Показово, що, незважаючи на гучні заяви про "українську ДРГ", ватажки терористів добре розуміють, хто насправді ліквідував незручних командирів бойовиків.
“Так званий воєнком “ДНР» Олександр Мальковський (перший раз чую про нього) днями виступив із зверненням до «ветеранів ополчення», які вже навоювалися й поїхали, із закликом повернутися. Мовляв, ситуація на фронті є важкою, тому молодій республіці потрібні досвідчені кадри”, – пише на своєму сайті донецький журналіст Денис Казанський.
«Я хотів би звернутися до тих ополченців, які при формуванні Збройних сил, так би мовити, “випали з обойми”. Хотілося б досвід, який вони мають, застосувати на практиці. Війна не закінчилася. Хотілося б, щоб ці люди поверталися в стрій» , – сказав Мальковський.
Очевидно, заяву, більш за все, зроблено заради красного слівця, просто щоб створити якийсь черговий білий шум в інформаційному просторі. Проте у «ветеранів ополчення» він викликав несподівано бурхливу реакцію. До того ж зовсім не ту, про яку можна було подумати.
Спочатку відреагував колишній командир бойовиків Ігор Гіркін, який написав, якщо повернеться, то відправить нинішнє керівництво бойовиків до штрафбату рити окопи.
А потім у мережі з’явилося ще одне звернення до «воєнкома ДНР» від ветерана- «ополченця» Євгена Тинянського, яке в себе в блозі розмістив поплічник Гіркіна – Михайло Полинков. Цей лист я цитую повністю, для розуміння, як російські бойовики ставляться до нинішнього керівництва “ДНР”.
«Доброго здоров’я, товаришу воєнком. Вибачте, звання я вашого не знаю, та це й не суттєво. І до звань у “ДНР” у мене своє ставлення. Ну не можу я сприймати без сміху генерала Захарченка, який не тільки в армії не служив, а й вищої освіти не має. Про будь-яку військову освіту я взагалі промовчу.
Дивне прохання, якщо зважати, що воно прозвучало після того, як ополчення просто змішали з брудом, після того, як видавили російських добровольців, що прийшли нам допомогти, а шанованих і гідних командирів або пересаджали, або змусили піти, або вони загинули від рук «українських ДРГ», які вільно почуваються на нашій землі.
Воно й зовсім дивне, якщо подивитися на нього крізь призму ставлення до бійців, які отримали каліцтва та стали інвалідами. Може, ви думаєте, що ми не бачимо ставлення до них? А може, ви думаєте, що ми не бачимо ставлення до сімей загиблих наших солдатів, яких, буває, навіть ховати немає на що?
А в цей час штабні писарі, секретутки й навіть цивільні навішують чергові медалі. Тільки під час зустрічі з нами вони ховають очі, бо знають, якою ціною ці нагороди дісталися нам, а якою – їм. Чого б їх не залучити? Судячи з іконостасів на грудях, вони мають той бойовий досвід, якого так потребує армія.
Товаришу воєнком, невже ви не бачите, за яким принципом побудовано нинішню армію? Ви звертаєтеся до ідейних ополченців першої хвилі, на секундочку. Покажіть, будь ласка, ідейність нинішньої армії, у якій упродовж півтора року за вогонь у відповідь можна було сісти, тимчасом як від вогню українців гинули на позиціях бійці. А що із забезпеченням? Мало того, що армія не може забезпечити бійців необхідним, так ще й керівництво ДНР ставить палки в колеса гуманітарним організаціям. Спробуйте привезти гуманітарний вантаж. Там уже давно пасуться чинуші, які все підім’яли під себе. А комплексного вирішення немає, і без нього всі заклики – це фарс.
А скільки поранених бійців? Так, я про них писав вище, але ви, певно, про них знову забули. Я розумію, теплі кабінети негативно діють на пам’ять…
Чи мають вони належну увагу, забезпечення, шану? Ні, до них ставлення, як до відпрацьованого матеріалу. А це ж герої. Ні – ГЕРОЇ! А що там з удовами та сиротами, які залишилися без чоловіків і батьків? Як з їхнім забезпеченням? Не напружуйтеся, ми все знаємо.
Під які прапори ви нас закликаєте? Під яку ідею? І хто нами керуватиме? Зрозумійте одну просту річ:
Ті з колишніх ідейних, хто служив під керівництвом справжніх командирів, якими були, наприклад, І.І. Стрєлков, А. Мозговий та І.М. Безлер, навряд чи стануть служити в підпорядкуванні нинішніх ряджених оленів, яких нормальний воїн навіть військовим вітанням не вшанує. Один із них нещодавно погрожував Украні, що він на Київ іде. Цікаво, він хоч до Авдіївки дістався, позер похмурий? Ага, ви, певно, зрозуміли, про кого я.
