Президент Петро Порошенко задовольнив прохання голови Адміністрації президента (АП) Бориса Ложкіна про відставку. Його місце на Банковій займе голова Харківської ОДА Ігор Райнін. Про відповідні кадрові перестановки було оголошено напередодні, під час засідання Нацради реформ.
Новим головою АП став Ігор Райнін, колишній голова Харківської ОДА. Борис Ложкін і далі працюватиме на Банковій, уже на іншій посаді. Він очолить Національну інвестиційну раду та залишиться позаштатним радником президента, завдяки чому збереже за собою одну з головних функцій – бути посередником між президентом і великим капіталом.
Борис Ложкін підрахував, що на посаді голови адміністрації відпрацював 812 днів. За його словами, тепер хоче зосередитися на стратегічній сфері – інвестиціях. «Україна в економічному плані розвивається все ще повільними темпами», – говорить він. Його план – збільшити приріст економіки, щоб він становив 6% протягом 10 років. «Зараз же є 1,5%, і без залучення інвестицій ситуацію буде складно змінити», – упевнений Ложкін. «Тут хтось писав чи говорив, що «він втомився». Навпаки, я відчуваю натхнення зробити дуже велику інвестиційну роботу і зробити так, щоб Україна стала Меккою для іноземних інвестицій», – сказав екс-глава АП.
Чутки про те, що Борис Ложкін незабаром покине займану ним посаду, періодично то з’являлися, то вщухали, починаючи ще з осені минулого року, та щоразу були безпідставними. Однак причин вважати, що його відставка – лише питання часу, було досить. ЗМІ активно обговорювали інформацію про його непрості будні в АП. Зокрема, про те, що з ним не порадилися щодо затримання соратника олігарха Ігоря Коломойського Геннадія Корбана. А останні півроку джерела повідомляли, що чинний голова АП планує повернутися в бізнес.
Водночас для президента Петра Порошенка це рішення далося нелегко. Адже Борис Ложкін – головний парламентер з фінансово-промисловими групами. Ідеться про його дружні відносини з олігархами Рінатом Ахметовим та Ігорем Коломойським. На нього покладалася відповідальність щодо збору голосів за важливі голосування у Верховній Раді. Останній приклад – це голосування за зміни до Конституції в частині судочинства та голосування за призначення Юрія Луценка генпрокурором.
Ложкін також був причетний до формування другого Кабміну Арсенія Яценюка. За його рекомендацією до уряду прийшли міністр фінансів Наталія Яресько, міністр інфраструктури Андрій Пивоварський і міністр економрозвитку Айварас Абрамавічус. Також Ложкіну приписують рекомендацію Олександра Квіташвілі на пост міністра охорони здоров’я. Навесні він і сам міг опинитися в Кабміні на посаді першого віце-прем’єра, однак останньої миті відмовився від цієї ідеї. Орім цього, повідомлялося, що він може обійняти посаду прем’єра в разі неефективної роботи нинішнього голови Кабміну Володимира Гройсмана.
Та коли в ЗМІ просочилась інформація про можливих наступників на посаду голови АП, стало зрозуміло, що відставка Бориса Ложкіна вже неминуча. Серед претендентів називали його заступників Віталія Ковальчука та Костянтина Єлісєєва, посла України в США Валерія Чалого, голову фракції БПП у ВР Ігоря Гриніва та навіть віце-спікера Ірину Геращенко. Однак президент Порошенко вирішив призначити Ігоря Райніна – земляка й давнього знайомого Ложкіна. Нагадаємо, завдяки останньому 2014 р. він обійняв пост першого заступника голови АП, а в лютому 2015 р. сів у крісло харківського губернатора.
«Щодо Ігоря Райніна, я не тільки вірю в його професіоналізм і відповідальність, знаючи його вже не перший рік, я спираюся на конкретні результати в Харківській області. Це прифронтова область, і це зараз дуже складна область. І зробити результати більш ефективними, кращими з усіх областей – це великий досвід і результат. Це можна ставити за приклад усім губернаторам», – сказав Борис Ложкін.
Президент Петро Порошенко, схоже, залишився задоволений своїм вибором. «Думаю, що це правильне рішення, коли представник сходу України очолює адміністрацію президента. Це приклад ефективного менеджменту, і я впевнений, що Ігор Райнін використає весь свій досвід. На Харківщині відбулися кардинальні й запаморочливі зміни, як у політичній площині, так і в менеджерській, господарській площині», – з такими словами він презентував нового голову своєї адміністрації.
