Чергові виклики на допит у прокуратуру лідера Радикальної партії Олега Ляшка, які, схоже, носять сезонний характер і чітко пов’язані із загостренням його позиції, цього разу спровокували кампанію з переслідування його однопартійців в областях.
Про політичну складову прокурорських «наїздів» свідчить і заява на Фейсбуці прес-секретаря голови ГПУ Лариси Сарган.
Пані не втрималася, щоб не бути ефектною, і написала таке: «”Радикальний” вівторок. Поки “радикальний” лідер ходить на допит в НАБУ, “радикальному” депутату облради на Черкащині повідомлено про підозру. Слідством встановлено, що оcтанній протягом 2008-2013 років, будучи директором-керуючим санацією ДВЗП “Тльане” ДАК “Хліб України”, без погодження власника майна – Кабінету Міністрів України, без проведення незалежної оцінки за заниженою вартістю реалізував активи». Ось така політична інформація, звинувачення,явка з повинноюі майже вирок у короткому дописі на Фейсбуці Лариси Сарган.
Те, що Ляшко регулярно ходить по прокурорах, загал знає з його радикальних телекоментарів. Як і знає, що на Ляшка де сядуть, там і злізуть, які заяви він би не робив. Принаймні так досі було. Що ж стосується його однопартійця у Черкасах, а це депутат обласної ради Олександр Коротков, то щодо нього, схоже, політичний підтекст насправді пов’язаний з чітко вираженою спробою рейдерського захоплення підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ КХП «Тальне».
На це успішне, шановане партнерамипідприємство вже давно кинули оком місцеві ділки з розтиражованими посвідченнями активістів та контролерів різного штибу на підтанцьовці у народних депутатів. Особливу зацікавленість у кримінальному переслідуванні Короткова у ЗМІ висловив і черкаський народний депутат України від «Народного фронту» Максим Поляков.Заздрісники множилися, візитери нахабніли. Тому життя директора, особливо в останні роки, не було спокійним.
Як стверджує Олександр Коротков, усе почалося з непристойних пропозицій від наділених владою «смотрящих», на які він приставати категорично відмовився. А так, як пропозиції зависали в повітрі, розпочався закамуфльований тиск на правоохоронні органи з вимогою порушити проти Короткова кримінальне провадження. Закружляли довкола підприємства топтуни з числа активістів за наймом, які намагалися відкраяти і свій кусень хліба. Директор розповідає, що проти нього використовувалися будь-які аргументи, навіть недолугі, як-от, наприклад, що родом з Донецька, а тому мав відношення до регіоналів, хоча у Черкасах Коротков живе вже 15 років і годує область та державу хлібом. Кампанія дискредитації розкручувалася, опоненти вичікували слушного моменту. І нагода не забарилася.
Не встиг Ляшко вийти від прокурорів у Києві, як черкаський обласний прокурор підписав звинувачення щодо Олександра Короткова, і суд невідкладно розпочав розгляд справи про запобіжний захід щодо нього.
Днями громадськість збурила справа Мартиненка, якого взяли на поруки, як колись пияка-сантехніка у ЖЕКові, то, може, хтось розраховує перекрити її в новинах скандалістом Ляшком.
Але у Черкасах мова йде про діюче успішне підприємство, яке свого часу Олександр Коротков урятував від краху, витягнувши з банкрутства. Тобто дерибанити є що. Тим більше, що завдяки своєму діловому реноме та репутації надійного партнера, Олександр Коротков вийшов у потужні експортери.
Але так було не завжди. Призначений керуючим санацією ДВЗП «Тальне» у 2007-2008 роках Коротков О.Г. в межах наданих йому повноважень та на виконання рішень суду зберіг на плаву проблемне підприємство, тоді як ДАК «Хліб України» – державна структура – не витримувала конкуренції на ринку і сипалася на очах. Велика кількість українських хлібокомбінатів у той час зупинила свою роботу через неконкурентноздатність, зацентралізованість, неповороткість у прийнятті рішень на верху. Завдяки ж Короткову черкаський комбінат уцілів, були залучені інвестори, і ДВЗП «Тальне» не тільки вижило, а й стало серйозним гравцем на вітчизняному ринку хлібопродуктів. Це, схоже, і зробило його ласим для тих, хто задумав рейдерську комбінацію. Бо, судячи зі звинувачення, яке пред’явила прокуратура Короткову і яке його адвокати вважають притягнутим за вуха, надаючи вагомі контраргументи, можна зробити висновок, що з 2004-го, 2007-го років усе, що відбувалося з підприємством, запитань в обласної прокуратури не викликало. Як щодо дотримання законності в діяльності підприємства, так і щодо виконання рішень судів.
Якщо йти за прокурорськоюлогікою, то перед судами масово повинні постати всі директори українських фабрик і заводів, які у той час намагалися їх модернізувати, пристосувати до нових умов господарювання, іншими словами, врятувати від фіаско. Важко повірити, що черкаським прокурорам знадобилося 10 років для перевірки діяльності ДВЗП «Тальне», бо це може викликати сумніви у професіоналізмі колишніх і в заангажованості нинішніх.
