Черговий «наїзд» молодого покоління з «міжнародної антикорупційної мусарні» на заслуженого ветерана вітчизняного «політгадючника» Юлію нашу Володимирівну Тимошенко повинен викликати приступ веселості у представників старшого покоління, які перебували в здоровому глузді і в твердій пам’яті останні 35 років, проживаючи в нашій багатостраждальній Батьківщині. Ситуація остаточно набула ідіотських рис, коли з’ясувалося, що для того, щоб «сплести Юлі постоли», НАБУ використовувало те, що в блатному світі називається «ментівською підставою», а саме підіслало депутата-провокатора, який раніше сам засвітився в корупції і перебуває «на гачку» у НАБУ.
Влучно і коротко ідіотську ситуацію навколо Тимошенко описав відомий мафіозі і «матерщинник» Ігор (Беня) Коломойський: «Через 40 тисяч доларів влаштували такий галас, що потурбували літню жінку».
На рахунок «літньої жінки» Коломойський явно хотів сказати гидоту, тому що Юля ще молодим фору дасть, але це інша тема.
Коли показали відео, на якому у Тимошенко під час обшуку вилучили 40 тисяч доларів, Коломойський почав відверто знущатися над антикорупційними органами.
Коломойський не розуміє, навіщо НАБУ «приперлися» до Тимошенко, якщо у неї знайшли суму, яка внесена в її декларацію.
На питання «навіщо?» відповідь знайти якраз можна, але що зроблено це було з властивою НАБУ тупістю – це однозначно.
Відразу ж зауважимо, що автор жодного разу не є симпатиком Юлі. Одного того, що вона і її фракція наголосували в Раді тільки за останні роки, зокрема, з «мовного» питання, більш ніж достатньо для різко негативного до неї ставлення, хоча в парламенті є і набагато огидніші індивіди та групи таких.
Але той ідіотизм, який НАБУ раптом затіяло сварку навколо Тимошенко, викликає приступ гомеричного сміху.
Юля вийшла з покоління «комсомольських відео-кооперативів», причому сенс цього словосполучення зараз вже далеко не всі зрозуміють.
Багато колег Тимошенко по політикуму 25-30-річної давності вже давно канули в Лету або навіть у небуття, включаючи тих, хто жадав її крові, але Юля залишається в активній політиці. Юля ще потанцює на похоронах тих нинішніх новоявлених політиканів, які намагаються засмутити її зараз. Це констатація очевидного…
Юлю «майже посадили» за часів «розвиненого кучмізму», причому цим питанням займалися не «додіки» з НАБУ, а спеціально навчена «побутова потебня» (генпрокурор Потебенько і його заступник Обіход). За контрабанду газу і несплату податків.
Але закінчилося тим, що після цілих 42 днів відсидки у «діда Лук’яна» (історичне Лук’янівське СІЗО, в якому ще за часів царя сиділи народовольці, есери-«бомбісти» і більшовики-леніністи) Юлю не просто випустили. 27 березня 2001 року її винесла з воріт в’язниці на руках захоплена юрба фанатичних шанувальників усіх її неперевершених якостей, включаючи суто жіночі.
Кучма і його зять, спостерігаючи за цим шоу, кажуть, ледь не подавилися соплями.
До речі, про зятя. Коли говорять про повну незалежність створених з ініціативи і на кошти Заходу НАБУ і САП від внутрішніх сил, це викликає сміх у будь-кого, хто давно живе в Україні. Можна назвати, як мінімум, один олігархо-мафіозний клан, який може і, швидше за все, має «нестатутні» відносини з «прозахідними антикорупціонерами». І треба ж так статися, що саме з цим кланом у Юлі були напружені відносини з тих далеких часів, коли нинішні антикорупціонери ще «ходили під себе» у відомому сенсі.
Далі в подробиці не будемо вдаватися, бо, як говорили древні, «sapienti sat», тобто «розумному достатньо».
Вдруге Юлю посадили-таки конкретно за Януковича в 2011 році за вигаданими звинуваченнями знову за газ – неправильні договори, неправильні ціни на газ з Росії і так далі. Вона цілих два з половиною роки провела в знаменитій на весь світ Качанівській колонії під Харковом. Спостерігаючи за цим сюжетом з того світу, Вільям наш Шекспір давився від заздрості разом з тінню батька Гамлета.
