо не змінюється кількість енергоблоків, а змінюється форма власності, то залишається лише сподіватися, що приватний менеджмент буде ефективніше державного.
