Саме альтернативні джерела енергетики дозволяють забезпечити незалежність країни, не лише економічну, а й політичну.
Контекст: децентралізація як вимога часу
Після розпаду СРСР Україна отримала у спадок гіперцентралізовану енергетичну систему. Протягом багатьох років теплоенергетика залишалась надзвичайно залежною від імпортованого природного газу, здебільшого з РФ. В окремі періоди імпорт сягав 75 мільярдів кубометрів, з яких до 15 мільярдів витрачались на опалення. Однак драматичні події в Алчевську у 2006 році, коли все місто залишилось без тепла через техногенну катастрофу, продемонстрували, що централізована система є надто вразливою. Саме тоді почали зароджуватись ідеї децентралізації, які згодом перетворились на реальні зміни, зокрема, завдяки таким фахівцям, як Олександр Корчига.
Від бачення до дії: підприємницький прорив
Олександр Корчига прийшов у теплоенергетику у 2004 році, маючи за плечима досвід у структурі «Нафтогазу». Саме там він і його колеги вперше почали формувати ідею системного переходу до децентралізованої моделі. У 2016 році ця концепція втілилась у створенні приватної компанії, яка реалізує проєкти з переобладнання котелень на альтернативне паливо — повністю за власні кошти.
У Полтавській області було реалізовано декілька масштабних кейсів: зокрема, переведення газових котелень у Полтаві та Хоролі на палети, дрова й інші місцеві ресурси. Завдяки цим проєктам місцеві садки, школи, лікарні, бібліотеки отримали стабільне тепло, а місцеві бюджети: економію в межах 20% щорічно. Усі етапи: від технічного аудиту до заміни систем транспортування тепла, компанія бере на себе, не залучаючи коштів від споживача.
Тарифна політика: невидимий бар’єр
Однак, попри інноваційний характер і доведену ефективність, Олександр Корчига зіткнувся з системною проблемою — тарифне регулювання. Принцип, згідно з яким ціна на альтернативне тепло встановлюється на рівні 90% від вартості тепла з природного газу, втратив свою логіку після того, як держава заморозила ціну на газ у 2022 році. В результаті інвестор, який вклав мільйони у розвиток, не може навіть повернути вкладення.
Корчига згадує приклад, коли його компанії просто відмовили у встановленні економічно обґрунтованого тарифу. Судові рішення формально виконувались, але ситуація залишалась незмінною. Це типовий приклад, як регуляторні перекоси знецінюють приватну ініціативу в критично важливій для країни галузі.
Унікальний підхід: енергетика «знизу вгору»
Ключовою ідеєю, яку послідовно просуває підприємець, є ставка на місцеві ресурси: деревні відходи, торф, лузга соняшника, пелети. Він переконаний, що саме такі джерела дозволяють забезпечити незалежність, не лише економічну, а й політичну.
Замість масштабних котелень радянського типу, компанія будує міні-котельні, які є більш надійними, менш вразливими до атак і швидко адаптуються під потреби конкретної громади. Це не просто технічна модернізація, а глибока трансформація самого підходу до постачання тепла.
Галузевий голос, що формує політику
Хоча офіційного членства в асоціаціях підприємець не має, він є активним учасником робочих груп, які розробляють законодавчі зміни у сфері тарифів і регулювання. Його позиція не абстрактна, вона сформована на базі десятків реалізованих проєктів та практичної роботи в енергетиці.
Корчига не приховує, що найбільше його надихають реакції людей — від скепсису до подяки, коли перші платіжки після модернізації демонструють реальну економію. Один із клієнтів якось сказав: «Ви — як енергетики з людським обличчям». І це, здається, найкраще характеризує підхід героя.
Погляд у майбутнє: перезавантаження системи
За словами Олександра Корчиги, без реформи тарифної політики жодна інвестиційна модель у теплоенергетиці не буде стійкою. Потрібна ринкова вартість газу, економічно обґрунтовані тарифи, і головне — політична воля.
Попри війну, його підприємство зберігає інфраструктуру і досвід, здатні стати основою для післявоєнного відновлення. І коли настане час масштабування, ці рішення вже не треба буде вигадувати з нуля, вони вже випробувані, адаптовані та працюють.
Історія Олександра Корчиги — це приклад того, як інженерна компетентність, стратегічне бачення і відповідальність можуть змінювати не лише практики, а й саму логіку галузі. Його підхід демонструє, що навіть у складних регуляторних умовах можливі рішення, які приносять реальний результат — як для громади, так і для енергетичної системи в цілому.
Його реалізовані проєкти — це не просто модернізація обладнання. Це перехід до моделі, в якій споживач отримує ефективне, економічно доцільне та безпечне теплопостачання. Це також приклад того, як можна скорочувати залежність від імпорту та розвивати місцеві ресурси — із фокусом не на гучні гасла, а на технічну і фінансову реалістичність.
Цей підхід отримав визнання не лише в професійному середовищі. У 2023 році Олександр Корчига став лауреатом престижної національної премії Ukrainian Business Award у номінації «Підприємець року». Ця відзнака відзначає не просто економічні досягнення, а саме вплив на розвиток індустрії, цінність для суспільства та лідерство в трансформаційних процесах.
Олександр Корчига — один із тих, хто діє там, де інші зупиняються. Його досвід показує: зміни можливі не лише у законодавстві, а й у щоденній практиці. І саме так формується енергетика нового зразка — більш стійка, гнучка й орієнтована на потреби людей.