Верховна Рада зробила ще один суттєвий крок до децентралізації влади в країні. Напередодні депутати ухвалили за основу законопроект №3665 «Про медіацію». Його імплементація в майбутньому дозволить сторонам конфлікту домовитися щодо предмета спору полюбовно, через залучення третьої незалежної сторони - медіатора, не доводячи справу до судового розгляду, що значно заощадить гроші громадян і розвантажить судову систему.
Медіація є однією з найпопулярніших форм врегулювання конфліктів, яка отримала свій розвиток у країнах Євросоюзу, США, Австралії й активно розвивається на території країн пострадянського простору. В Україні, через те, що всі суперечки розглядаються саме судами, процедура медіації на законодавчому рівні досі була не регламентована, що значно ускладнювало її застосування на практиці. Тому ухвалення за основу проекту закону №3665 «Про медіацію» є дуже позитивним моментом, що спрямовано саме на створення законодавчої бази для успішного розвитку цього правового та соціального інституту в країні.
«Медіація – це визнаний світом механізм досудового вирішення спорів, коли обидві сторони через посередника – медіатора – намагаються домовитися. Основна відмінність від судового процесу в тому, що медіація є абсолютно добровільною. А запорукою її успіху є саме зацікавленість сторін у пошуку рішення», – сказав один зі співавторів законопроекту, заступник голови комітету Ради з питань правової політики і правосуддя Сергій Алексєєв.
«Медіація має доповнювати, а не замінювати такі чинні правові інститути, як мирову угоду в цивільному та господарському процесах, примирення в адміністративному судочинстві та кримінальному процесі. Водночас вона може допомогти розвантажити суди від тих справ, де люди можуть добровільно дійти згоди», – зазначив депутат. Він звернув увагу, що застосування медіації є значно ширшим, ніж тільки досудове врегулювання спорів. Вона може широко застосовуватися для вирішення питань у державному та приватному секторі, заощаджуючи сторонам час і кошти.
За словами депутата від фракції «Батьківщина» Олени Шкрум, яка представляла законопроект у парламенті, багато європейських країн у цьому напрямі просунулися дуже істотно. У них не просто надзвичайно популярним є інститут медіації, його навіть зробили обов’язковим для декількох категорій справ. Зокрема, з питання опікунства над дитиною. Спочатку сторони конфлікту мають звернутися до медіатора, і якщо той не може врегулювати суперечку, адже часто це просто розбіжності та взаємні образи, тоді справу передають до суду.
«Ми намагаємося зараз законодавчо фактично врегулювати, що таке «медіація», якими є вимоги до медіаторів, хто такі ці люди – «медіатори», яка в них має бути освіта, що вони мають знати, яку відповідальність мають за свою роботу. Що таке реєстр медіаторів, хто цей реєстр веде», – заявила вона.
За її словами, на законодавчому рівні в Україні жодного разу не було врегульовано це питання, якщо це станеться, це буде “початком розвитку серйозного інституту». «Це буде дуже добрий знак і для інвесторів, і для наших західних партнерів, і тим більше для тих інвесторів, які абсолютно не довіряють українській судовій системі», – підсумувала вона.
У медіації використовуються технології переговорів, що спрямовані на ухвалення креативних рішень сторонами, і не концентруються тільки на їхніх правових та інших позиціях, максимально задовольняючи реальні інтереси та потреби всіх сторін. Сторони самі знаходять шлях вирішення спору, а медіатор тільки організовує процес переговорів, знімає емоційне напруження, перефокусовує увагу сторін з позицій на інтереси, знімає психологічні, структурні та інші бар’єри, що перешкоджають ухваленню спільного рішення сторонами, сприяє налагодженню діалогу та встановленню партнерських відносин між сторонами.
Порівняно із судовим або третейським процесом, де рішення ухвалює суддя або третейський суддя, медіація має суттєві переваги. Зокрема, це економія часу та коштів, мінімум формальних чинників і впливу держави, досягнення тільки самими сторонами взаємоприйнятного рішення, добровільність і неупередженість процедури, велика ймовірність добровільного виконання сторонами домовленостей та збереження партнерських взаємовідносин між сторонами. Крім того, завдяки застосуванню процедури медіації створюється реальна можливість звільнення судів від навантаження через розгляд справ невеликої тяжкості, зосередження на більш серйозних справах і підвищення ефективності системи правосуддя загалом.
