Цими вихідними в столиці Баварії відбулася триденна 53-тя щорічна Мюнхенська конференція з питань безпеки - найпрестижніший неурядовий форум у світі, присвячений питанням міжнародної безпеки. Незважаючи на те, що позиція Заходу щодо збереження економічних санкцій Росії через анексію Криму та військовий конфлікт на Донбасі залишається незмінною, вітчизняній дипломатії щороку дедалі складніше утримувати увагу основних політичних гравців у полі зору свого порядку денного.
Уже третій рік поспіль організатори заходу за кілька днів до початку саміту публікують доповідь, над якою мали подумати його учасники. Якщо 2015 року експерти конференції аналізували виникнення війни в Україні та розширення «Ісламської держави», а за рік – міграційну кризу в Європі та поглиблення конфлікту в Сирії, то цього року доповідь на 90 сторінок називається «Пост-правда, пост-Захід , пост-порядок?». У передмові авторства керівника конференції, відомого німецького дипломата Вольфганга Ішингера міститься теза, що світ переживає часи найбільшої нестабільності з часів Другої світової війни.
Нові виклики безпеці
Серед викликів для людства в доповіді згадуються загроза з боку ісламістів, антиліберальних сил і популістських рухів, маніпуляція інформацією, що загрожує ліберальній демократії, а також ситуація з безпекою в Європі, на Близькому Сході та в Тихоокеанському регіоні. На думку Ішингера, країни Заходу продемонстрували, що не хочуть і не здатні долати масштабні кризи, і найкраще це видно за ситуацією в Сирії.
Занепокоєння аналітиків викликає як Росія, так і США з новим президентом. Для презентації свого бачення ситуації у світі автори використали терміни «вісь страху” та “геополітична рецесія», які означають пришестя авторитарних урядів і зростання популярності ізоляціонізму, націоналізму й популізму.
У контексті ситуації на сході України, автори доповіді наводять слова заступника начальника спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Олександра Хуга, що конфлікт «далекий від заморожування». Вони додають, що дедалі більше політиків розмірковують про перегляд європейських санкцій проти Росії. «Для українців і решти Європи 2017 – з майбутніми виборами в найбільших європейських країнах і новою адміністрацією США – буде критичним», – констатується в доповіді.
Меседжі Порошенка
Цього разу президента Петра Порошенка запросили до виступу в день відкриття конференції, у п’ятницю ввечері, хоча головним днем вважається наступний, коли виступає більшість основних спікерів. Принаймні в останні роки глава української держави озвучував свою промову саме по суботах. Хоча таке перетасування ще не означає явного зниження статусу, проте гіркий присмак того, що «українське питання» потроху відходить на другий план міжнародного порядку денного, все-таки відчувається.
У своєму виступі Петро Порошенко вкотре критикував російського президента Володимира Путіна. «Путін ненавидить Україну глибоко та щиро. Він заперечує унікальність української держави та народу. Він публічно проголошує, що Україна – частина Росії. Він не бачить місця для України на політичній карті Європи і хоче розмалювати Україну російськими кольорами», – заявив глава держави.
Не втримався він і від невтішних прогнозів. «Було б помилкою думати, що апетити Росії обмежуються тільки Україною. ЄС не повинен піддаватися на російські спроби залякати його… Давайте не будемо повторювати помилки минулого», – наголосив Порошенко.
Президент також заявив, що західні країни не повинні відмовлятися від санкцій щодо Росії до того, як вона піде з Донбасу чи Криму. «Санкції – це наші активи, а не зобов’язання. Вони є демонстрацією нашої сили, якщо вони застосовуються, але вони є й демонстрацією нашої слабкості, якщо їх скасувати. Зменшити дипломатичний тиск на Росію або пом’якшити санкції до того, як Росія піде з Донбасу чи Криму, – все це буде заохоченням агресії», – сказав він.
Порошенко наголосив, що підтримка України є найдешевшим способом захисту безпеки вільного світу. Крім цього, він заявив про неможливість розв’язання конфлікту на Донбасі без участі Києва. «Будь-яка угода за нашою спиною буде анульована», – резюмував він.
«Холодний душ» для Росії
Другий день конференції з безпеки в Мюнхені почався не дуже приємними меседжами для Росії. Зокрема, надії Кремля на лояльність нової американської адміністрації дещо охолодив віце-президент США Майкл Пенс. Щодо України він заявив, що США «мають притягнути Росію до відповідальності, вимагати поваги «мінських домовленостей», а також початку деескалації насильства в східній Україні».
