Американські геохімік, провівши найбільш точне на сьогоднішній день вимірювання вмісту ізотопів в місячних зразках, спростували найпоширенішу теорію формування Місяця і допустили сильне випаровування планети в минулому. Дослідження опубліковане в журналі Nature.
Геохіміки проаналізували зміст трьох стабільних ізотопів калію в місячних і земних породах. Отримані дані вказують на майже однаковий зміст таких різновидів атомів в зразках з супутника і планети, що вказує на спільність їх походження.
Ці результати пояснюють дві нові моделі формування супутника Землі, які припускають, що в далекому минулому планета зіткнулася з великим небесним тілом. У першому сценарії на орбіті планети сформувався силікатний диск і потім – Місяць. Згідно з другим, майже вся мантія планети випарувалася – її видуло в простір, що оточував планету, де і відбувалося формування супутника.
Однак місячні зразки містили трохи більше важкого ізотопу, калію-41, ніж земні. Теоретичні розрахунки показують, що це можливо за умови, що формування Місяця відбувалося при тиску, приблизно в десять разів більше високому, ніж нормальний атмосферний тиск на Землі. Це підтримує другий сценарій.
Стандартне пояснення походження супутника передбачає, що Земля зіткнулася з уламками небесного тіла розміром з Марс, з уламків якого, а не мантії планети, в подальшому сформувався Місяць. Ця гіпотеза, сформульована в середині 1970-х років, є в даний час загальноприйнятою.