Передпокій колонії не справлявся з напливом глав західних держав і міжнародних організацій, які бажали відвідати Юлю «на кичі», щоб дізнатися про її здоров’я і висловити їй свою повагу. Тодішня бундесканцлерка Німеччини Ангела Меркель коротала години доглядальницею біля ліжка Юлі в тюремній «лікарні», щоб відшукати на тілі сліди тортур і знущань тюремників. Провідні телекомпанії світу не вилазили з території жіночої колонії.
На «свободу з чистою совістю» Тимошенко вийшла вже в розпал другого майдану.
До речі, суто особиста думка.
Ні разу не будучи, повторимо, симпатиком Юлі, зазначимо, що якби в 2010 році президентом обрали не Януковича, а Тимошенко, то, швидше за все, не було б тих багатьох трагедій, які сталися потім.
Більше того, якби в 2019 році Коломойський не «зіграв дурника» з проектом «Голобородько», то президентом майже напевно стала б Юля, і подальшої війни цілком могло не бути.
Важко сказати, якими сюжетами побалувала б електорат Юлія Володимирівна, відома видатними креативними здібностями, але ймовірність війни була б набагато нижчою.
Фракція партії «Батьківщина» продовжувала активно працювати в парламенті. Іноді Юля та її депутати ставили питання і голосували по суті, насамперед у сфері енергетики та комунальних послуг.
Незважаючи на політичне довголіття, рейтинг Тимошенко та її політсили повільно згасав, хоча вона досі утримувала в Раді певну кількість депутатських місць.
Рейтинг міг би остаточно згаснути, але в справу втрутилося НАБУ, яке не тільки нагадало електорату про наявність Юлії Тимошенко та її партії «Батьківщина», але й зіграло роль настільки потужного піар-агентства, що виникає цілком закономірне питання про те, скільки Юля заплатила НАБУ, щоб ця контора влаштувала настільки гучну і водночас настільки тупу акцію, що Тимошенко навряд чи складе багато труднощів виставити «набуїнів» і всю цю антикорупційну братію повними ідіотами, якими, по ходу, вони і є.
Отже, дамо слово самій Юлії Тимошенко:
«Тільки в партійному офісі «Батьківщини» завершилися так звані «невідкладні слідчі дії», які тривали всю ніч.
«Невідкладні слідчі дії», що стосуються права і закону, не мають ніякого відношення.
Понад тридцять озброєних до зубів чоловіків без пред’явлення будь-яких документів фактично захопили будівлю і взяли в заручники співробітників.
Востаннє таким чином до нас вривалися штурмовики Януковича під час Революції Гідності. Але тоді вони хоч прикривали своє вторгнення якимось папірцем з ручного Печерського суду…
Зараз не було і цього.
Тільки гучні публічні заяви в інтернеті без будь-яких доказів.
Обшук – грандіозний піар-хід.
Не знайшли нічого, тому просто забрали мої робочі телефони, парламентські документи та особисті заощадження, інформація про які повністю відображена в офіційній декларації.
Я категорично відкидаю всі абсурдні звинувачення.
Схоже, вибори набагато ближчі, ніж здавалося.
І хтось вирішив почати зачистку конкурентів.
Це не перше політичне замовлення проти мене. Переслідування і терор – мої будні протягом багатьох років.
Я вже давно нічого не боюся, тому що знаю, що чесна перед собою, перед людьми і Україною.
Мене нікому не зламати і не зупинити.
І цього разу ми знову доведемо правду».
З поправкою на звичайний для Тимошенко пафос, мала місце очевидна «ментівська підстава», про що далі.
Пізніше НАБУ і САП підтвердили вручення підозри лідеру фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко в пропозиції надання неправомірної вигоди народним депутатам України.
За даними слідства, після викриття НАБУ і САП у грудні 2025 року фактів отримання неправомірної вигоди народними депутатами України за прийняття рішень щодо законопроектів у парламенті, підозрювана ініціювала переговори з окремими народними депутатами про введення системного механізму надання неправомірної вигоди в обмін на лояльну поведінку під час голосувань.
