Польський Сенат ухвалив нову редакцію закону «Про Інститут національної пам'яті» (ІНП), що розширює його повноваження з розслідування злочинів проти польського народу під час Другої світової війни, зокрема «українськими націоналістами». Експерти прогнозують погіршення відносин між Києвом і Варшавою та проблеми для української діаспори.
Питання історичної пам’яті у відносинах України та Польщі – головна причина розбіжностей між країнами. Нещодавно Сейм ухвалив нову редакцію закону «Про ІНП», що значно розширює повноваження установи з розслідування «злочинів, скоєних проти польського народу та його доброго імені». У ніч на 1 лютого документ ухвалила без змін верхня палата польського парламенту – Сенат.
Законопроект, згідно з яким заперечення «злочинів українських націоналістів» (насамперед – убивств мирного польського населення на Волині) має переслідуватися так само, як і заперечення злочинів нацистського та комуністичного режимів, внесла правопопулістська партія «Кукіз’15» ще півтора року тому. Майже тоді, як і сумнозвісну резолюцію, що визнає події на Волині під час Другої світової війни геноцидом польського народу. Її польський Сейм підтримав у липні 2016 р.
Проект закону відклали до кращих часів, оскільки керівнійї партії «Право і справедливість» (ПіС) він видався досить радикальним. Очікували, що до нього Сейм повернеться в листопаді 2017 р., проте тоді Варшава вирішила не загострювати ситуацію перед візитом президента Анджея Дуди в Україну.
Про внесення змін до закону «Про ІНП» знову заговорили 26 січня цього року на тлі широкого висвітлення в місцевих ЗМІ діяльності неонацистів і звинувачень влади в поблажливості до них. Після напруженої дискусії в залі Сейму відповідний документ однак ухвалили в третьому читанні завдяки зусиллям «Кукіз’15», ПіС і партії ПСТ (Польська народна партія).
Згідно з новим законом, ІНП, крім нацистських та комуністичних злочинів 1917-1990 рр., може розслідувати й «злочини українських націоналістів і формувань, що співпрацювали з Третім рейхом».
Такими злочинами документ визнає «дії, вчинені українськими націоналістами в 1925-1950 рр., що полягають у застосуванні насильства, терору чи інших форм порушення прав людини проти індивідів або груп людей, а особливо проти польського населення». Також злочинами українських націоналістів та українських формувань, що співпрацювали з Третім рейхом, є участь у знищенні єврейського населення та геноциді громадян Другої Речі Посполитої на території Волині і Східної Малопольщі.
Крім цього, до кримінальної відповідальності, згідно з новою редакцією закону «Про ІНП», установа може притягувати тих, хто публічно вживатиме термін «польські концтабори», а також визнаватиме співучасть польської держави або народу під час Голокосту. До того ж покарання за ці злочини чекає на осіб, що перебувають не лише на території, а й за її кордоном. Для тих та інших покарання буде симетричним – або штрафом, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Президент Петро Порошенко вже заявив, що ухвалений польською стороною закон не відповідає проголошеним принципам стратегічного партнерства між країнами. «Глибоко стурбований рішенням польського парламенту. Історична правда вимагає відвертої розмови та діалогу, а не заборон», – написав Порошенко у Facebook.
За його словами, оцінки, що містяться в документі, є необ’єктивними та категорично неприйнятними. Президент додав, що між країнами є спільна історія боротьби з тоталітарним режимом, тому жодне політичне рішення не може замінити «історичну правду». Він закликав Польщу до об’єктивності та діалогу.
Реакція вітчизняного МЗС також не забарилася. «Рішення польського парламенту спрямовано не на дискусію щодо історичної правди, а побудову історичної міфології. Введення в юридичну площину терміна «злочини українських націоналістів» посилює однобічні стереотипи та провокує реакцію у відповідь. Ідея визнати якісь нації злочинними веде в нікуди», – написав міністр Павло Клімкін у Twitter.
Народний депутат від БПП Володимир Ар’єв наголошує на важливості правильних висновків з історичного минулого. «Польські політики забули, чим закінчилася ворожнеча України і Польщі для обох країн. Європейські політики забули, чим закінчилися спроби задобрення агресора перед Другою світовою. Українські переважно не роблять висновків із внутрішньої колотнечі 1918-19 років», – заявив парламентар.
А голова комітету Ради у закордонних справах Ганна Гопко вважає, що, «політизуючи історію, польські політики переходять червоні лінії в добросусідських відносинах з Україною, Литвою, Німеччиною». На її думку, Польща «від локомотива та взірця демократії» в Центрально-Східній Європі «скочується до шовіністичного диктату політики над історичною правдою, селективно обираючи чутливі сторінки історії».
