Напередодні спікер Верховної Ради Андрій Парубій відкрив сьому сесію восьмого скликання, а водночас ознаменував початок нового політичного сезону. Експерти прогнозують спекотний та насичений подіями час. А з огляду на той факт, що з осені в Україні фактично стартує неформальна виборча кампанія: політики готуватимуться до президентських і парламентських виборів, що відбудуться у 2019 р., можна вважати, що ми входимо в зону серйозної політичної турбулентності.
У церемонії відкриття чергової сесії Ради взяв участь майже весь український політичний бомонд. Під куполом зібралися 375 нардепів і Кабмін усім складом. Президента Петра Порошенка цього разу не було. Очікується, що з щорічним зверненням до депутатів він виступить у четвер. Свої настанови парламентарям давали спікер Андрій Парубій і прем’єр Володимир Гройсман, закликаючи до єдності та об’єднання.
У своєму вступному слові голова ВРУ Андрій Парубій звернувся до слів Михайла Грушевського. «Не чіпатися того, що ділить і роз’єднує поодинокі частини української землі, а пильнувати те, що лучить і єднає їх до купи, і це зміцнювати і розвивати мусимо… Єднатися, концентруватися, а не ділитися, не розбігатися — це повинно бути нашим гаслом», – процитував спікер. За його словами, незважаючи на те, що цим словам уже 100 років, гасло Грушевського досі є актуальним, адже «єдність усіх народних депутатів навколо ідеї утвердження української державності – це запорука нашої перемоги».
Парубій також нагадав декілька фактів з історії українського парламентаризму. Зокрема, про те, що крім чотирьох універсалів Центральна Рада України також ухвалювала важливі, фундаментальні реформи, у той період, коли теж тривала російська агресія, хоча вони так і залишилися деклараціями. «На жаль, багато з тодішніх лідерів свої вузькопартійні інтереси вважали вищими, ніж незалежна українська держава. Внутрішні чвари, заколоти, більшовицька популістська пропаганда, постійні заклики до бунту вводили багатьох українців в оману, і в підсумку державу було втрачено. Жодна реформа не варта нічого, жоден закон не вартий нічого, якщо ми з вами не захистимо українську державу. Тому пріоритетом номер один для українського парламенту на цю сесію має залишатися національна безпека та оборона», – зазначив він.
На переконання спікера, ця осінь буде особливою, адже депутати мають історичний шанс для здійснення реформ, що розпочаті на попередніх сесіях, напрацьовані в комітетах і пройшли обговорення в суспільно-експертному середовищі. А також назвав пріоритетні завдання нинішньої сесії. Зокрема, законопроекти щодо освітньої, судової, пенсійної та медичної реформ. Крім того, парламентарі мають визначитися щодо кадрових призначень у Рахунковій палаті, омбудсмена, Центрвиборчкому. І, звичайно, серед пріоритетів цієї сесії – це ухвалення держбюджету на наступний рік.
Зі свого боку, прем’єр Володимир Гройсман звернув увагу присутніх на нові можливості, що відкриваються перед парламентарями. «Сьогодні саме від нас з вами, від президента країни, парламенту та уряду залежить те, як житиме український громадянин сьогодні і завтра. Ми за ці непрості три роки після Революції гідності змогли стабілізувати ситуацію. І ми маємо невелике економічне зростання, але цього недостатньо для того, щоб віддати українцям належне: належну якість життя, належну заробітну плату, можливості здобувати якісну освіту та охорону здоров’я», – заявив він з трибуни парламенту.
Прем’єр закликав депутатів об’єднатися для ухвалення конкретних рішень. «Я хотів би, щоб ми боролися разом, коаліція та опозиція, позафракційні народні депутати і всі ті, хто серцем вболівають за Україну і розуміють, що саме від нас у цей історичний період залежить, яким буде українське завтра. Але я глибоко переконаний у тому, що наші рішення, які дорівнюють 226, наблизять успіх, який відчує кожен український громадянин», – резюмував він.
Голова «Опоблоку» Юрій Бойко звернув увагу, що за півтора місяця, поки не збирався парламент, кризові явища в усіх напрямах тільки посилилися. «Іде зубожіння людей, щодня нагнітається військова істерія, усе це на тлі зростання цін, тарифів і падіння доходів населення. З початку року зовнішньоторговельний баланс упав на $2,2 млрд, і це ознака того, що курс нацвалюти підтримується штучно», – заявив він. На думку депутата, план робочого тижня парламенту знову порожній, а «уряд імітує бурхливу діяльність та анонсує якісь перезавантаження».
Виступ голови фракції БПП Артура Герасимова був більш утішним. За його словами, парламент восьмого скликання починає один з найвідповідальніших етапів роботи своєї каденції. «Незважаючи на війну, вдалося істотно підвищити мінімальну зарплату, збільшено грошове забезпечення військових, учителів, лікарів. Незважаючи на анексію значної частини території та збройну агресію, завдяки зусиллям президента, парламенту, наших дипломатів, вдалося досягти безвізового режиму та повноцінної дії Угоди про асоціацію з ЄС», – заявив він.
