2023 рік приніс чимало випробувань на міцність і витривалість українського народу, але разом з тим був багатим на знакові події. ЕН пропонують згадати найбільш визначні з них, що, безумовно, залишили свій слід в історії України.
1.Авіатроща в Броварах
18 січня у місті Броварах Київської області поруч із дитячим садком та житловим будинком впав гелікоптер. Унаслідок катастрофи загинули 14 людей, в тому числі керівництво МВС — міністр Денис Монастирський, державний секретар міністерства Юрій Лубкович та перший заступник міністра Євгеній Єнін. Отримали поранення 25, з них — 11 дітей. Кабмін створив робочу групу для розслідування авіакатастрофи. В СБУ повідомили про кілька версій трагедії, серед яких: порушення правил польоту; технічна несправність гелікоптера; умисні дії щодо знищення транспортного засобу. Після авіакатастрофи в МВС заборонили всім керівникам користуватися під час воєнного стану авіаційним транспортом – гелікоптерами та літаками. Проте версії про диверсію чи замах на життя державних діячів не підтвердились. 3 серпня Держбюро розслідувань повідомило про підозру п’ятьом посадовцям ДСНС.
2.Візит Байдена до Києва
Візит президента США до України 20 лютого увійшов в історію як найбільш засекречений та водночас ризикований вояж світового лідера до країни, що знаходиться в стані війни. Заходи безпеки при підготовці візиту стали безпрецедентними. До цього у Вашингтоні запевняли, що Джо Байден відвідає лише Польщу та інших зупинок робити не планує.
За даними західних ЗМІ, більшість з його оточення відмовляла від такого кроку, але, вочевидь, демонстрація віри у перемогу України та рішучість підтримати її напередодні річниці вторгнення стали принциповими для голови Білого дому. Хоча повідомлялось, що для уникнення конфлікту Вашингтон нібито попереджав росіян про візит Байдена до України, його фактична поява у Києві виявилася несподіванкою, на яку путін не знав як реагувати. За майже 6 годин перебування американського президента в Києві один раз оголошували повітряну тривогу у зв’язку зі зльотом у білорусі російського МіГ-31, носія ракети «Кинджал», проте на «рішучіші» кроки кремль не наважився. Саме під звуки повітряної тривоги в столиці президент США разом з Володимиром Зеленським вшанував пам’ять загиблих захисників України, а пізніше дали спільний брифінг. Крім публічних запевнень у подальшій підтримці України, Байден анонсував новий пакет військової допомоги вартістю $500 млн., а також оголосив додаткові санкції проти представників еліти і компаній, які намагаються обходити ці санкції або підтримують російську військову машину.
3.Український контрнаступ
Планувалося, що контрнаступ українських військ розпочнеться щонайпізніше у травні. Але весняні дощі та бездоріжжя стати цьому на заваді, тому його довелося відкласти. В результаті контрнаступ ЗСУ розпочався 4 червня – набагато пізніше, ніж очікувалось. Російські війська тим часом використали ці тижні, щоб встановити значну кількість додаткових укріплень та мінних полів, що у кінцевому підсумку значно ускладнило просування українських військ. У підсумку результат виявився не таким, на який багато хто сподівався. «Ми хотіли швидших результатів. З цієї точки зору, на жаль, ми не досягли бажаних результатів. І це факт», – прокоментував результати контрнаступу президент Володимир Зеленський одному з міжнародних видань. Українські і західні експерти називають кілька ключових причин, чому контрнаступ не вдався. По –перше, недостатня кількість зброї, снарядів і техніки для такого масштабу воєнних дій. По-друге, запізнілий початок операції, що дало ворогові виграти час для кращої підготовки та недооцінка потужності укріплень і мінних полів росіян. По-третє, у бій кинули новостворені бригади, які не мали військового досвіду. «Це все ще екзистенційна боротьба для українців. Україна та її західні партнери не досягли успіху, на який вони сподівалися в контрнаступі, але якщо вони винесуть уроки з невдач, це може змінити ситуацію пізніше у цій війні, кінцевий результат якої ще належить побачити», – заявив аналітик Інституту вивчення війни Джордж Баррос.