Тим часом раніше в МЗС Польщі заявили: «Законопроект має протидіяти запереченню або применшення відповідальності виконавців злочинів, скоєних формуваннями, що колаборували з III Німецьким Рейхом. Стосується він лише осіб, що публічно і всупереч фактам заперечують такі злочини. Наголошуємо, що наукова та художня діяльність у розумінні обговорюваного закону не є злочином».
На думку директора Українського інституту Національної пам’яті Володимира В’ятровича, закон може бути спрямовано проти українців, що працюють у Польщі. «Цей закон свідчить про подальше закріплення політичного диктату над історією в Польщі, про те, що, на жаль, говорити про будь-які політичні дискусії довкола важких питань українсько-польського минулого фактично неможливо», – заявив він.
«Ще однією аудиторією, на яку спрямовано цей закон, є українці, які зараз мешкають і працюють у Польщі. В обґрунтуванні цього закону чітко вказано, що ці українці можуть бути з явно небезпечною «бандерівською ідеологією», тобто слід очікувати, очевидно, погіршення ситуації з українцями-заробітчанами в сусідній державі», – припускає директор.
На його думку, Верховна Рада має ухвалити заяву з оцінкою цього законопроекту як «абсолютно недружнього». Водночас він виступив проти вжиття якихось дзеркальних симетричних заходів з боку України. «Я дуже б не хотів, щоб український парламент змагався в дурощах з польськими парламентарями», – сказав В’ятрович.
Також не виключено, що доповнюватиметься список нев’їзних українців, а під час головування Польщі в Раді Безпеки ООН цього року питання про «українських націоналістів» буде винесено на міжнародний рівень. Відповідний проект резолюції ООН уже підготував Роберт Вінницький, депутат Сейму від «Кукіз’15».
У цьому документі від Києва вимагають припинити «вихваляти нацизм», і, якщо його ухвалять, ООН вимагатиме заборони діяльності організацій українських націоналістів, зокрема, ОУН, УНА-УНСО, С14, СНА, ВО «Тризуб» ім. Степана Бандери, УНС, а також кримінального переслідування їхніх членів.
Крім того, український уряд буде зобов’язаний відмовитися від героїзації українських націоналістів, які вбивали поляків під час Другої світової війни за етнічною ознакою, і передати їх до міжнародного суду. Також Києву можуть рекомендувати покаятися на офіційному рівні за злочини проти польського народу та засудити героїзацію нацизму.
Зі свого боку, політичний аналітик Анатолій Октисюк вважає, що українцям не треба драматизувати ситуацію, бо цей закон не дійде до фази практичної реалізації. «Так, Петро Порошенко розкритикував цей закон. Проте не треба забувати, що українська влада зараз перебуває під жорстким пресингом західних партнерів (на неї тиснуть через Антикорупційний суду, Мінські домовленості, блокаду окупованих територій, електронні декларації тощо). І влада намагається відігратися на інших фронтах, це вже якась фізіологічна реакція. На мій погляд, такі емоційні відповіді – недоречні. Краще було проігнорувати це, а не розкручувати українсько-польську хвилю інформаційного протистояння. Це було б прагматичніше», – резюмував він.
Засудили ухвалення польського закону і в Ізраїлі. Прем’єр країни Біньямін Нетаньяху назвав закон необґрунтованим і зобов’язав посла держави в Польщі негайно висловити його засудження місцевій владі. А в парламенті запропонували законопроект, згідно з яким польський закон «Про ІНП», що забороняє говорити про причетність поляків до злочинів Третього рейху, прирівнюється до заперечення Голокосту.
«Поляки та інші,хто може захотіти їх наслідувати, мають знати, що історична правда єврейського народу не продається, – сказав один з ініціаторів законопроекту Іцик Шмулі. – Багато поляків знали й допомагали машині знищення нацистів. Польська спроба переписати історію, закрити роти тим, хто пережив Голокост, є шокувальною і гідною презирства».
Зі свого боку, Держдеп США закликав Варшаву переглянути закон. «Польська влада має перевірити, як вплине цей закон на свободу слова та на партнерські відносини із США», – заявили у відомстві. До того ж, наголосили в Держдепі, закон не може не вплинути на стратегічні інтереси Польщі, зокрема, на взаємини із США та Ізраїлем.
Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір заявив, що серйозно стурбований польським законом, який оголошує протизаконними висловлювання про історичні події. «Закон потрібно відхилити як невідповідне обмеження свободи висловлювання. Висловлювання можна оголосити поза законом, тільки якщо вони підбурюють до насильства чи дискримінації», – заявив Дезір. «Я сподіваюся, що президент накладе вето на цей закон заради захисту свободи висловлювання», – додав представник ОБСЄ.