Ігор Райнін заявив про готовність працювати на Банковій. Він повідомив, що президент уже озвучив найближчі пріоритети. «Це активізація управлінських процесів і ухвалення рішень щодо впровадження ініційованих президентом реформ, це боротьба з корупцією, це реформа держслужби, це, звичайно, питання детінізації економіки, інвестиційної діяльності, оборонної реформи й ще багато іншого треба зробити, щоб українці відчули ефект реформ», – сказав новоспечений голова АП. «Особисто я готовий до поставлених президентом України завдань. У нас на Харківщині кажуть: спочатку справи, потім слова», – резюмував він.
З огляду на факт дружби колишнього голови АП з його наступником, експерти не прогнозують якихось суттєвих змін у структурі менеджменту Банкової. Так, директор Центру політичного аналізу «Пента» Володимир Фесенко заявив, що Петро Порошенко фактично й був керівником АП. Райнін він назвав ще більшим адміністратором і класичним апаратником. «Райнін буде виключно координатором своїх заступників. Усі політичні рішення прийматиме президент», – сказав експерт.
З ним солідарний директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, який уважає, що після призначення нового голови АП все залишиться на своїх місцях. «Внутрішньою політикою, як займався, так і займатиметься Віталій Ковальчук, зовнішньою – Костянтин Єлісєєв. Просто змінюється координатор, менеджер та організатор», – сказав експерт. А також додав, що пов’язувати ротацію в АП із загрозою дострокових виборів до парламенту не треба.
Депутат від БПП Іван Винник уважає, що кадрові перестановки в АП – штучно створена сенсація. «Так, це важливе питання, адже саме ці люди, а не одна людина, організовують роботу президента й забезпечують виконання його конституційно передбачених зобов’язань. Справді, Ложкін вдало попрацював. Мав потужні міжнародні контакти, знає декілька мов, особисто був знайомий з дипломатичними представництвами, що працюють в Україні. Це було важливо на початку російської агресії, адже дипломатичний фронт був не менш важливим, ніж військовий. І потрібно дякувати Ложкіну за цю роботу», – сказав політик.
Водночас, на думку директора служби «Український барометр» Віктора Небоженка, Борис Ложкін іде з поста тому, що не отримав від роботи в АП вигоди, на яку розраховував. «З самого початку президент пояснив свою кадрову політику, на яку український народ через свою наївність не звернув уваги. Було заявлено, що в АП братимуть успішних і багатих бізнесменів. З’явився мільярдер Юрій Косюк, мультимільйонер Борис Ложкін. Чисто олігархічний підхід», – міркує він. Першим, як зазначив політолог, це відчув Косюк. Він був упевнений, що прийшовши до АП, він, крім ПДВ, вирішить свої економічні проблеми.
«Того ж хотів Ложкін. Влада дає гроші, а гроші дають владу. Однак виявилося, що все не так просто. Ложкін багато робив в АП, проте найголовнішого, подвоєння його капіталу, не відбулося. Як олігарх, він приймає рішення піти з цієї посади. Він не біжить від політики. Він іде, бо не може отримати тих сум, які обіцяв йому Порошенко», – пояснює Небоженко. За словами політолога, Ложкін хотів бути послом у США, «проте Америка цього не прийме». Тому йому було запропоновано стати послом в РФ, але така посада – велике зниження для нього.
Зі свого боку, політолог Павло Нусс не виключає, що відставка Бориса Ложкіна та призначення на його місце Ігоря Райніна свідчать про те, що в команді президента почалася масштабна ротація. «Єдине, що поки можу сказати про це призначення, – це те, що на початку політичного сезону президент підвищує ставки, що має попередити нові політичні виклики в Україні у зв’язку з активністю боротьби політичних еліт», – говорить експерт.
Депутат від Радикальної партії Андрій Артеменко також уважає, що відставкою Бориса Ложкіна нинішній політичний сезон не обмежиться. «Відставка пана Ложкіна буде не останньою. Ще будуть гучні відставки на рівні заступників або перших заступників міністрів саме в економічному блоці. Чому? Тому що нас очікує дуже бурхлива осінь. А головне – нас чекають вибори до парламенту і, можливо, президентські вибори», – сказав депутат.