Олександр Коротков та його адвокати, відповідаючи на звинувачення, висунуте прокуратурою, яке базується на тому, що ДВЗП «Тальне» як державне підприємство не підлягало приватизації, наводять усю доказову базу, яка свідчить про зворотнє. За цими документами Дочірнє виробничо-заготівельне підприємство «Тальне» ДАК «Хліб України» (ДВЗП «Тальне») не є об’єктом права державної власності, який не підлягає приватизації, і не є державним підприємством. Це підтвердили ще у 2007-2008 роках суди усіх інстанцій, які одностайно встановили, що це підприємство не входить до згаданого переліку, а отже процедура санації проведена законно і правомірно.
ДВЗП «Тальне» створене шляхом реорганізації державного підприємства Тальнівський комбінат хлібопродуктів на виконання Постанови КМУ від 15.11.1997 року за № 1218 «Про прискорення приватизації хлібоприймальних та хлібозаготівельних підприємств». Що зареєстровано Тальнівською РДА (реєстраційний № 76 від 08.06.1998 р.).
ДВЗП «Тальне» не міститься у переліку об’єктів права державної власності, оскільки воно не є особою публічного права, яке створено державою. Жодного посилання на державну форму власності не зазначено у Статуті підприємства. Це підтверджує й інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, де серед переліку підприємств, які мають не менше 25 % частки держави у статутному капіталі, ДВЗП «Тальне» теж не зазначене. Це означає, що така частка в його статутному капіталі відсутня.
Вартість майна при передачі його до статутного капіталу новоствореного товариства визначалася експертним шляхом і з залученням незалежного експерта згідно з законодавством України і з планом санації. На момент передачі майна у власність інвестору (ТОВ «Тальне») діяло рішення суду, яким було затверджено план санації, виконання якого було обов’язковим усіма організаціями, установами та підприємствами, – заявляють адвокати.
Вони переконані, що ця підозра і затримання є виключно способом тиску з метою забрати бізнес. Це стандартний вид народнодепутатського рейдерства із залученням правоохоронних органів. Щодо суті справи, то, на думку адвокатів, доказом у кримінальній справі повинна бути включно експертиза, до умов проведення якої є чіткі вимоги закону. Звинувачення ж використало непевний звіт, зроблений приватною фірмою невідомо у який спосіб у 2016 році. Бо як можна у 2016-му встановити вартість майна підприємства станом на 2008 рік навіть без найменшого огляду спеціалістом цих споруд? Корпуси вже багато разів ремонтувалися, перебудовувалися, розбудовувалися. І зрозуміло, що у ті роки підприємство володіло зовсім не такими активами. Ця довідка, озвучена стороною звинувачення, вірогідно, робилася для яскравої картинки і на виправдання несусвітньої для провінції і судових справ такого рівня заявленої суми застави – 55 мільйонів. Після справи Насірова, схоже, наші прокурорські надовго зайшли за хмари, граючи на владу і засоби масової інформації.
Якраз 27 квітня черкаський суд визначався з мірою запобіжного заходу щодо Олександра Короткова, а той абсолютно переконаний, що складу злочину в його діях на порятунок підприємства нема, сподівався, що його звільнять з-під варти. Або відпустять після створеного «Народним фронтом» прецеденту на поруки депутатів обласної ради та інших відомих в області людей, котрі заявили суду про готовність це зробити.
Підтримали свого керівника і прості працівники, які прямо в уніформах прийшли до залу суду й очікували рішення на вулиці. Люди виявляли серед присутніх провокаторів, котрі прийшли з метою чинити тиск на суд і створювати масовку проти директора. Проте на тлі робітників комбінату ці кілька осіб виглядали жалюгідно.
Якщо для купки рейдерів, які хочуть прибрати до рук підприємство Короткова – це просто спорт із серйозним призовим фондом, то для людей, які довгі роки пропрацювали на підприємстві, що годує хлібом не тільки Черкащину, – це питання благополуччя і стабільності їхніх родин.
Суд довго засиджувався у дорадчій кімнаті, очевидно, остаточне рішення приймалося у сумнівах. На такому фактажевому безриб’ї навіть рака зловити важко. А коли суддя виніс вердикт про запобіжний захід у вигляді арешту директора на 60 діб або ж заставу у 3 мільйони гривень, це викликало обурення у робітників підприємства, які розуміють, що за 2 місяці його у них можуть вкрасти при такій серйозній організації рейдерської атаки.
Справа у Черкасах не рутинна, переконані експерти. Такі колізії з використанням строку давності для підтасовки фактажу, за прикладом Черкас, можуть стати серійними. Суди після недолугої реформи ще більш не захищені від політичного тиску. Якщо працювати за цією схемою, то, за належних розкладів, так само легко можна віджати і «Рошен» у його власника. Головне, щоб був замовник.
Сергій СУЛИМА
Джерело Власти.нет