Учора Верховна Рада вирішила не розглядати питання щодо запровадження візового режиму з Росією, головним лобістом якого є спікер Андрій Парубій разом з фракцією «Народний фронт» (НФ). Цілком імовірно, що до кінця цього тижня його взагалі не виноситимуть на голосування. Незважаючи на те, що більшість опозиційних фракцій підтримують цю ініціативу, всередині парламентської більшості єдиної позиції щодо цього немає. Фракція Блоку Петра Порошенка (БПП) поки що відмовляється підтримувати колег по коаліції.
Прихильники законопроекту на чолі з НФ аргументують свою позицію бажанням забезпечити безпеку країни в умовах воєнного конфлікту на Донбасі. У БПП переконані, що наслідки від запровадження візового режиму з РФ будуть гіршими для українців, ніж для росіян, і призведуть до ще більшого загострення відносин між країнами. Крім того, відкритим залишається питання введення симетричних заходів з боку Росії, а також ризики, які спричинить це рішення для українських громадян, що проживають на окупованих територіях.
Ідея ввести візовий режим для росіян не є новою. Вона виникла майже відразу після анексії Криму та початку конфлікту на Донбасі. Тодішній секретар Ради нацбезпеки і оборони Андрій Парубій ще 19 березня 2014 р. звернувся до українського МЗС з вимогою ввести відповідні обмеження. Потреба ухвалення такого рішення була продиктована масовим прибуттям на територію нашої країни російських громадян, які здебільшого планували брати участь у сепаратистських протестах і бойових діях.
У лютому 2016 р. в парламенті з’явився відповідний проект постанови авторства Андрія Парубія за підписом ще декількох десятків депутатів. Проект було навіть схвалено на рівні комітету, проте до голосування справа так і не дійшла. І ось у понеділок, 3 жовтня, уже голова Верховної Ради Андрій Парубій знову порушив це питання на засіданні погоджувальної ради голів фракцій та комітетів парламенту. Приводом став арешт у Москві українського журналіста Романа Сущенка за звинуваченням у шпигунстві.
Проект рішення Ради полягає в тому, щоб звернутися до Кабміну з вимогою скасувати угоду між Україною та Росією про взаємні безвізові поїздки від 1997 р. Угода не була ратифікована парламентом, отже, і розірвати її Рада не може. Постанова має рекомендаційний характер, тому не матиме негайних юридичних наслідків. Остаточне рішення про запровадження візового режиму з Росією залишається за урядом і президентом України.
Розглянути питання візового режиму з Росією спікер парламенту Андрій Парубій пообіцяв учора. А також висловив переконання, що знайти необхідну кількість голосів не складе проблем. Однак, як виявилося, одностайності щодо цього в кулуарах Верховної Ради поки що немає. Ба більше, схоже, що партнери по коаліції з БПП голосувати за постанову про запровадження візового режиму з РФ зовсім не збираються.
«По-перше, ми проурядова фракція, отже, ми не можемо ухвалювати рішення без спілкування з урядом. Є позиція міністра закордонних справ, який аргументує, що це неправильно робити, що ми для цього не підготовлені. По-друге, у нас є мільйон українців, які працюють у Росії і заробляють гроші для своєї сім’ї», – говорить депутат від БПП Олексій Гончаренко. Він переконаний, що Росія вдасться до симетричних заходів, що «перекриє для багатьох українців можливість відвідувати РФ з метою заробітку». «Це питання потребує виваженості та обережності. Емоції не повинні домінувати при ухваленні цього рішення», – резюмував парламентар.
Такої ж думки дотримуються в «Опоблоці». «Кількість українців, які були змушені виїхати за кордон у пошуках кращої долі, налічує кілька мільйонів. Для багатьох сімей робота в Росії – єдиний спосіб виживання. І коли вони повернуться в Україну – велике питання, чи знайдуть вони можливість працевлаштуватися тут», – зазначив лідер фракції Юрій Бойко. Політик переконаний, що ініціатива введення візового режиму з Росією – легковажна та непродумана. «Вона суперечить усім рекомендаціям Єврокомісії, адже перш ніж вносити соціально чутливе питання, його треба ретельно вивчити», – підсумував він.
Раніше свої аргументи «проти» навели також в МЗС. Тут зазначили, що такий крок «прогнозовано ускладнить процедуру поїздок громадян України до РФ, що призведе до зростання соціальної напруженості». У дипломатичному відомстві повідомили, що 2015 р. до Росії виїхало 4,1 млн українських громадян, тоді як Україну 2015 р. відвідало 1,3 млн громадян РФ. Ще один аргумент – оформлення та видача віз такій великій кількості росіян є досить витратним процесом. Крім того, оформлення закордонних паспортів і віз для українців, які проживають у Росії, також потребує фінансування. Тут не виключили, що російська сторона може вдатися до симетричних заходів.