Зрозумійте, я маю базову військову освіту, був офіцером запасу задовго до війни – з 2006 року, учасник бойових дій, маю бойові нагороди. Добре, я готовий через себе переступити та піти воювати, незважаючи на моє каліцтво – травму спини та легку періодичну кульгавість. Однак основна умова – це наявність ідеї та мети. А їх немає. Так чого ви тоді хочете, товаришу воєнком?
Я не можу зрозуміти цілей вашого заклику, тому змушений їх додумувати.
Я от не знаю, може, завдання – отримати базу даних для своїх цілей: передати Україні інфу, перевірити на наявність незареєстрованих стволів, просто тримати на контролі тощо? А може, кинути в бій, щоб ветеранів остаточно перемолоти і нікому було пискнути?
Вибачте, військовий, а як ще інакше розуміти те, що з усіх динаміків лунав єлей про сильну армію ДНР, яку побудували вожді та ті, хто до них приєднався? Як після вашого заклику сприймати клоунаду у вигляді парадів і танкових біатлонів? Скільком безногим бійцям можна було б зробити хоча б дешеві протези за витрачені марно гроші? Я вже мовчу про ті гроші, що освоєно через утримання в корпусах «мертвих душ» і списання палива.
І як ви собі уявляєте повернення ополченців до строю, тоді як “ДНР” бере участь у мінському «мирному» переговорному процесі? Тоді як згідно з усіма підписаними там документами наше ряджене керівництво виступає за те, що ми не “ДНР”, а окремі райони Донецької області УКРАЇНИ!!?? Ви хочете, щоб ми брали участь у цій клоунаді?
І під завісу. Ви знаєте, що зараз у “ДНР” у місцях позбавлення волі перебуває багато сотень колишніх ополченців? Не знаєте? Так переконайтеся. Так ось, більшість із них сидять роками за кілька патронів, що завалялися в автомобілі, або за те, що випадково побачили вивезення металу, або за те, що служили в командира, який потрапив у немилість. Є, звичайно, і такі, хто сидить по заслузі. Утім, я не про це. І їм можна знайти застосування.
Чому б не оголосити амністію за дрібні порушення та не запросити бійців до лав? Ви з легкістю наберете три-чотири повноцінні роти першокласних стріляних воїнів. За бажання можна зібрати ще парочку рот штрафників. Як вам ідея?
Вибачте, товаришу воєнком, та якщо ви не використовуєте цей резерв, то я маю великі сумніви в щирості ваших намірів і вашого заклику зокрема. На цьому закінчую. Маю честь”.
Якщо коротко резюмувати, то я б виокремив такі основні тези з цього послання:
1. Між бойовиками з Росії та місцевими донецькими та луганськими бойовиками поглиблюється розкол. Я вже писав про це раніше. Для росіян мешканці Донбасу виявилися недостатньо російськими. Багато російських імперців тепер обурено обзивають населення “ДНР” та “ЛНР” «бидлом», «алкашами» та «боягузами», за їхню готовність до компромісу з Україною та недостатній радикалізм.
2. Про «українські ДРГ» йдеться тільки в лапках і в іронічному контексті. Бойовики не мають сумніву в тому, хто насправді вбивав Дрьомова, Мозгового та Моторолу. У те, що це були українці, вони не вірять. Підозри падають на нинішніх лідерів “ДНР”.
3. Ставлення до поранених і калік, як до відпрацьованого матеріалу. Сім’ї загиблих бойовиків ніхто не забезпечує.
4. Констатується безглуздість цієї війни. У діях сепаратистів немає логіки, бо вони самі не мають уявлення, за що воюють. Не впевнений, що тут треба висувати претензії Захарченку. Найпевніше, треба до Путіна звертатися. Після того, як він оголосив, що Росія не візьме Донбас, війна вже не має жодного сенсу. Росія кинула Донбас. Підставила людей під кулі та снаряди просто так, заради хворобливих амбіцій Володимира Володимировича.
5. Нинішньому керівництву “ДНР” не довіряють. Уважають, що воно може злити особисті дані сепаратистів Україні. Або спеціально знищувати російських пасіонаріїв. Подейкують, що так учинив 26 травня 2014 року Ходаковський, люди якого перемолоти два «Камази» російських найманців під час атаки на донецький аеропорт.
6. Сотні бойовиків “ДНР” арештовані своїми і зараз сидять на підвалах. Вражаюча цифра. Різні бандитські угруповання перемелюють і знищують один одного, це знову свідчить про те, що сенс “ДНР” та “ЛНР” – чисто кримінальні проекти, де воюють не за ідеї, а за контроль над потоками грошей, металобрухту та вугілля.
Не можна сказати, що лист бойовика є якоюсь сенсацією. Америку він нам не відкриває. Однак це послання вкотре підтверджує нашу правоту. Запудрити мізки ідеалістам і фанатикам Путіну та його українським сателітам вдалося тільки на початковому етапі війни. Коли пропаганда сприймалася не критично і будь-якій брехні з Росії вірили на слово.Теперь настало гірке похмілля та розуміння, що Кремль просто використав мешканців Донбасу та російських бойовиків, які приїхали їм допомагати.
