Нещодавно китайська провінція Хайнань запровадила безвізовий режим для громадян 59 країн світу, серед яких і Україна. Українці можуть в'їжджати та перебувати на території острова Хайнань без візи терміном до тридцяти днів. Спрощений порядок в'їзду діє тільки для туристичних поїздок.
Тропічний острів Хайнань розташований на півдні Китаю, на одній широті з Гаваями, тому його часто називають «Східними Гаваями». Острів омиває Південно-Китайське море. Середньорічна температура повітря на Хайнані становить +24°С, води – +26°C.
Хайнань – це другий за величиною острів у Китаї. Там розвинена індустрія відпочинку та розваг, є широка мережа готелів різного рівня. Острівною столицею є місто Хайкоу. Його ще називають «місто-сад», бо на всьому острові не знайти такої мальовничої берегової лінії й таких доглянутих білосніжних пляжів із безліччю пальм.
Ще острів Хайнань славиться маленьким приморським курортним містом Боао, де щороку відбувається знаменитий Боаоський Азіатський Форум (БАФ). Він виник у межах політики реформ і відкритості в Китаї та веде свій відлік з 2001 р., відразу після закінчення економічної кризи. На той момент не було доброї платформи економічного співробітництва, тому тодішні прем’єр-міністри Японії й Австралії, а також Сі Цзіньпін висунули ініціативу створення такого формату ділового спілкування. Маленьке селище Боао тоді було бідним і зовсім непомітним на карті. Сьогодні в містечку Боао вже є залізниця, морські канали й навіть міжнародний аеропорт. До речі, сучасну інфраструктуру там створили в найстисліші терміни – лише за 10 місяців.
Боаоський Азіатський Форум відомий як «Східний Давос» і щороку стартує на початку квітня. До речі, між БАФ і Давоським форумом – щільні зв’язки, і щоліта Давоський форум влаштовує в Боао свої заходи. А ще – БАФ уже став широкою платформою для зустрічей на високому рівні не лише для азіатських, а й інших країн світу. У цьому Форумі беруть участь представники урядових, ділових, промислових, наукових кіл, а також обговорюють актуальні економічні, соціальні, екологічні й інші проблеми. Щороку в Боаоському Азіатському Форумі беруть участь понад 5 тис. гостей. До організації Форуму входять 29 країн і дев’ятнадцять членів Ради БАФ.
На Форумі обговорюють багато актуальних тем, однак основна – це політика відкритості та реформ у Китаї. У церемонії відкриття БАФ традиційно бере участь Сі Цзіньпін або прем’єр-міністр Китаю. Також на Форум щороку приїздять близько десяти іноземних лідерів з інших держав.
Боаоський Азіатський Форум є неурядовою та некомерційною міжнародною організацією, мета якої – підтримка та розвиток економічного обміну, взаємодії та співпраці, як в Азії, так і за її межами. Цього року головними темами Форуму стали реформи, відкритість та інновації, а також «Один пояс – один шлях» (ініціатива, яку висунув у 2010-х роках голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін) – об’єднання проектів «Економічного поясу Шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху XXI століття». Крім цього, у межах БАФ проводиться формат під назвою «Діалог Південно-Східної Азії», у якому беруть участь мери та керівники різних провінцій Китаю. Також на Форум приїздять представники міст-побратимів, з метою переговорів про співпрацю. У нинішньому році на Форумі обмінювалися ідеями та думками щодо створення Союзу міст круїзного туризму та розвитку економіки без завдання шкоди навколишньому середовищу.
Боаоський Азіатський Форум має позитивну ділову репутацію у світовому масштабі та вважається найвпливовішим у Китаї. Щороку за кордоном БАФ проводить свої заходи (на жаль, поки що їх не проводили в Україні). Хоча Україна один раз брала участь у Форумі: свого часу український прем’єр-міністр Микола Азаров їздив на Боао. Тому, з огляду на вже колись розпочате співробітництво, оргкомітет БАФ зацікавлений у запрошенні українських чиновників і преси для роботи на Форумі. Крім того, БАФ відкритий і для співпраці з економічними форумами, що відбуваються на території України.
Якщо говорити про Хайнань загалом, то треба зазначити, що цей острів є вільною економічною зоною, куди надходять інвестиції з різних країн світу. І це ще раз свідчить про те, що Китай відкритий усьому світу. Крім того, економічний досвід розвитку південної провінції Китаю може бути цікавий українським південним регіонам. А введення безвізового режиму на острів Хайнань (з 1 травня цього року) може дати імпульс не лише зростанню економічного інтересу до провінції Хайнань, а й напливу туристів з України.