Депутат від фракції «Народний фронт» Леонід Ємець також висловився на підтримку цього законопроекту. «Хто такий адвокат? Адвокат – це фахівець у юриспруденції. А можливо, у людей абсолютно інше питання, що перебуває у сферах фінансового права або у сферах економіки, і не кожен адвокат, наприклад, знає, чим аукціон відрізняється від дериватива і чим відрізняється від ф’ючерса, а людям треба вирішити питання, а не заплатити адвокату. Я, звичайно, дуже поважаю адвокатську професію, однак часто буває, що завдання адвоката – це не остаточне рішення в справі, а навпаки – чим довше триває справа, тим більше адвокат заробляє. Саме тому ми даємо можливість людям не годувати адвокатів, а домовитися між собою та вирішити справу, і поставити в ній крапку», – заявив політик.
За його словами, претензії, що звучать у контексті кримінального провадження, дещо необґрунтовані. «У законопроекті дуже чітко зазначено, що в кримінальному провадженні медіація можлива тільки щодо матеріальних збитків і тільки рішенням суду та укладенням мирової угоди, що є й сьогодні. Просто нині сторони не мають можливості ще залучити медіатора для вирішення цього питання між собою, яке потім буде затверджено мировою угодою», – підсумував він.
«У проекті закону «Про медіацію» важливим є антикорупційне значення, оскільки надає суспільству законодавчо врегульовану процедуру альтернативного вирішення спорів, буде противагою українським судам. Розумієте, зараз, коли ніхто не довіряє українським судам, саме медіація може стати альтернативною гілкою, істотно розвантажить українські суди, істотно поліпшить якість розгляду справ судами», – заявив позафракційний депутат і співавтор законопроекту Борислав Береза.
Він повідомив, що комітет Ради щодо запобігання та протидії корупції підтримав цей законопроект. «Крім того, проект не містить передумов для можливого затягування процедури медіації недобросовісними сторонами, бо, на відміну від третейського або судового процесу, будь-яка зі сторін у будь-який час може припинити процес медіації», – зазначив він.
«Максимальна планка судового збору в господарському процесі – тільки 150 мінімальних заробітних плат, вдумайтеся, 2% від ціни позову. Не кожне підприємство собі може дозволити звернутися до Господарського суду. Тобто звернення до суду можуть дозволити собі економічно заможні суб’єкти. І справді, хоч як це парадоксально звучить, медіація є вимушеною альтернативою іншим сторонам вирішити цю суперечку», – заявив депутат від «Опоблоку» Олександр Долженков.
Проте він нарікає на те, що цей закон охоплює не всі сфери життєдіяльності. «На жаль, адміністративні справи інститут медіації, який зараз розглядається, не охоплює. Дуже багато податкових суперечок, які зараз ініціюють платники податків, щодо заниження сум податкових зобов’язань, коли вони оскаржують податкові повідомлення-рішення. На жаль, ці рішення прирівнено до майнових, і вони змушені виплачувати півтора відсотка розміру судового збору без максимальної планки. Тобто цей закон це питання не вирішить», – резюмував він.
Депутат переконаний, законопроект треба ухвалювати, проте не зупинятися на досягнутому, оскільки треба ухвалювати і закон про податкову медіацію, «щоб урегулювати взаємовідносини та дещо попередити на випадок зловживання з боку податківців, які навмисно донараховують податкове зобов’язання платникам податків, щоб ті не мали можливості звертатися до судів».
Дуже важливим також є питання контролю за якістю послуг, що надають медіатори населенню. Згідно із законопроектом, держава встановлює чіткі вимоги щодо отримання статусу медіатора фізичними особами – вік, освіта та кількість годин професійного навчання. Однак наявність юридичної освіти для медіатора не є обов’язковою, оскільки законопроект забороняє медіаторам надавати будь-які юридичні консультації сторонам, і більшість медіаторів є психологами. Краща світова практика свідчить, що найефективнішим є покладання функцій контролю за діяльністю медіаторів на професійні організації медіаторів (організації, що забезпечують проведення медіації; об’єднання медіаторів).
Держава, зі свого боку, контролює діяльність цих організацій. «Тому цей законопроект закріплює досить жорсткі вимоги щодо організацій, що забезпечують проведення медіації, та об’єднань медіаторів, зокрема щодо створення дієвих механізмів оскарження дій або бездіяльності медіаторів у конкретних справах; відповідальності медіаторів; потреби створення та дотримання добровільних кодексів етики медіаторів, оприлюднення інформації для широкого доступу громадян тощо», – сказано в пояснювальній записці.