Стверджується, що йшлося не про разові домовленості, а про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати заздалегідь і був розрахований на тривалий період.
Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.
Кваліфікація: ч. 4 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди посадовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, або вчинене за попередньою змовою групою осіб, або вчинене юридичною особою). Досудове розслідування триває.
У мережі з’явилися свідчення джерела, близького до Тимошенко.
За його словами, після початку обшуку приблизно о 21.30 в офіс «Батьківщини» почали з’їжджатися депутати фракції, які перебували в той момент у Києві. Однак їх не пустили всередину, і кілька годин вони провели на вулиці.
«Все було дуже жорстко: застосовували силу, не звертаючи уваги, хто перед ними, забрали телефони у самої Тимошенко і всіх, хто був в офісі, зібрали комп’ютери. При цьому, у них не було рішення суду – взагалі будь-якого документа, яким вони могли б пояснити свої дії. Знайшли гроші – Юля відповідає, що це частина задекларованих її коштів. Але вони викладають долари перед нею і фотографують», – каже співрозмовник.
За його словами, на наступній зустрічі з депутатами фракції Тимошенко розповіла, що якийсь депутат від «Слуги народу» дійсно взяв на себе роль «торпеди» і спробував її записати, але, за її твердженням, не зміг цього зробити.
Тимошенко в розмові з соратниками наполягала: представлені НАБУ/САП записи – це компіляція, що вона спробує довести за допомогою «міжнародної експертизи».
Ряд депутатів, з якими розмовляла «Страна», заявляє, що «торпедою» був нардеп Сергій Кузьміних.
Джерело в оточенні Тимошенко пов’язує напад на неї з позицією щодо голосування за повноваження НАБУ/САП.
«Ця історія – скоріше помста конкретно Юлі за її лінію», – каже джерело.
При цьому він не заперечує, що Тимошенко веде закулісні переговори з представниками різних депутатських об’єднань, але це «частина демократії – всі так робили і роблять».
Дуже актуальне питання: що стало безпосереднім приводом для початку дій НАБУ проти Тимошенко?
«Батьківщина» зіграла головну роль у голосуванні за відставку Малюка з посади керівника СБУ. За деякими даними, у фракції спочатку були різні думки, але Тимошенко наполягла на голосуванні.
Крім того, проти відставки Малюка активно виступала так звана «антизеленська коаліція» (в якій роль ударної сили відіграє НАБУ і САП), оскільки Малюк у листопаді відмовився атакувати антикорупційні органи після початку скандалу з Міндічем, незважаючи на наказ Банкової. Він не став вручати підозру голові САП Клименку.
11 голосів від «Батьківщини» дійсно зіграли вирішальну роль, оскільки при 168 проголосували «слугах народу» навіть за рахунок голосів депутатських груп, не вдалося б набрати більшість. Але допомогла фракція Тимошенко і, за підсумком, набралося 235 голосів.
Тут Юлю можна звинуватити в політиканстві, яким грішать всі і всюди, але аж ніяк не в кримінальному діянні.
Якийсь малолітній «грантоїд» з фракції «голосят» звинуватив Юлю в тому, що своїм голосуванням вона нібито розвалила якусь «антизеленську коаліцію», яка ось-ось мала народитися в парламентських муках і повести країну в світле майбутнє. Не будемо заглиблюватися в питання про те, що все це нісенітниця, ніякої «коаліції» там бути не могло суто арифметично, а «антизеленська коаліція» набагато гірша за Зеленського не тому, що Зеленський хороший, а тому, що «антизеленська коаліція» ще гірша.
Але повернемося до «ментівської підстави».
У мережі з’явилася інформація про те, що депутатом, який записав розмови з Юлією Тимошенко і «злив» їх в НАБУ, був нардеп від «Слуги народу» Сергій Кузьміних.
У 2022 році він сам став фігурантом корупційної кримінальної справи НАБУ.
За поширеною серед нардепів думкою, він був завербований антикорупційними органами в якості агента-провокатора, який, за погодженням НАБУ і САП, пропонує різним людям корупційні схеми, а потім, на підставі цього, порушуються кримінальні справи.
