Під час Варшавського саміту НАТО його учасники ухвалили важливі рішення щодо посилення своїх кордонів, а також засудили агресивні дії Росії проти України, пообіцявши останній підтримку у сфері реформування оборонного сектора. Разом з тим лідери країн Альянсу все ще сподіваються уникнути нової «холодної війни» з Москвою.
Напередодні у Варшаві завершився дводенний саміт країн НАТО. Зустріч стала третіми в історії Альянсу зборами на території колишнього соцтабору після самітів 2006 р. в Ризі та 2008 р. в Бухаресті.
Її необхідність насамперед була викликана агресивними діями Росії на геополітичній карті світу. Ідеться про анексію Криму, участь у бойових діях на Донбасі та нарощування військового потенціалу від Баренцева моря до Балтійського моря і від Чорного моря до східної частини Середземного моря. Такий стан речей змушує країни НАТО продовжити трансформацію своєї політики та повернутися до позиції сили в колективній обороні.
Одним із найважливіших стало рішення про посилення військової присутності в східній частині Альянсу. Ідеться про розміщення 4 батальйонів НАТО в Польщі, Литві, Латвії та Естонії на ротаційній основі. «Ці батальйони будуть надійними, витривалими та багатонаціональними. Вони демонструють силу трансатлантичного зв’язку та доносять чіткий сигнал, що напад на одного члена НАТО розглядатиметься як напад на всю організацію Північноатлантичного договору», – заявив генсек НАТО Йенс Столтенберг, натякаючи на загрозу з боку Росії.
НАТО також розглядає можливість збільшення військової присутності в регіоні Чорного моря. «Сьогодні ми узгодили так звану спеціальну передову присутність на південному сході. Це буде зроблено на основі румунсько-болгарської бригади. Ми будемо проводити посилену підготовку сил НАТО, це буде багатонаціональна присутність», – повідомив Столтенберг.
Столтенберг також заявив, що лідери держав – учасниць Альянсу домовились оголосити про початковий рівень операційної готовності системи протиракетної оборони НАТО в Європі для захисту від балістичних ракет. «Це означає, що кораблі ВМС США, що базуються в Іспанії, радари в Туреччині та системи перехоплення в Румунії зараз можуть працювати узгоджено під командуванням НАТО та її контролем», – сказав генсек.
Лідери країн НАТО також ухвалили нову концепцію кібербезпеки про те, що «хакерська атака проти однієї держави може розглядатися як напад на всі країни-члени». А також вирішили збільшити видатки на оборону на $8 млрд. Крім того, обговорили питання подальшого розширення НАТО за рахунок балканських країн.
Українську делегацію на саміті очолив президент Петро Порошенко. Більш предметно до українського питання учасники саміту підступилися в суботу в межах засідання комісії Україна-НАТО, потім відбулася зустріч у форматі «G5+Україна». Наша країна була єдиною, яка мала в межах саміту окремий захід. Серед головних досягнень сторін – затвердження нового Комплексного пакета допомоги для України у сфері реформування оборонного сектора.
За словами Петра Порошенка, сторони домовилися «про унікальний пакет дій». «Такий пакет ніколи раніше не приймався щодо країни-партнера. Він містить 40 напрямків – від тренінгів до зміцнення української обороноздатності. Він буде впроваджений до 2020 р.», – повідомив голова держави на спільному брифінгу з Йенсом Столтенбергом.
Не секрет, що в структурі НАТО Україна є більше форпостом, що стримує російську агресію в Європі за підтримки Альянсу, країни якого поки обмежуються постачанням обладнання та небойової техніки, підготовкою українських військових та їхньою реабілітацією, реформуванням українських збройних сил. Проте, згідно із заявою Петра Порошенка, сторони досягли домовленості, що «приведе до надання нового статусу у відносинах з Альянсом».
«Ми ухвалили рішення розширити особливе партнерство України та НАТО. Ми домовилися запустити процес, що дасть змогу Україні отримати статус партнерства з розширеними можливостями», – заявив він, посилаючись на програму під назвою Програма розширених можливостей (Enhanced Opportunities Programme). Разом з тим голова держави не уточнив, коли він розраховує формально отримати цей статус.
