Чим ближче до осені, тим більше побоювань у громадян щодо можливих коливань курсу гривні. У Національному банку обіцяють згладжувати різкі стрибки долара та запевняють, що не дадуть гривні сильно девальвувати. Водночас в НБУ відмовляються називати свій прогноз, вкотре наголошуючи, що курс - гнучкий, залежить від стану економіки, зокрема від успіхів експортерів. Деякі аналітики, опитані "Апостроф. Економіка", вважають, що з осені гривня все-таки буде дешевшати щодо долара через сезонне скорочення експорту чорних металів і потребу імпортувати газ перед опалювальним сезоном. У такому разі до кінця року курс української валюти може "просісти" до 26-27 грн/дол. До того ж це оптимістичний сценарій, який не передбачає припинення співпраці України з МВФ і зниження цін на товари українського експорту.
Пам’ятаючи досвід останніх років, українці насторожено чекають осені, спостерігаючи за зміною цифр на табло пунктів обміну валют. В НБУ вже давно публічно не називають свій прогноз щодо курсу. Хоча такий у Нацбанку є. Наприклад, Нацбанк зобов’язаний надавати відповідні прогнози Мінфіну під час підготовки держбюджету. Як раніше писав “Апостроф. Економіка”, у бюджетній резолюції на наступний рік, яку Кабмін із запізненням вніс у парламент, закладено середньорічний курс 27,2 грн/дол.
Однак спрогнозувати курс на найближчий час в НБУ відмовляються. “У нас зараз гнучкий обмінний курс. Так, це досить складно. Але ми бачимо, що бізнес і населення поступово звикають, що курс може коливатися в деяких межах. Для Національного банку важливо, щоб ці межі були визначені фундаментальними параметрами економіки: торговим балансом, напливом капіталу тощо, і щоб не було суттєвої волатильності”, – зазначив заступник голови НБУ Дмитро Сологуб.
Говорячи про фундаментальні чинники, треба зазначити, що наприкінці липня НБУ поліпшив прогноз дефіциту поточного рахунку платіжного балансу на 2016 рік з $2,3 млрд до $1,8 млрд. “Це гарна новина для стабільності нашої валюти”, – заявила голова Нацбанку Валерія Гонтарєва. В НБУ уточнили, що перегляд прогнозу зумовлений поліпшенням умов торгівлі, збільшенням очікуваного врожаю зернових, зростанням обсягів приватних грошових переказів у країну і, мабуть, найголовніше – меншими обсягами імпорту газу.
“Ситуація на валютному ринку більш-менш стабільна. Однак впродовж дванадцяти місяців ми бачили, що курс не був на одному місці, він був плаваючим – і в один бік, і в інший. Ми будемо дотримуватися політики, коли курс залежить від фундаментальних чинників, і ми будемо згладжувати короткострокові коливання, коли вони будуть суттєвими. А також ми поповнюватимемо міжнародні резерви, це важлива подушка безпеки для нашої країни”, – підкреслив Сологуб.
Не зійти з курсу
На те, що гривня восени не ослабне, мало хто сподівається. За прогнозом міжнародного рейтингового агентства Standard&Poor’s, цього року курс української валюти впаде до 26 грн/дол. До того ж, за оцінками аналітиків агентства, в наступні роки девальвація триватиме – до 27,5 грн/дол. на кінець 2017 р., 29 грн/дол. – на кінець 2018 р. та 30 грн/дол. – на кінець 2019 р.
Деякі з українських аналітиків, опитані “Апостроф. Економіка”, погоджуються, що курс 26 грн/дол. до кінця року може виявитися цілком реальним прогнозом. Тим більше що чинників для ослаблення національної валюти достатньо. На думку економіста Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Олександра Жолудя, присутні девальваційні очікування сезонного характеру. “У нас в осінньо-зимовий період зменшується експорт чорних металів через те, що вони в основному використовуються в будівництві. Оскільки будівництво в основному сезонне – з весни до осені, отже, попит на чорні метали зменшується”, – пояснює Жолудь.
Утім, як зазначив член виконкому Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран, ситуація з експортом чорних металів поки є невизначеною. “Цього року Рамадан в ісламських країнах уже минув, їхня частина в нашому експорті є досить великою. Та це поки що не означає райдужні перспективи для нашого ринку, оскільки ціна на залізорудну сировину і метал все одно формується в Китаї, де почалася консолідація металургії”, – сказав виданню аналітик.
Ще один чинник ризику для курсової стабільності – потреба у валюті для закупівлі газу. За даними “Укртрансгазу”, у січні-липні цього року Україна скоротила імпорт природного газу у 2,7 разу, до 3,417 млрд куб. м порівняно з таким же періодом минулого року. Однак у наступні місяці темпи закачування газу доведеться надолужувати. Як раніше заявив президент “Укртрансгазу” Ігор Прокопів, у серпні планується закачати в підземні сховища 1,5 млрд куб. м та 1,9 млрд куб. м – у вересні. Отже, буде потрібна валюта, щоб розрахуватися за поставлене паливо. “З весни й до сьогодні був постійний невеликий профіцит на міжбанку, й НБУ міг викуповувати надлишок, щоб наповнювати свої резерви, проте восени ситуація буде не такою сприятливою з погляду припливу валюти в країну”, – говорить економіст МЦПД.
Зовнішні фактори
Важливу роль у зміцненні гривні може зіграти черговий транш від Міжнародного валютного фонду, який, як очікувалося спочатку, мав піти на поповнення золотовалютних резервів. Тепер, коли в переговорах з МВФ більше питань, ніж відповідей, і майбутнє програми є досить туманним, ризики девальвації зростають. “Безумовно, якби ми зараз отримали транш МВФ, а до нього прив’язані деякі інші засоби, то ситуація була б кращою. І для курсу це було б сигналом до того, щоб він менше послаблювався в наступний період. Водночас неотримання цих коштів не призведе до якихось катастрофічних наслідків”, – розмірковує Олександр Жолудь.
Щобільше, на думку Віталія Шапрана, зараз гривня недооцінена, і це добре відчувається на ринку. “Думаю, навіть якщо на експортних ринках ситуація розвиватиметься в негативному ключі, то допомога МВФ і розблокування фінансової допомоги від інших донорів можуть компенсувати ресурс для підтримки стабільного курсу – плюс-мінус 5%”, – уважає аналітик. З іншого боку, на його думку, найбільш гнітючий сценарій для національної валюти буде саме в разі зриву третього траншу на тлі обвалу сировинних ринків. “Думаю, це головний негативний сценарій, однак до виборів у США він малоймовірний. Гадаю, що ставки залишатимуться на дуже низькому рівні, і це підживлюватиме сировинні ринки грошима з розвинених ринків G-20”, – уважає аналітик.
Ще один нюанс, який треба враховувати, – стійкість долара на світових ринках. Наразі ослаблення американської валюти стало додатковим чинником, що підтримує гривню, вважає керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен. “Уповільнення темпів зростання економіки США дає підставу прогнозувати низьку прибутковість активів у твердих валютах (долар США, євро) протягом найближчих 2-3 років і говорить про відсутність чинників для посилення американського долара, як у 2014-15 роках. Ризиком (для курсу гривні. – Ред.) є можливе поліпшення даних по США в серпні та вересні”, – сказав Вальчишен “Апострофу”. Він також зазначив, що в ICU поліпшили прогноз щодо курсу гривні на 2016-2017. Зокрема, на кінець цього року прогнозують 27 грн/дол. замість раніше очікуваних 28 грн/дол.
