На референдумі за відокремлення Каталонії від Іспанії висловилися 90% виборців. Голосування відбулося всупереч законам республіки. Влада Каталонії може піти на проголошення незалежності, що загрожуватиме серйозними політичними й економічними наслідками не тільки для країни, а й усього Євросоюзу (ЄС).
Каталонія є важливим економічним центром для Іспанії, що забезпечує 20% її ВВП (маючи 16% населення та 6% площі). Рух за незалежність регіону має довгу історію. Першу спробу відокремитися від Іспанії, аргументовану культурною та мовною відокремленістю каталонців, здійснено ще 1871 року. Однак через переговори Мадрид домігся, що землі залишилися в складі королівства. У 1979 р. Каталонія отримала статус автономного співтовариства в складі Іспанії, каталонська мова отримала офіційний статус в області.
За останні роки місцева влада проводила неофіційні опитування та референдуми щодо майбутнього Каталонії, на яких більшість жителів регіону стабільно підтримувала незалежність від Іспанії. Останнє опитування, що не має, проте, юридичної сили, здійснено у 2014 р. Явка становила 2,25 млн осіб (з населенням 7,5 млн осіб), 80,8% тих, хто проголосував, висловилися за незалежність автономії.
Проведення референдуму 1 жовтня влада Іспанії заборонила. За два тижні до голосування Мадрид провів спецоперацію з обшуками й арештами через його підготовку. Обшуки відбулися в міністрів каталонського уряду. В день голосування центральна влада Іспанії відрядила до Каталонії поліцейських та Національну гвардію, щоб перешкодити референдуму, через те що місцеві правоохоронці відмовилися виконувати накази Мадрида.
У день референдуму поліцейські атакували виборчі дільниці. Вони висмикували з натовпу людей та били їх кийками. За медичною допомогою звернулися 1000 каталонців. Поліція заявляє про десяток поранених зі свого боку. Силовикам вдалося закрити 300 виборчих дільниць із 2 тис.
Процес голосування відбувався без незалежних або міжнародних спостерігачів, за правилами, які змінили за годину після відкриття виборчих дільниць. Через протидію поліції влада Каталонії дозволила бажаючим приходити голосувати на будь-яку дільницю. Для захисту від повторного голосування мали використовувати електронні списки, але сервер з базою даних відключили. В урни можна було опускати будь-які бюлетені – навіть надруковані на домашньому принтері.
На виборчих дільницях почалися сутички між поліцією та громадянами, які хотіли проголосувати. Результати референдуму в Каталонії, за даними місцевої влади: за – 90,09%, проти – 7,87%, порожні бюлетені – 2,03%, недійсні – 0,89%.
За словами голови уряду Каталонії Карлеса Пучдемона, Каталонія «завоювала право на власну незалежну державу». «За декілька днів ми надішлемо результати голосування до парламенту Каталонії, який представляє права нашого народу, щоб він діяв відповідно до закону про референдум», – сказав він. А також заявив, що готовий до діалогу з Мадридом після референдуму.
Заступник голови женералітету Оріол Жункерас повідомив, що парламент Каталонії в односторонньому порядку ухвалюватиме рішення про оголошення незалежності. «Так, таке рішення справді ухвалюватиме парламент», – сказав він журналістам. Влада Каталонії також вирішила звернутися до суду через дії поліції та нацгвардії в день проведення референдуму про незалежність автономії.
Зі свого боку, прем’єр-міністр Іспанії Маріано Рахой заявив, що ніякого референдуму про незалежність Каталонії не було. «Весь іспанський народ побачив сьогодні, що держава готова відстоювати верховенство права в країні та виступати проти тих, хто підриває іспанську державність», – сказав він у прямому ефірі. За словами голови іспанського уряду, більшість каталонців проігнорували голосування, «підтвердивши, що вони гідні громадяни». «Вони знали, що цей референдум є незаконним, неправомірним та неконституційним», – наголосив прем’єр.
Рахой зазначив, що іспанський уряд зробив усе можливе для забезпечення безпеки громадян, і він бере на себе всю відповідальність за ухвалені для цього рішення. Крім того, подякував силовикам, які «виконували свій обов’язок», розганяючи протестувальників у Каталонії, а також лідерів інших країн, що засудили проведення референдуму. Прем’єр-міністр Іспанії зазначив, що уряд країни відкритий до діалогу з владою Каталонії: «Я не зачиняю жодні двері».
Єврокомісія також визнала проведений референдум про незалежність Каталонії незаконним. У заяві ЄК наголошує, що голосування відбулося врозріз з іспанським законодавством і його результати не можуть бути визнані Брюсселем. Крім того, Каталонія як самостійне державне утворення не зможе розраховувати на членство в ЄС. «Згідно з конституцією Іспанії, референдум у Каталонії не є законним. Це питання є внутрішньою справою Іспанії», – ідеться в заяві. ЄК також закликала сторони до єдності та стабільності, наполігши на недопущенні державного розколу та насильства.