Отримання нового статусу потребує проведення реформ, узгоджених з НАТО в межах Стратегічного оборонного бюлетеня. Новий формат співпраці створений Альянсом на минулому саміті, у 2014 р. Дотепер повідомлялося про п’ять країн, яким НАТО вже надало можливість участі в Програмі, – це Австралія, Фінляндія, Швеція, Йорданія та Грузія. Відомо, що згадка про новий формат також внесена до підсумкового рішення Комісії Україна-НАТО, тобто отримала офіційне схвалення на рівні Альянсу.
Щодо членства в НАТО, це питання поки не стоїть на порядку денному, проте весь пакет домовленостей з Україною дасть змогу нашій країні вийти на новий рівень і в перспективі порушити це питання, обнадіяв Йенс Столтенберг. «Для НАТО принципово важливо, що кожна країна сама має вирішувати питання про механізми своєї безпеки, зокрема про членство НАТО. І Україна сама повинна буде прийняти рішення. Не 28 країн НАТО, і незабаром 29, мають це вирішувати, і тим паче ніхто не може ветувати це рішення», – сказав він. А поки, за його словами, основний акцент робиться на те, як Україна зможе відповідати стандартам НАТО.
Позиція Альянсу щодо основних питань залишилася незмінною. Так, у Декларації за підсумками Варшавського саміту йдеться, що її учасники рішуче засуджують агресивні дії Росії проти України і ніколи не визнають незаконну анексію Криму. У заяві також засуджуються дії Росії щодо силового порушення суверенних кордонів і навмисної дестабілізації ситуації на Донбасі.
«Незважаючи на свої заяви про прихильність Мінським домовленостям, Росія продовжує навмисну дестабілізацію східної України в порушення міжнародного права», – ідеться в документі. А також підкреслюється, що Росія й далі постачає зброю, техніку та персонал, а також фінансову й іншу допомогу збройним угрупованням.
«Ми закликаємо Росію утриматися від агресивних дій і використовувати свій значний вплив на бойовиків для виконання своїх зобов’язань у повному обсязі, а надто щоб забезпечити дотримання режиму припинення вогню, реалізацію заходів із зміцнення довіри та роззброєння», – наголошується в тексті.
У документі також указується, що «стабільна Україна є ключем до євроатлантичної безпеки» і НАТО й далі підтримуватиме суверенітет і територіальну цілісність нашої країни.
Разом з тим, мабуть, не дуже приємною новиною для Києва стало рішення закласти в підсумкову декларацію саміту пункт про продовження діалогу з Росією. Ідеться про «періодичний, сфокусований і змістовний діалог у межах Ради НАТО-Росія на основі взаємності, з метою уникнути непорозумінь, прорахунків і небажаних ситуацій, а також підвищити підзвітність і прозорість».
Також окремо зазначається, що альянс вирішив зберегти військові лінії комунікації, оскільки раніше керівництво НАТО скаржилося, що Росія не повідомляє про заплановані військові навчання. «Ми домовилися про те, що розмови з НАТО дадуть нам змогу комунікувати свою позицію, і за нинішніх обставин першим пунктом нашої розмови залишатиметься кризова ситуація в Україні та навколо неї», – ідеться в документі.
За словами Столтенберга, Альянс поінформує Москву про рішення, ухвалені на Варшавському саміті, під час зустрічі Ради Росія-НАТО. При цьому він зазначив, що ізоляція Росії з боку НАТО є неможливою й небажаною. «Ми не хочемо нової «холодної війни», ми не хочемо нової гонки озброєнь, ми не домагаємося конфронтації», – повідомив він.
У дружньому характері стратегії НАТО на сході Європи напередодні намагалася переконати Росію канцлер ФРН Ангела Меркель. «НАТО сформувалося з потреби в колективній безпеці, продовжує надавати такого роду безпеку й робить це відповідно до наших уявлень про свободу, – зазначила вона, виступаючи в бундестазі. – Я хочу сказати Москві, що Росія не наш ворог, а важливий дипломатичний та економічний партнер».
Очікується, що зустріч Ради Росія – НАТО на рівні послів відбудеться відразу після Варшавського саміту, імовірно, 13 липня.