До речі, на початку квітня цього року відзначали тридцяту річницю утворення провінції Хайнань. У провінції й надалі планують всебічно поглиблювати політику відкритості та реформ. А також розвивати місцеве тропічне сільське господарство, технологічну індустрію та сервісні служби. До речі, торік ВВП Хайнаню становив $71 млрд. До того ж Хайнань міг би цілком стати прикладом для України в інтеграції екологічних програм і урбанізації.
Упродовж останніх тридцяти років Хайнань розвивається як вільна економічна зона. Найбільшими інвесторами острівної економіки є Гонконг (близько 90% усіх фінансових вкладень), а також Сінгапур і Таїланд. Торік іноземні інвестиції в Хайнань становили $2,3 млрд. А уряд Китаю інвестував у цей період у провінцію $2,4 млрд. Найбільший внесок у місцеву економіку робить авіакомпанія Hainan Airlines.
У провінції Хайнань – найбільша зона вільної торгівлі, з одинадцяти наявних на цей момент у Китаї. До 2025 р. планують, що Хайнань перейде на ще більший ступінь відкритості, – і цей рік стане «роком вільної торгівлі». А до 2035 р. на острові заплановано створення порту вільної торгівлі, за прикладом Сінгапуру та Гонконгу.
Хайнань за 30 років досяг економічного успіху та розквіту завдяки безмитній політиці на острові. У місті Санья розташовано найбільший у світі магазин безмитної торгівлі, запущено декілька круїзних маршрутів. Крім того, на Хайнані планують найближчим часом запровадити максимально пільгові умови ведення бізнесу, щоб залучити якомога більше підприємців з усього світу, зокрема, українських. Зі свого боку, хайнаньські компанії зацікавлені розвивати свій бізнес в Україні.
Взагалі, китайська влада поклали на провінцію Хайнань деякі основні завдання. Основна мета – це створення пілотної зони всебічного поглиблення політики відкритості та реформ. Тобто зробити Хайнань вікном співпраці в Південно-Східній Азії та в усьому світі. Крім того, поставлено завдання створити на острові екологічно чисту зону. Зокрема, наприкінці минулого року керівництво провінції Хайнань увело заборону на будівництво будинків, висота яких перевищує довжину кокосової пальми. Також на Хайнані заплановано створити центр туризму та шопінгу, залучати на навчання до провінції іноземних студентів (з подальшим їх працевлаштуванням на острові). А ще – поставлено за мету здійснення концепції «Великого шовкового шляху».
Якщо говорити про туризм, то дохід від туристичного потоку в провінції щороку становить $13 млрд. У 2014 р. чисельність туристів на острові становила 67,4 млн, що майже вдев’ятеро перевищувало чисельність місцевого населення Хайнаню. З них 12% – це вихідці із Сінгапуру. На жаль, європейських туристів приїздить дуже мало на острів. Здебільшого це громадяни держав Південно-Східної Азії.
Найкомфортніше відпочивати на Саньє в період з листопада по квітень, бо в інші місяці там занадто спекотно. Місто простягається вздовж затоки Саньявань і має свій аеропорт. Санья – це нескінченні безкоштовні пляжі з чистим піском і чисте море з пологим дном. Однак іноземні туристи мають бути готові до того, що англійською майже ніхто не говорить, це іноді створює певні складнощі в спілкуванні.
Усе це компенсується розмаїттям морепродуктів і дешевих екзотичних фруктів (наприклад, три штуки бебі-ананасів коштують лише десять юанів, що дорівнює сорока гривням), а також буянням барв тропічної природи. А ще в Саньї розташовано відому в Китаї фабрику шовку, у фірмовій крамниці якої можна придбати різні шовкові вироби – від жіночих шарфів (ціни стартують від 100 юанів – це 400 грн) до розкішних комплектів постільної білизни.
Неодмінно треба скуштувати кокосове молоко та сік кокоса (кокоси є традиційним символом Китаю, і тому їх суворо заборонено вивозити з країни). Також приділіть увагу своєрідному китайському вину – пляшка якісного сухого червоного вина коштує приблизно 100 юанів. А ще не оминіть увагою пропоновану різноманітність китайського чаю. До речі, традиційно в Китаї шанованими є саме сорти зеленого чаю, який пили імператори. Чорний чай у старовину вважали напоєм для бідних верств населення.