4.Підрив Каховської ГЕС
Щоб уповільнити український контрнаступ, 6 червня 2023 року, росіяни підірвали Каховську ГЕС, спричинивши масштабну техногенну катастрофу, наслідки якої стали особливо катастрофічні для південних областей України, затопивши 620 квадратних кілометрів території в Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. Було завдано значної шкоди житлу, інфраструктурі, навколишньому середовищу та культурним об’єктам. Крім того, порушено енергопостачання, постачання питної води, зрошення сільськогосподарських угідь та роботу річкового транспорту на півдні України. Причому тривалий вплив на довкілля є найбільшою проблемою. Руйнування греблі Каховської ГЕС завдало Україні збитків на суму майже $14 млрд.
5.Атака на Кримський міст
17 липня СБУ вдруге уразила Кримський міст, що має особисту цінність для російського диктатора володимира путіна, оскільки знаменує так зване «возз’єднання» Криму з росією. При цьому здійснити операцію допомогло відео звичайної російської блогерки, яка зняла відео і згодом опублікувала у мережі. На нього й потрапив Кримський міст. Атаку було здійснено двома надводними безпілотниками. «Ми зруйнували міф про непереможність рашки. Це країна-фейк. Міст приречений. Далі буде багато сюрпризів і не тільки стосовно Кримського мосту», – наголосив Голова Служби безпеки України Василь Малюк. Він зауважив, що росіяни розповідали усьому світу, що їхній міст, на охорону якого витратити $1млрд, є найзахищенішою спорудою у світі. Але морські дрони довели протилежне. «Успішні атаки СБУ на Кримський міст перерізали цю логістичну артерію росіян. Ми фактично перевернули філософію військово-морських операцій», – сказав голова СБУ.
Нагадаємо, вперше СБУ вдарила по Кримському мосту 8 жовтня 2022 року. Тоді на мосту вибухнула вантажівка з вибухівкою, в результаті повалилися два автомобільні прольоти та почалася пожежа.
6.«Зерновий коридор» без Росії
Дія Чорноморської зернової ініціативи була припинена Росією в односторонньому порядку 17 липня Після того тривалий час були сподівання, що вплив президента Туреччини все ж переконає Москву повернутися до «зернової угоди». Через майже 50 днів активних дипломатичних спроб Анкари відновити його функціонування так і не вдалося. Бажання Москви використовувати зерно як зброю стало її стратегією для шантажу глобального світу. Кремль не вагаючись почав атакувати українські порти, знищуючи зерно. Та все ж Україні вдалося знайти шляхи для експорту та власними силами забезпечити відновлення гуманітарного коридору у Чорному морі через територіальні води Румунії, Болгарії та Туреччини. Завдяки нашим ППО, ВМС та системі страхування з залученням міжнародних компаній, що нівелюють ризики для перевізників, «зерновий коридор» почав функціонувати вже не завдяки волі росіян. І саме це стало одним з найбільших досягнень України цього року. Наприкінці листопада президент Володимир Зеленський заявив, що наша країна отримає військові кораблі для захисту суден у «зерновому коридорі». Також влада домовилась з партнерами про забезпечення супроводу кораблів у морі, щоб гарантувати їхню безпеку. «Це питання близького майбутнього», – сказав український голова держави. Крім цього, Одеський регіон було захищено додатковими системами ППО.
7.Арешт Коломойського
2 вересня СБУ, Бюро економічної безпеки та Офіс генпрокурора вручили підозру відомому олігарху Ігорю Коломойському за статтями 190 та 209 Кримінального кодексу: шахрайство та легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Згодом той отримав ще 2 підозри: про виведення з Приватбанку загалом 15 млрд грн. Шевченківський райсуд Києва обрав Коломойському запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів із можливістю внесення застави в розмірі майже 510 млн. грн. Олігарху загрожує до 12 років ув’язнення.
