Напевно, два з гаком роки тому пара вагонів з правосеками прорвалася на територію Криму, і тепер вони виходять із підпілля, здійснюючи диверсії, підриваючи правопорядок.
Так, у Сімферополі пам’ятник Тарасу Шевченку представники цих ДРГ прикрасили відповідними кольорами та гаслами. Комунальні служби поспішили змити написи, щоб не вводити паніку серед населення, а біля пам’ятника зараз чергує поліцейський.
І як тут розслабишся? З півдня Ердоган лютує, з півночі – хунта, хтозна що замислила, із заходу – НАТО і Гейропа, у Чорному морі туди-сюди фрегати США швендяють, а на сході “Грошей немає!” – і як тепер триматися? До всього ще й на півострові добробуту та спокою, процвітання та вічної втіхи виявляються такі екстремістські елементи! Немає спокою «русскому міру»…
А якщо без сарказму, то я, звичайно, не схвалюю такі художні доповнення до пам’ятників та об’єктів архітектури. Однак як елемент опору, що не руйнує, а дає про себе знати, нагадування тим, хто тут тимчасово чинить бардак і чий час, так чи інакше, але закінчується, – я аплодую стоячи. Сміливо!
