Влада в особі Петра Порошенка та його оточення, з одного боку, і Народного фронту, з іншого боку, беруть під контроль усю оперативно-слідчу діяльність у країні. Питання про призначення керівництва Державного бюро розслідувань (ДБР) було вирішено залаштунково. Всі три керівники ДБР є несамостійними.
Конкурс на посади директора ДБР, його першого заступника та простого заступника тривав близько півтора року. Формально відбір кандидатів здійснювала конкурсна комісія з 9 осіб. Реально ж, за даними інтернет-видання «Українська правда», комісію повністю контролювало оточення Порошенка та Народний фронт, і добір кадрів здійснювали теж вони.
Спочатку на посаду голови ДБР пророкували якогось Олексія Горащенкова, першого заступника голови головного департаменту стратегічного планування та оперативного забезпечення в адміністрації президента. Питання про його призначення було уже майже вирішеним, однак трапився корупційний скандал.
Колишня керівниця одного з підрозділів НАЗК Анна Соломатіна звинуватила Горащенкова в тому, що саме він є таким собі «куратором» НАЗК в адміністрації, і саме Горащенков указував співробітникам НАЗК, які висновки робити щодо перевірки електронної декларації тієї чи іншої особи.
Довелося терміново шукати йому заміну, і то так, щоб не порушити баланс влади та інтересів між Порошенком і Народним фронтом.
За даними ЗМІ, компромісну схему придумав депутат від Блоку Порошенка й один з його компаньйонів Олександр Грановський. Запропонували конструкцію – «слабкий директор і два сильних заступники». Результатом цього мало стати призначення на посаду директора ДБР ставленика НФ, проте як слабка фігура, обсаджена заступниками, що представляють інтереси Порошенка, фактично людьми Грановського та Кононенка.
У межах реалізації майже всіх своїх кадрових, організаційних та фінансових повноважень директор не може самостійно ухвалювати рішення та має узгоджувати рішення із заступниками.
За даними «Української правди», кандидатуру Романа Труби від НФ запропонував секретар Радбезу Олександр Турчинов, який нібито й переконав Порошенка, що ця фігура буде компромісною, паритетною та повністю лояльною.
Проте виникла процедурна проблема. Спочатку Труба подавав документи для участі в конкурсі тільки на заступника директора, і то не першого.
Однак незадовго до брифінгу Соломатіної Труба повторно подав документи, тепер уже на посаду директора ДБР та отримав рекомендацію, хоча його тестування дало, за даними ЗМІ, негативні результати.
«Комісія 14 листопада дозволила Трубі брати участь у конкурсі на посаду директора ДБР. На посаду голови він документів не подавав, подавався виключно на заступника. Він не брав участі в конкурсі на голову», – прозвучало в ефірі «5 каналу».
Це може стати підставою для оскарження результатів конкурсу, оскільки порушено процедуру, а далі вже все залежить від наших «чесних та об’єктивних» судів.
Першим заступником директора Труби був обрали Ольгу Варченко, заступником – Олександра Буряка, обидва працівники прокуратури.
Варченко називають людиною Грановського, хоча в ЗМІ вона факт знайомства з Грановським заперечує. У генпрокуратурі вона очолює Департамент з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки, який називають ще «департаментом Кононенка-Грановського».
Щодо Буряка, то за 17 років роботи в органах прокуратури він встиг побувати заступником прокурорів Сум і Львова, а в поданих на конкурс документах останнім місцем роботи зазначив посаду заступника прокурора Києва.
Передбачається, що в ДБР Варченко відповідатиме за слідство, а Буряк – за оперативно-технічні заходи.
Цікава та знакова деталь. Напередодні фінального голосування конкурсної комісії в ЗМІ з’явилися документи з проміжними результатами тестування кандидатів на благонадійність.
У Буряка вказано «високий ступінь ризику», у Варченко – «ненадійна особа із супервисоким ризиком», у Труби – «ненадійна особа із супервисоким ризиком». Достовірність цієї інформації офіційно не підтверджено.
Отже, Ольга Варченко є начальником Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України. За свою прокурорську кар’єру вона неодноразово потрапляла в скандали разом зі своїм чоловіком – співробітником УБОЗ.
Щодо персони директора ДБР Труби, то й у нього репутація є далеко не чудовою.
Роман Труба працює в органах прокуратури вже 20 років. Закінчив юридичний факультет Львівського державного університету. У прокуратурі почав працювати на посаді помічника прокурора Франківського району Львова. У 2013 р. дослужився до прокурора Пустомитівського району Львівської області.
Після Майдану 2014 року Труба перейшов на роботу до Генпрокуратури за в.о. генпрокурора Олегом Махніцьким.