Згодом розмір застави збільшили до 3,89 млрд грн. Арешт також було накладено на активи та майно Коломойського на два дні. Проте пізніше Суддя Вищого антикорупційного суду Олег Ткаченко відмовив прокурорам САП в арешті активів олігарха. 24 жовтня суд відхилив клопотання захисту Коломойського про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, залишивши альтернативу – внесення застави у 3,9 млрд грн, та відправив на медобстеження. 21 грудня Київський апеляційний суд розглядав оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду столиці, залишивши бізнесмена під вартою до 26 січня 2024 року, але зменшив йому заставу приблизно на 300 млн гривень.
«Після того як ПриватБанк у 2017 році подав позов до Англії, всі мої активи були заморожені і я не можу ними розпоряджатися. Але якби у мене й були такі гроші, я б не вносив заставу, бо це схоже на викрадення та вимогу викупу», – заявив Коломойський.
8.Блокада українсько-польського кордону
З листопада українці напружено слідкували не лише за подіями на фронті, а й за ситуацією на польському кордоні, де місцеві перевізники влаштували масштабний страйк, заблокувавши для українських далекобійників усі ключові пункти пропуску на кордоні: «Корчова – Краківець», «Гребенне – Рава-Руська», «Дорогуськ – Ягодин». Основна вимога протестувальників – скасування започаткованого Єврокомісією так званого «транспортного безвізу», тобто повернення для українських водіїв дозволів на перетин кордону, які діяли до повномасштабної війни – нібито для захисту польських перевізників від, за їхніми переконаннями, «нечесної конкуренції». Через блокаду український бізнес зазнав шалених збитків. Крім цього, волонтери неодноразово скаржилися на несвоєчасні поставки дронів, різних комплектуючих та навіть медичних препаратів, необхідних для українських захисників. І хоча неодноразово повідомлялося про відновлення руху на тих чи інших пунктах пропуску, але польські протестувальники через короткий проміжок часу знову бралися за своє. Більше того, 16 грудня ЗМІ повідомили про смерть вже третього українського водія машини, яка стояла в черзі через страйк.
9.Скіфське золото повернулось в Україну
27 листопада стало відомо, що історична колекція стародавніх скарбів з музеїв Криму повернулася в Україну після майже 10-річної суперечки з росією. 565 предметів, зокрема скіфські й сарматські прикраси і скульптури, привезли до Києва з Нідерландів. Серед них – золотий скіфський парадний шолом IV століття до н.е. та інші скарби епохи колонізації Криму стародавніми греками. І Україна, і росія претендували на цю колекцію, але голландські суди підтримали Київ. Музеї анексованого Криму за підтримки москви намагалися довести, що артефакти потрібно повернути на півострів. 2021 року голландський апеляційний суд ухвалив, що скарби належать Україні, а не конкретним музеям. Раніше цього року з цим рішенням погодився і Верховний суд країни, що дозволило повернути скарби до Національного музею історії в м.Києві.
10.Початок переговорів щодо членства в ЄС
Європейська рада вирішила розпочати переговори про вступ України до Євросоюзу. Про це історичне рішення для України і самого ЄС увечері 14 грудня повідомив голова Євроради Шарль Мішель. Таке ж рішення було ухвалено щодо Молдови, а Грузії надають статус кандидата на вступ до ЄС. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який ще вдень запевняв, що накладе вето на рішення про початок переговорів про вступ України в ЄС, не брав участі у голосуванні. Він покинув залу, коли лідери ЄС ухвалювали рішення, що дало змогу іншим лідерам проголосувати за рішення одноголосно. Переговори про вступ до ЄС – це передостанній етап перед приєднанням до Євросоюзу. Після нього лишається ще одна сходинка – процедура підготовки формальностей для прийняття країни до спільноти. Тож офіційний початок перемовин означає, що Україна виконала низку рекомендацій, які вона одержала, ставши кандидатом у члени ЄС влітку 2022 року.