Експерт з питань міграції в Іспанії Олександр Куринський вважає, що обидві сторони зіграли на нагнітанні ситуації, адже в жодної з них не було варіантів подальшого розвитку. «Кожна використовує ситуацію у своїх інтересах. Одна – щоб показати свою силу, інша – щоб показати свою здатність до відокремлення», – сказав експерт.
За його словами, і Мадрид, і Барселона показали міць, і зараз ідуть боязкі спроби до можливого діалогу. «Наскільки він можливий, наразі складно прогнозувати, тому що, з одного боку, ідуть розмови про потребу домовлятися, а з іншого – заклики до застосування ст. 155 конституції Іспанії, що дозволяє в такому випадку повністю підпорядкувати всі права автономії центру та, отже, взяти під контроль будь-які процеси на території автономії», – зазначив Куринський.
Експерт також не виключив, що 3 жовтня, на хвилі страйку в Каталонії, буде оголошена незалежність іспанської автономії. «Зважаючи на останні заяви Пучдемона, курс на незалежність не змінюється. На хвилі цього страйку й буде, можливо, оголошена незалежність Каталонії, щоб, з одного боку, використовуючи людей, показати масовість, а з іншого – за потреби, знову мати тил для протистояння поліції», – наголосив Куринський.
На думку експерта-міжнародника Ігоря Тодорова, референдум став дуже серйозним випробуванням для ЄС. «Тепер, якщо допустити вихід Каталонії з Іспанії, «нова республіка» не стане автоматично членом ЄС, їй треба буде знову до нього вступати. А оскільки рішення в Європі ухвалюють консенсусом, Іспанія заблокує таке рішення», – вважає він. Експерт також упевнений, що з погляду економічних перспектив за межами ЄС майбутнє Каталонії є досить проблематичним.
Крім того, Тодоров вважає, що в разі відокремлення Каталонії, у всій Європі можуть початись аналогічні сепаратистські рухи. «На жаль, майбутній розвиток подій у Каталонії та Європі зараз є непередбачуваним, однак поки що є шанси саме завдяки європейській спільноті цей процес зупинити та піти на подальший діалог політично, щоб не відбувалося створення нової держави», – додав він.
Не виключають і більш жорсткого сценарію розвитку подій. «Явка була високою – понад 50%, що дозволяє Каталонії визнати результати референдуму. На аналогічне голосування три роки тому прийшли лише близько третини місцевих мешканців. І хоча більшість проголосувала за відокремлення від Іспанії, його вважали чимось на кшталт опитування. Цього разу Мадрид силовими методами тільки підвищив явку. Якщо Барселона самовільно оголосить про вихід з Іспанії, до регіону можуть ввести війська, ліквідувати автономію краю, фактично встановивши диктатуру як за часів Франко. Каталонці почнуть збройний опір, і в Європі з’явиться «гаряча точка», – прогнозує політолог із Севільського університету Хосе Матео.
Не виключає силового сценарію й експерт Олексій Коваль. На його думку, не зумівши уникнути насильства референдуму в Каталонії, влада Іспанії надзвичайно загострила ситуацію. Тепер прихильники незалежності вважають, що отримали моральне право вимагати від центрального уряду сатисфакції за порушення прав і свобод громадян, надмірне використання сили проти мирного населення, втручання у волевиявлення в автономному регіоні.
«Саме застосування сили з боку іспанських правоохоронців щодо громадян під час голосування загрожує тим, що подальший розвиток подій може піти за силовим сценарієм і призвести до ще більшого протистояння та затягування кризи», – зазначив Коваль. Зокрема, про це попередили іспанський уряд та європейські політики – лідер опозиційних британських лейбористів Джеремі Корбін, прем’єр-міністр Шотландії Нікола Стерджен, прем’єр-міністр Бельгії Шарль Мішель.
Іспанський журналіст Артуро Пуенте вважає, що керівництво Каталонії не наважиться оголошувати незалежність. Зрештою, ситуація загрузне в тривалих переговорах про статус провінції, про розподіл фінансових потоків та повноважень між центральним урядом і владою Каталонії. «Понад половина каталонців вважають, що референдум не визнають легітимним, і відокремлення не буде. Натиск Мадрида змусив багатьох піти на голосування через принцип. За кілька днів пристрасті вщухнуть, хоча ідея незалежності Каталонії нікуди не подінеться й будь-якої миті знову спливе», – написав він.
А також не виключив, якщо ситуація ускладнюватиметься, це негативно позначиться на іспанській економіці, що тільки нещодавно почала виходити з кризи. «Події в Каталонії відлякають частину інвесторів, які побояться вкладати гроші в регіон через нестабільність. Експерти вже прогнозують Іспанії економічний спад. Наскільки серйозним буде падіння, залежить від подальших подій. Та свій негативний ефект недільні сутички вже зробили», – підсумував Пуенте.