Водночас міністр закордонних справ Павло Клімкін зазначив, що в разі потреби українська сторона готова до введення процесу видачі віз. «Ми оцінювали потреби МЗС для того, щоб упровадити видачу віз – це і додаткові консульські посади, додаткове обладнання. Це все ми маємо зробити, у принципі ми готові… однак маємо чітко сказати, що це не питання тижнів, це питання потребує і серйозного політичного опрацювання та логістики», – сказав він. Міністр наголосив, що необхідність посилення безпеки на кордонах з української сторони є безумовною. На його думку, для цього потрібно підтримувати роботу українських спецслужб.
Проблемою для України може стати й те, що жителі невизнаних республік ДНР та ЛНР, для яких перетин кордону з Росією є важливим чинником виживання, найімовірніше, не їздитимуть за візами до Харкова чи Києва. Не виключено, що багато мешканців регіону спробують отримати російські паспорти, тим самим остаточно втрачаючи зв’язок з Україною.
Прихильники візового режиму аргументують свою позицію наявністю фактів агресії Росії щодо України, а також бажанням забезпечити безпеку країни. «На сьогоднішній момент Росія і далі використовує безвізовий режим з Україною для того, щоб наповнювати нашу країну людьми, що можуть працювати проти нашої держави. Зараз прикордонники можуть тільки в момент перетину кордону перевірити дані про цього громадянина, якщо він не перебуває в розшуку, тоді вони зобов’язані цього громадянина пропускати на територію України, проте вони не знають про його наміри», – сказав народний депутат від НФ Антон Геращенко. На його думку, візовий режим дасть змогу заздалегідь перевіряти дані про того чи іншого громадянина РФ та порівнювати з базами даних, які напрацьовані щодо бойовиків, терористів і сепаратистів.
У фракції «Самопоміч» також солідарні в цьому питанні. «Держава, яка сьогодні воює з Україною та окупувала її територію – це велика небезпека. Візовий режим є корисним для безпеки країни», – заявив її лідер Олег Березюк. Він навів у приклад українців, які їздять на заробітки до європейських країн, зокрема Польщі, Португалії, для яких візи з боку ЄС не є перешкодою, хоча це створює певні складнощі. «ЄС приймає візи, захищаючи своїх громадян від шкідливого впливу інших держав. Те саме й у нас. Сьогодні Росія є агресором, і нам треба від неї закриватися, а не відкриватися. Але також необхідно будувати економіку, щоб українці працювали в Україні», – підсумував він.
Про свою згоду голосувати за законопроект заявив лідер Радикальної партії Олег Ляшко. «Наша фракція одноголосно підтримає таке рішення», – заявив він. Політик зазначив, що вважає виправданим розрив дипломатичних відносин з Росією перед запровадженням візового режиму.
Свої голоси може віддати і фракція «Батьківщина», яка також виявила бажання підтримати проект постанови. «Ми пропонуємо діяти комплексно – скасувати безвізовий режим з Росією, розірвати дипломатичні відносини, зрештою, назвати війну війною, а Росію – агресором. Досить грати на почуттях людей, які, живучи вірою в братські народи, досі не можуть змиритися з тим, що Росія сьогодні – це наш ворог», – заявив депутат Сергій Євтушок. Він також нагадав, що у Віденській конвенції про консульські зносини 1963 р. чітко йдеться, що розрив дипломатичних відносин не передбачає автоматичного розриву консульських відносин.
Тим часом депутат від БПП Ірина Фріз не виключає, що у фракції може бути вільне голосування з цього питання. «Рішення буде приймати фракція, однак не виключено, що після ретельного обговорення цього питання на засіданні фракції, заслуховування позиції МЗС може бути прийнято рішення про вільне голосування, адже, наприклад, мною рішення з цього приводу вже прийнято. Але це моя персональна позиція», – написала вона у Facebook.
Позафракційний депутат Володимир Парасюк переконаний, що депутати все-таки ухвалять це непросте рішення. «Але це не буде легко, тому що дуже багато депутатів мають бізнес у Росії, у них є певні відносини з країною-агресором. І АП не до кінця готова. Гадаю, що буде так, як із суддями, голоси даватимуть, але не до кінця», – зазначив парламентар.
У разі ухвалення рішення про скасування безвізового режиму з Росією, Кабмін буде зобов’язаний повідомити РФ про припинення дії угоди. Цілком імовірно, що Росія прийме аналогічне рішення для громадян України. Потім уряди двох держав повинні будуть розробити та схвалити процедуру отримання віз. Загалом цей процес триватиме не менше 6 місяців. У разі прийняття симетричних заходів з боку Росії громадяни України більше не зможуть в’їжджати до РФ тільки за внутрішнім паспортом і перебувати на її території протягом тримісячного періоду.
Росія може й не захотіти вводити візовий режим з Україною. Свого часу Кремль не став робити симетричних кроків, коли в січні 2015 р. Кабмін схвалив перехід на закордонні паспорти для громадян РФ у разі перетину кордону з Україною. І українські громадяни їздять до РФ за внутрішніми паспортами. Таке рішення частково було викликано тим, що на той час багато українців, уникаючи мобілізації, вирушали на заробітки до Росії. У Москві вирішили не перешкоджати цьому процесу. Крім того, Федеральна міграційна служба РФ навіть збільшила термін перебування в Росії для українців «неодноразово на наступні періоди в 90 днів».