За Махніцького Труба очолив управління з розслідування особливо важливих справ. Адвокат Владислав Білоцький зазначає: «Був такий начальник слідства за прокурора Махніцького – Труба. У цю Трубу злили справи Клюєва, Арбузова, і все те, що тільки змогли злити за Махніцького. І ось тепер – Труба претендує на почесне звання голови ДБР. Загалом тепер – Труба ГБР!»
З липня 2014 р., коли генпрокурором став Віталій Ярема, Труба вже заступник керівника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури. Та на цьому кар’єрне зростання перервалося. Новий генпрокурор Віктор Шокін талантів труби не оцінив і знизив його на посаді, після чого останній звільнився, і до призначення директором ДБР працював керівником департаменту в юридичній компанії «Сектор права».
Очевидно, що це не найблискучіша біографія та досягнення для персонажа, який очолить майже все слідство в країні.
Звертає на себе увагу поведінка конкурсної комісії. Адже її члени слухняно виконали роль маріонеток.
Голова конкурсної комісії Роман Майданик не зміг виразно пояснити, за які заслуги ДБР отримало Трубу в керівники. «Я не можу цього пояснити», – тільки й зміг сказати голова комісії Майданик, водночас не вагаючись запевнив, що зовнішнього впливу на комісію не було.
Подальші перспективи ДБР є туманними. За законом ДБР має почати роботу вже з 1 січня 2018 р., сконцентрувавши у своїх руках все в країні. А в реальності керівництво ДБР тільки призначено, і на організацію роботи відомства, на думку експертів, знадобиться близько року.
Сам Труба заявив, що бюро зможе почати свою роботу вже через 6-8 місяців. «Запустити ДБР можна за 6-8 місяців. В ідеалі цей орган має почати роботу в червні-липні 2018 р. Знову-таки, це за підтримки уряду. Тому що перші питання, які постануть перед керівництвом, – це матеріально-технічне забезпечення. Без бюджету та без підтримки – ніяк», – заявив Труба.
Утім, «рядок в бюджеті», тобто фінансування для ДБР вже є. Інша річ, чи досить виділених коштів.
«Можна потенційно, звичайно, і за три місяці запустити, змінивши вивіску на Головному слідчому управлінні Генпрокуратури», – говорить позафракційний нардеп Віктор Чумак.
Ситуація справді склалася серйозна. Від 21 листопада 2017 р. прокуратура вже не має права приймати до провадження нові слідчі справи, а ДБР ще в реальності немає.
«Уже пізно говорити про те, що можна створити ДБР. Навіть якщо найближчим часом оберуть голову цього відомства, набір персоналу затягнеться мінімум на рік. Це ненормально, коли процесуальний керівник буде змушений вести роботу слідчого. І довго так тривати не може. З 21 листопада ми можемо продовжувати розслідування старих справ, але нові справи, включно з корупційними в середній та нижчій ланці корупціонерів, ми не маємо права розслідувати. Також виникає питання щодо інших кримінальних справ. Це тисячі, навіть десятки тисяч справ, які з цієї причини не можуть розслідуватися ГПУ», – заявив генпрокурор Юрій Луценко.
І Луценко, і члени конкурсної комісії заявили про потребу внесення змін до законодавства. Насамперед – перенести дати повноцінного старту роботи ДБР. Одним із законопроектів передбачено визначити нову дату посилання – 1 січня 2019 р.
Крім того, Луценко говорив і про потребу іншого механізму створення ДБР. Цього вимагають і громадські активісти. Щоб орган, який може розслідувати справи чиновників, формувався більш незалежно від політичного впливу. Адже Порошенко у 2014 р. обіцяв створення нових структур з незаангажованими й ефективними слідчими.
Формування ДБР вже на першому етапі ставить під сумнів і незаангажованість керівництва, і подальшу ефективність усього органу.
Наостанок про нагальну важливість питання.
ДБР розслідуватиме кримінальні справи, у яких фігурують правоохоронці, включно з СБУ, НАБУ та прокуратурою, а також судді та вищі чиновники від міністрів до начальників головних управлінь. Водночас ДБР забере в прокуратури функцію слідства, про що говорять уже дуже давно.
Фактично цей орган стоятиме над усією правоохоронною системою країни.
З появою ДБР послаблюється генпрокуратура, у якій Луценко прагне проводити дедалі незалежнішу від Банкової політику. Знижується вплив МВС та Авакова, які налаштовані до Порошенка та його оточення, м’яко кажучи, не дуже дружньо. Нарешті, є дані, що вже готують законопроект, згідно з яким НАБУ ввіллється як департамент до ГБР.
«Це буде суперсиловий орган, що сконцентрує всі важелі впливу. Це буде суперпрокуратура із суперНАБУ разом узяті. Інші органи просто втрачають сенс існування. ДБР – це ключовий інструмент, за нього Банкова боротиметься, намагатиметься не допустити повторення казусу з НАБУ, коли цей орган виявився все-таки не зовсім керованим», – наголошує політолог Руслан Бортник.