На перший погляд міський простір — це проста лише сукупність вулиць і майданів. Але якщо зазирнути глибше, всі ці локації перетворюються на цілісну інженерну систему, яка має витримувати кліматичні зміни, забезпечувати комфорт мешканців і водночас залишатися економічно сталою. І для українських міст, які сьогодні проходять етапи відновлення, ці складові стають особливо актуальними.
У перші роки після масштабних руйнувань спричинених військовими діями головним завданням місцевих громад стало відновлення базової інфраструктури. Проте у процесі робіт акцент поступово змістився від швидкого відновлення до повноцінного системного благоустрою.
Як зазначають фахівці з відновлення та благоустрою, нові публічні простори мають працювати і як елементи безпеки, і як соціальні осередки.
Підходи такого типу впроваджуються у компаніяї ТОВ “Проектний світ” та “Студії вуличного простору” під керівництвом Артема Ященка, що працюють із муніципалітетами Бучі, Ірпеня та Чернігова. Їхні рішення поєднують технічну точність дорожнього будівництва з логікою «розумного» міського середовища. Простими словами, це поєднання тротуару, освітлення, озеленення і транспортної розв’язки в єдину систему.
Артем Ященко
Один із напрямів, який розвиває інженер Артем Ященко разом зі своєю командою — інтеграція концепцій “smart city” у невеликі українські громади. Йдеться про раціональне управління простором, наприклад про освітлення, яке регулює інтенсивність залежно від часу доби, системи збору дощової води тощо. Такі технології не завжди помітні для пересічного мешканця, але саме вони підвищують стійкість міської інфраструктури.
Буча, Ірпінь та прилеглі населені пункти Київської області вирізняються серед інших регіонів своєю особливою чистотою, продуманою архітектурою громадського простору та високими стандартами благоустрою. Ці міста стали взірцем того, як сучасне міське середовище може гармонійно поєднувати функціональність, естетику та комфорт для мешканців. Артем активно долучається до цієї важливої місії, працюючи над тим, щоб міський простір був візуально привабливим та максимально безпечним і зручним для всіх категорій громадян. Його внесок у розвиток інфраструктури допомагає зберігати та примножувати ту репутацію якості життя, якою по праву пишається цей регіон.
Під час реконструкції бучанських алей і прибудинкових зон, Артем Ященко запропонував застосувати проникні бетонні поверхні, що одночасно виконують функцію тротуару та природного дренажу. У парках, наприклад, було встановлено системи підземного поливу, які скорочують витрати води, а на майданчиках — еластичні, безпечні для дітей типи покриття, сертифіковані за стандартами ЄС.
Ключова функція сучасного благоустрою — це, в першу чергу, доступність. Проєкти, реалізовані в Ірпені, враховують маршрути для людей з інвалідністю, дитячі зони з безпечним покриттям і простори для активного відпочинку. Під час планування територій Ященко звик використовувати прогресивні 3D-моделі, що дозволяють передбачити нахили, водостоки, тіні від будівель і навіть сценарії руху відвідувачів.
“Якщо людина може безперешкодно пересуватись містом — значить, використана нами система працює. У такій логіці благоустрій розглядається як продовження соціальної інклюзії”, — пояснює підхід своєї команди Артем Ященко.
Ще одна тенденція, яку підтримує команда Ященка, — використання екологічно стійких матеріалів. У зонах громадського користування перевага надається композитам із вторинної сировини та бетону з низьким вуглецевим слідом, які зменшують навантаження на довкілля та продовжують термін служби об’єктів.
Особливу роль відіграють озеленення і мікроклімат. Дерева висаджують з урахуванням напрямків вітру та рівня тіні, щоб знизити температуру покриття влітку.
“Усе це — частина ширшої тенденції кліматично адаптивного міста, яке реагує на навколишні зміни без втрати функціональності”, — зазначає інженер.
Зараз подібні підходи поширюються й за межами Київської області. Методики планування, використані у Бучі та Ірпені, переймають громади Чернігівщини й Полтавщини. Для України це означає початок формування професійної культури, де інженер, архітектор і урбаніст працюють як єдина команда.
Така співпраця створює простори, що служать людям незалежно від обставин і залишаються функціональними навіть у кризові періоди.