Політика

Кривава смерть Захарченка: початок деокупаціі або старт нового витка напруженості

Вбивство ватажка так званої «Донецької народної республіки» («ДНР») Олександра Захарченка для багатьох не стало несподіванкою. Чергове резонансне вбивство терориста напередодні початку виборчого процесу в Україні може приховувати безліч підводних каменів і переслідувати різні цілі. «ЕН» спробували розібратися у справжніх причинах ліквідації небажаних одіозних особистостей.

У Кремлі переконані, що до вбивства Захарченка доклав руку Київ. Так, за повідомленням влади пседореспубліки, були затримані підозрювані у замаху – «українські диверсанти» і пов’язані з ними особи. Представник омбудсмена України в Донецькій і Луганській областях Павло Лисянський заявив, що з чотирьох затриманих «вибили» зізнання у співпраці з Україною. Підозри також впали на охоронця Захарченка. Напередодні в Донецьку відбулися похорони Захарченка.

Його загибель була неминучою

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що вбивство голови ДНР є «провокацією», спрямованою на зрив Мінських домовленостей. Тому після того, що сталося, про зустріч лідерів «нормандської четвірки» найближчим часом не може йти й мови. «Загибель Захарченка, безумовно, призведе до підвищення напруженості в регіоні, що само по собі, звичайно, не сприяє формуванню умов для виходу хоча б на перспективу початку реалізації Мінських домовленостей», – у свою чергу сказав прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков.

В українській столиці традиційно дотримуються двох версій вбивства – розбірки терористів на комерційному грунті або ліквідація з боку РФ як непотрібного свідка в майбутньому. Те, що так звані ватажки вже давно вийшли з-під контролю, виводили гроші, менше займалися реальною роботою і завданнями, які давав Кремль, було очевидним давно. Засобів і ресурсів ставало менше, а апетити у окупантів з часом не зменшилися. Залишалося невідомим, який вирок підписали Захарченку – чи вчинять за цим сценарієм з ватажком «Луганської народної республіки» (ЛНР) Ігорем Плотницьким, який після чергових бандитських розборок подав у відставку зі свого фейкового поста і отримав право на життя, або ж за більш жорстким сценарієм, за яким раніше вже пішли «Моторола», «Бетмен», «Гіві» та інші.

На думку секретаря РНБО Олександра Турчинова, загибель Захарченка була неминучою. «Це брудне коло приречене на самознищення. З них, кого і за що вбивають – питання риторичне. А вирок їм всім підписали в Кремлі ще в лютому 2014», – написав він у Facebook. Політик зазначив, що на окупованому Донбасі сформувалася вибухова кримінальна суміш з гопників, злодіїв, гвалтівників, найманців, російських спецслужб і російських військових, а їх завжди чекає «один кінець».


Олександр Турчинов: «Це брудне коло приречене на самознищення»

До цієї версії схиляється і керівник політичних програм Українського інституту майбутнього Юрій Романенко. На його думку, главу «ДНР» прибрали російські спецслужби, «тому що відпрацьований матеріал більше не потрібен». Він не виключив, що з убивством Захарченка починається новий етап конфлікту на Донбасі – етап повернення окупованих територій України. «Коли Захарченко і «Гіві» зникають, простіше провести амністію і все, що було прописано в Мінських угодах», – зазначив він. Романенко додав, що через цей вибух видно артилерійську підготовку з повернення ОРДЛО Україні в наступному році після президентських і парламентських виборів. «Я не виключаю того, що ми побачимо в кінці року підписання якихось угод по Донбасу», – зазначив він.

Максимум – перестановка верхівки «ДНР»

На думку голови правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка, вбивство Захарченка на ситуацію на лінії фронту і переговорний процес щодо врегулювання конфлікту на Донбасі кардинально не вплине. «Єдине, що трапиться, – це перестановка верхівки «ДНР». Це може призвести до нового спалаху боротьби за контроль над Донецьком з боку різних кураторів», – каже політолог. Водночас він не виключив сплеску спроб помсти. «Але загострення військових дій невигідне Москві. Зрив переговорного процесу також невигідне Москві. І ситуацію на фронті, і характер переговорного процесу визначає не верхівка сепаратистських режимів в Донецьку, а тільки Москва … А для того, щоб ввести миротворців, про них спершу треба домовитися. Ніякої компромісної формули у миротворців поки немає. Цю можливість можна обговорювати тільки після зустрічі в «нормандському форматі», а це може статися не раніше жовтня », – резюмував Фесенко.


Володимир Фесенко: “Загострення військових дій невигідне Москві”

Директор Інституту національної політики Юрій Шуліпа також переконаний, що вбивство Захарченка Кремль навряд чи буде використовувати як привід для посилення військової агресії проти України з тимчасово окупованої території. З одного боку, Росія не в змозі перейти на мобілізаційну економіку, властиву країні, яка веде агресивну наступальну війну, а на черзі ще нові пакети західних санкцій. До того ж, в Росії є проблеми з мобілізаційним потенціалом населення.

З іншого боку, Росія і так завдає додатковий економічний збиток Україні шляхом незаконного блокування Азовського моря, чим, загалом в Кремлі цілком задоволені. Крім того, президент РФ Володимир Путін санкціонував участь в кампанії своїх кандидатів в президенти України, зробив ставку на вибори. «Прийдешні президентські вибори Кремль планує використовувати для захоплення влади в усій Україні, а не тільки на окремих її територіях за допомогою війни.