«Про це ще з минулого року говорять. Навіть деякі сайти не так давно писали, що Кузьміних завербований НАБУ. Чому Юля повелася на розводку з його боку – незрозуміло. До речі, серед депутатів ходять чутки, що і ряд інших нардепів, які стали фігурантами кримінальних справ НАБУ, також пішли на угоду зі слідством і готові виступати агентами-провокаторами, пропонуючи участь у корупційних схемах», – нібито розповідають на умовах анонімності деякі нардепи.
Втім, твердження про те, що «Юля повелася на якогось фрайера копійчаного», спочатку викликає величезні сумніви з огляду на досвідченість Тимошенко і «копійчаність фрайера».
Є версія, що вся історія з хабарем Тимошенко була спочатку зрежисована НАБУ і САП.
Справа не в тому, що деякі депутати з власної ініціативи вирішили піти до Юлі і запропонувати свої послуги з голосування за гроші. Йдеться про те, що НАБУ вирішило використати бажання Юлі розширити свою групу впливу в Раді, що аж ніяк не є протизаконним, щоб організувати проти неї кримінальну справу. Тому спеціально навчені нардепи підійшли до Тимошенко і запропонували свої послуги.
Далі стверджується, що Юля нібито «клюнула на приманку».
Відкидати повністю версію про те, що вона «клюнула», не будемо.
Але як доказ і свідчення НАБУ пред’являє якісь записи розмов Юлі. Ці записи можуть бути справжніми, підробленими, записаними зовсім з іншого приводу і так далі. Створити шляхом монтажу якийсь фальсифікат при нинішньому розвитку відповідних технологій – абсолютно дріб’язкова справа.
Нещодавно НАБУ на всіх перехрестях кричало, що на «плівках Міндіча» екс-віце-прем’єр Чернишов фігурує під «прізвиськом» Че Гевара.
Чернишов – хоч і мерзотник, але аж ніяк не дурень. Трохи почекавши, він під час суду публічно заявив, що його прізвище – Чернишов, а не Ернесто (Че) Гевара де ля Серна, той факт, що його так називали, треба довго доводити експертизами та іншими слідчими діями, на які НАБУ не вистачає часу і, головне, мізків. В результаті НАБУ з Че Геварою «заткнулося», Чернишова випустили під заставу, і про нього благополучно забули.
При цьому треба розуміти, що Чернишову за рівнем розвитку дуже і дуже далеко до Тимошенко, власне, НАБУ до неї ще далі.
Тому «порнографічний трилер» навколо Юлії все більше викликає сміх і підозру в тому, що в антикорупційні органи у нас відбирають тих, хто за конкурсом не пройшов до спецшколи для відсталих у розвитку.
Є версія, що НАБУ і САП продовжують вирішувати завдання переформатування більшості в Раді в інтересах «антизеленської коаліції», а тому намагаються залякати кримінальними справами якомога більше депутатів або навіть цілі фракції.
Але тут у них «вийшов облом». Юля – це не Міндіч з Цукерманом, не криворізька шпана типу Киселя і так далі.
Юля – це, при всій її неоднозначності, зовсім інший рівень, її «саджали» вже всі, кому не лінь, вона «бодалася» з такою публікою, яка з «набуїнами», як то кажуть, «на один гектар не сяде». До того ж, у Юлі та її людей є величезні міжнародні зв’язки в Європі від Європейської народної партії до Соціалістичного Інтернаціоналу, хоча нинішні недоумки навіть не знають, що це таке.
Також є версія, що, використовуючи НАБУ і САП для формування «антизеленської коаліції», закулісні ляльководи цієї ідіотської затії вирішили «налякати» Юлю, і якщо це так, то це говорить про реальну неадекватність цих ляльководів.
Все це зайвий раз говорить про те, що якими б деградантами не були нинішні влади, їхні опоненти є дегенератами в ще більшій мірі.
І справа аж ніяк не в усіх цих ідіотських розбірках у політичному «гадючнику». Зрештою, нехай би жерли один одного хоч до блювоти!
Найстрашніша трагедія сьогодення полягає в тому, що зараз, коли Україна перебуває в такому критичному становищі, коли добре знайоме з радянських фільмів про війну гасло «Батьківщина в небезпеці!» став екзистенційним сенсом нашого часу, країною заправляє купка дегенератів, які влаштовують «жабогадюкінг» на рівні «тюремної параші».