«США й далі притягуватимуть Росію до відповідальності, навіть доки ми в пошуку нових точок дотику, як ви знаєте, Трамп вірить, що вони можуть бути знайдені», – зауважив віце-президент США. Пенс наголосив, що США й далі підтримуватимуть програму розгортання нових сил НАТО в Східній Європі для боротьби зі спробами Росії «силою переписати світові кордони».
«Мінські домовленості» – “до переможного”
Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель вважає, що «мінські домовленості» мають зберігатися, незважаючи на проблеми з їхнім виконанням. «Є одне суттєве питання – ініціатива з «нормандським форматом» у конфлікті між Росією та Україною… Я не можу поки що сказати, що виконано всі пункти «мінських домовленостей», але Мінськ і далі залишається основою для нашої співпраці. Ми маємо зробити все, щоб було стійке припинення вогню», – сказала вона.
Меркель також наголосила на важливій ролі НАТО після агресивних дій Росії щодо України. «Після анексії Криму та військових дій на сході України НАТО відіграє важливу роль. Чому ж дії в Україні призводять до ускладнень та стурбованості? Тут порушується принцип територіальної цілісності держави, його було порушено», – сказала канцлер.
«Я розумію ситуацію так, що є дві великі проблеми. «Мінські домовленості» виходили з того, що ми з першого дня після припинення вогню застосуємо всі політичні кроки. Але тоді не вдалося забезпечити припинення вогню в період більше 3-4 днів. Тому з формальної точки зору ми поки що не можемо зараз починати політичний процес», – резюмувала вона.
На важливості «мінських домовленостей» також акцентувала увагу верховний представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Федеріка Могеріні. «Ви знаєте, що ми ввели санкції проти Росії через анексію Криму, що порушує світове право, та її участь у конфлікті на сході України. І ці санкції тісно пов’язані з виконанням «мінських домовленостей». Це залишається нашою позицією. Однак ідеться не про те, скасувати санкції чи залишити їх у силі, а про те, щоб знайти рішення для східної України та всієї країни загалом – через виконання «мінських домовленостей», – заявила вона на полях саміту.
Відповідаючи на питання про можливість участі США в «нормандському форматі», Федеріка Могеріні закликала не концентруватися на форматах як таких. «Я швидко припинила звертати увагу на формати і вважаю за краще дивитися на їхні результати. Пріоритет залишається тим самим: як ЄС може допомогти реалізації «мінських жомовленостей». Ми працюємо над цим з французами, німцями, українським урядом і з нашими російськими друзями», – зазначила вона, наголосивши, що важливо «не просто зробити гарну фотографію», а домогтися конкретного результату.
Кремлівська відповідь
Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров у своєму виступі сказав, що заяви, озвучені деякими політиками в рамках конференції, говорять про те, що «холодна війна» ще триває. Він додав, що Москва не шукає конфліктів, але завжди може захистити свої інтереси. «Ми (влада РФ) категорично не згодні з тими, хто звинувачує Росію в підриві світового ліберального порядку», – сказав Лавров. Він також повідомив, що Росія хоче прагматичних відносин із США. «Яких відносин ми хочемо з США? Відносин прагматизму, взаємної поваги, розуміння особливої відповідальності за глобальну стабільність», – резюмував він.
Показово, що саме під час проведення конференції президент РФ Володимир Путін підписав указ про визнання Росією документів жителів так званих Донецької та Луганської народних республік, нібито «з гуманітарних міркувань». «На той період, поки не будуть виконані «мінські домовленості», указом президента дозволено приймати ті посвідчення особи, які є в жителів Донбасу, щоб вони могли і до Росії потрапляти легітимно, і потім пересуватися залізничним, авіаційним транспортом Російською Федерацією», – пояснив європейцям Лавров.
Ішингер заспокоївся
Голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер, підбиваючи підсумки заходу, зазначив, що на ньому вдалося домогтися «певної чіткості щодо деяких питань».
«Було багато неясності щодо планів Росії і щодо закінчення сирійської війни. Ця неясність зберігається. Однак ми приїхали до Мюнхена і без ясного розуміння, якою є політика уряду Трампа щодо Росії, НАТО та інших питань. Деякі з цих побоювань знято, і це добре. Я гадаю, ми можемо їхати додому, зберігаючи відносний спокій», – резюмував він.