Тому він поки не зацікавлений в проведенні військово-наступальних операцій проти України. Максимум, на що Путін і його ОЗУ можуть конвертувати вбивство Захарченко, – черговий виток інформаційної війни проти України», – сказав експерт.

На думку глави аналітичного центру «Інпол» Сергія Бикова, не можна говорити, що Захарченко був небажаний для Росії так само, як сумнівно стверджувати, що у вбивстві є російський слід. Адже він з серпня 2014 року фактично очолював самопроголошену ДНР. «Показово, що кримінальну справу за цим фактом не порушила ГПУ, а порушив тільки слідком РФ. Так чи інакше, але Захарченко був громадянином України. Отже, і порушувати кримінальну справу повинні українські правоохоронні органи. Тим більше, що злочин скоєно на території України. Спочатку поширювалася версія, що разом з Захарченко убитий і так званий міністр доходів ДНР Олександр Тимофєєв, проте він прийшов на похорон Захарченка. Те, що Тимофєєв вижив, впевнено заперечує можливість українського сліду в даному вбивстві », – вважає експерт.


Сергій Биков: “Не можна говорити, що Захарченко був небажаний Росії”

Вибрали в ім’я діалогу?!

Водночас координатор групи «Інформаційний Опір» Юрій Карін переконаний, що Кремлю необхідна менш одіозна постать, без шлейфу шаленого злодійства і участі в операціях з обстрілу мирного населення. Оскільки в майбутньому президент РФ Володимир Путін планує привести до влади проросійського президента України і організувати прямі переговори з маріонетками Кремля на Донбасі.

«Для чого його прибрали? Щоб з проросійським президентом України був налагоджений діалог. Саме цього домагається Росія, щоб вони радісно вдарили по руках, і окуповані території повернулися в лоно України за форматом чеченського фінансування», – вважає Карін. Водночас експерт не виключає і версію боротьби за територію між ФСБ і ГРУ, «кровну помсту», а також звичайну імітацію смерті. «Це може бути імітування смерті, і скоро Захарченко продовжить мирне існування десь в «дружніх» невизнаних державах, країнах-ізгоях або в місцях, де перебувають піддослідний Янукович і «Коливан» Плотницкий», – додав він.

Цієї версії дотримується і дипломат Василь Філіпчук. За його словами, ситуація з убивством Захарченка дуже нагадує сценарій кіно. «Сценаристи, режисери, автори декорацій і виконавці постаралися на славу. Кафе «Сепар», поминки по Кобзону, бомба в світильнику … », – каже дипломат. При цьому експерт зазначив, що «вибух емоцій і радості не повинен затьмарювати здоровий глузд і тверезий аналіз».

«Хочеться зазначити, що тільки ледачий протягом двох останніх тижнів не читав про плани замінити Захарченка, що передбачаються серйозні зміни в фейкових «республіках». Відомий російський телеграм-канал тиждень тому навіть написав, що в Венесуелі купили шість маєтків для найодіозніших функціонерів «Л/ДНР,” яких протягом найближчого місяця відправлять на «заслужений» в прямому сенсі цього слова відпочинок», – додав Філіпчук. До слова, убитого Захарченка ховали в закритій труні.

Тим часом, деякі експерти не виключають і персональну вигоду від загострення ситуації на Донбасі для самого президента України Петра Порошенка, рейтинги якого в країні досить низькі, а бажання зберегти за собою настільки високий державний пост нікуди не зникло. «Звичайно, Порошенко може спробувати реалізувати обставини, які виникли в ДНР, але йому не варто їх перебільшувати. Владна вертикаль ДНР існувала не тільки на Захарченка, і в даній ситуації його місце дуже швидко займуть», – заявив член Ради з міжнаціональних відносин при президенті РФ Богдан Безпалько. На його думку, чинний український президент може використовувати цю ситуацію «для передвиборної агітації і, можливо, в майбутньому зростання напруженості якось вплине на хід виборів».

РФ потрібна бідна корумпована Україна

Зазначимо, що як раз військова риторика є одним з головних напрямів виборчої кампанії Порошенко, яка фактично вже стартувала в Україні. На сьогоднішній день у нього колосальний антирейтинг серед населення. Багато українців, які очікували реформ і позитивних зрушень у країні, залишилися розчарованими діяльністю президента.

Особливо якщо розглядати проблему в ключі, що Кремлю невигідно, щоб Україна була розвиненою державою з ефективними реформами і позитивними політичними зрушеннями. Східний «сусід» хоче бачити бідну і корумповану Україну, яка нескінченно перебуває в глибокій економічній кризі і стані війни.

Можна припустити, що Порошенко є ідеальним проросійським кандидатом. До того ж в його біографії постійно простежується зв’язок з окупантом. Це і Липецька фабрика «Рошен», і аграрний бізнес в Росії … Втім, такі ж зв’язки певною мірою помічені у більшості заявлених кандидатів в президенти України. Тому не виключено, що всі дії з боку Кремля – ​​театральна вистава для українського виборця і спроба підіграти одному зі своїх потенційних «протеже».

Ксенiя Лазоренко