Парламентар упевнений, ці факти в поєднанні з потужними санкціями проти Росії як агресора доводять підтримку України фактично всіма демократичними країнами світу. «І сьогодні парламент має підкріплювати подальшими реформами цей шлях. Тому зупинка або уповільнення реформ є не меншою загрозою, ніж військова агресія», – резюмував Герасимов.
А ось лідер Радикальної партії Олег Ляшко у своєму виступі апелював до слів прем’єра Гройсмана про об’єднання, проте запитує, навколо чого насправді слід об’єднуватися. «Якщо ви пропонуєте об’єднання навколо підвищення пенсійного віку, підвищення цін, підвищення тарифів, продажу землі, продажу сировини, то ми вам не союзники, а опоненти, і сильніших опонентів, ніж ми, ви не знайдете», – заявив він.
«Треба дати визначення, якої «єдності». Єдності за зразком східної деспотії, коли страхом – страхом переслідування, залякування, знищення, побиття – заганяють у єдність заради доходів однієї людини або декількох людей у країні. Це не єдність, яка будується в демократичній державі. Єдність передбачає служіння людям, а не служіння деспотам, які піклуються виключно тільки про свій власний бюджетний інтерес, а не про інтерес людей», – зі свого боку, заявив голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк.
Керівник фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко також розкритикувала виступ прем’єра. «Після того, як прослухала такий бадьорий, оптимістичний виступ прем’єр-міністра, хочеться змінити Регламент і дати можливість прем’єр-міністру ставити запитання. І перше запитання, яке хотілося б йому поставити: а як так сталося, що вся країна з великими труднощами повертала гроші, вкрадені Януковичем, до бюджету, а за літо, поки всі відпочивали, майже 7 млрд грн роздано кланам навколо уряду та президента, і насправді ні копійки – людям. Навіщо тоді повертали, якщо просто по-новому вкрали?» – заявила вона.
Тимошенко також закликала владу «не жити ілюзіями, а ставити правильні діагнози». «Правильні діагнози поставив світ, це ООН, у щорічній доповіді про розвиток людини чітко сказано, що 60% українців зараз живуть за межею бідності. Це вирок так званим «реформам», – заявила вона.
Водночас лідер фракції «Народний фронт» Максим Бурбак заявив, що в залі, безумовно, є ті, хто працює на дострокові вибори з першого дня роботи цього парламенту. «Їхні плани залишаються незмінними і на цю осінь. Вони робитимуть усе для того, щоб паралізувати роботу парламенту, зупинити впровадження важливих реформ, блокувати бюджетний процес, а потім і саботувати фінансування армії», – зазначив він. Також у фракції зажадали від силовиків нових справ проти опозиціонерів.
Несподіваним став виступ Юрія Дерев’янка, який представляє «Рух нових сил Михайла Саакашвілі». Воно було організовано за посередництва фракцій «Батьківщина» та «Самопоміч». «В Адміністрації президента зараз іде тотальна підготовка до 10 вересня, у день, коли Михайло Саакашвілі буде повертатися в Україну. Мобілізовані всі, абсолютно. Вся державна машина працює на те, щоб не пустити одну людину в Україну. Прорив, розстріл, арешти – це все ті страшилки, якими лякають українців підлеглі Порошенка. А вже зараз із пункту Краковець практично роблять фортецю», – повідомив він.
Дерев’янко також звернувся до президента, нагадавши, що ворог перебуває «на східному кордоні, а не на західному». «Чому президент так боїться повернення Саакашвілі? Тому що Саакашвілі є одним із тих лідерів політичної сили, яка дійсно в опозиції. З квітня триває процес об’єднання нових опозиційних сил, і штаби спільних дій створюються по всій Україні, і на осінь чітко оголошено широкий протестний рух проти корупції, проти такої політики чинної влади. Саме цей страх штовхає Порошенка до таких неадекватних дій», – зазначив він.
Встигли розглянути й один законопроект – про реформу освіти. До нього було сто поправок, тому депутати розглядали його за повною процедурою. На це в них пішло як ранкове, так і вечірнє засідання. Проте за документ проголосували 255 з 359 депутатів. Не голосували в повному складі фракція «Опоблоку» та група «Відродження».
Крім іншого, законом встановлено, що навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти починається: для початкової освіти – з 1 вересня 2018 р.; для базової середньої освіти – з 1 вересня 2022 р.; для профільної середньої освіти – з 1 вересня 2027 р. Посадовий оклад педагогічного працівника (нижчої кваліфікаційної категорії) встановлюється в розмірі не менше чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Ця норма вводиться в дію, починаючи з 1 січня 2018 р.