Незважаючи на те, що голосування щодо законопроекту про створення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) №7440 має відбутися до кінця цього тижня, питання про те, хто відбиратиме кандидатів в антикорупційні судді, досі залишається відкритим.
Законопроект про ВАКС, внесений з ініціативи президента Петра Порошенка, очікує свого ухвалення ще з грудня минулого року. Його планували як цілком незалежний від влади орган, що завершить створення самостійної вертикалі органів протидії корупції, до якої входять Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП).
Західні партнери розраховували, що він почне працювати до виборів-2019. Однак парламентарі спромоглися лише 1 березня ухвалити відповідний документ за основу. До другого читання зібралося майже дві тисячі виправлень. Роботу над ними в профільному комітеті з питань правосуддя і правової політики Ради не вели майже до сьогодні. І тільки на початку цього тижня процес пожвавився.
На кону – обіцянка Євросоюзу відкрити в майбутньому програму макрофінансової допомоги Україні в розмірі €1 млрд, не беручи до уваги траншу МВФ у розмірі $1,9 млрд, обіцяного вже в червні за умови ухвалення законопроекту про ВАКС.
Головним каменем спотикання є процес відбору суддів до ВАС. У своїх рекомендаціях Венеціанська комісія (ВК) декілька разів наголошувала, що до відбору антикорупційних суддів в Україні мають бути залучені іноземні експерти. До того ж у процесі добору суддів вони повинні мати повноцінний голос, а не тільки консультативний.
Однак цю рекомендацію експертів Ради Європи проігноровано в документі. Президент пропонує надати незалежним іноземним фахівцям тільки дорадчий голос. А рішення ухвалюватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККС). Тобто рада міжнародних експертів ухвалюватиме своє рішення щодо кожного кандидата. Проте це рішення може бути скасовано. І це не влаштовує західних партнерів, які раніше пригрозили урізати фінансування нашій країні.
На погоджувальній раді голів парламентських фракцій і комітетів у понеділок спікер Андрій Парубій висловив «стриманий оптимізм» щодо цього. Він запевнив, що більшу частину редакції до другого читання узгоджено з ВК та МВФ, однак ще триває дискусія щодо повноважень громадської ради міжнародних експертів. «Переговори йдуть не на таких крайніх позиціях, вони йдуть до зближення. Я маю стриманий оптимізм з приводу того, що ми зможемо вийти на узгоджені рішення до моменту кінцевого, заключного голосування за Вищий антикорупційний суд», – зазначив голова ВР.
Спікер зазначив, що вирішальне значення в ухваленні рішення залежатиме від парламентських фракцій. «Треба буде провести раунд переговорів з усіма фракціями, хоча вони всі представлені в комітеті. Але якщо буде знайдено узгоджену позицію, то це можна буде пройти досить динамічно, за 5-6 годин, і вийти на ухвалення рішення», – сказав він. Водночас він зазначив, що є ризики, що такий компроміс не буде знайдено.
Профільний комітет уже дав необхідну за процедурою згоду для розгляду законопроекту в Раді, чиє позачергове засідання в понеділок відбулося за участю секретаря ВК Томаса Маркерта й одного з авторів висновку комісії, експерта Георгія Папуашвілі, що спеціально прилетіли для узгодження основних позицій.
Згодом голова комітету Руслан Князевич (БПП) повідомив про основні зміни до проекту під час підготовки до другого читання, внесені після консультацій із західними колегами. Перше: зі списку вимог до кандидата на посаду судді ВАКС прибрано згадку про «практичні навички застосування сучасних міжнародних антикорупційних стандартів і найкращих світових практик у сфері протидії та боротьби з корупцією».
Окрім того, з тексту законопроекту вилучили перевірку кандидатів на поліграфі щодо таємного злого умислу або причетності до колишніх злочинів, про що попросив МВФ. Мінімальну кількість суддів, щоб суд почав працювати, визначено 35, з яких мінімум десять мають бути суддями апеляційної інстанції. Водночас, як зазначив Князевич, точний повний склад ВАКС не визначено.
Підсудність суду звузили до справ, підслідних Національному антикорупційному бюро. Нагадаємо, це було одним із головних зауважень до оригінальної редакції проекту. Викреслено можливість передавати справи, підсудні ВАКС, до інших судів. «У нинішній редакції проекту, якщо всі судді Вищого антикорупційного суду взяли самовідведення, або їм заявили відведення, – тобто розглядати справу нікому, її як виняток передавали до апеляційного суду Києва», – зазначив Князевич.
Суди, у яких слухають справи, підсудні ВАКС, працюватимуть з ними й після початку роботи суду нової юрисдикції. Крім того, цілодобову державну охорону надаватимуть у разі потреби не тільки членам сім’ї, що проживають із суддею ВАКС, а й близьким людям, з яким суддя не має спільного побуту (наприклад, брат, бабуся або свекруха). Також у законопроекті буде зазначено, що новий спеціалізований суд розташовуватиметься в Києві. Зі злочинами суддів ВАКС працюватиме Державне бюро розслідувань. Зміни до майбутнього закону про ВАКС мають вносити тільки спеціальним законопроектом з відповідною назвою, а не окремими виправленнями в «тілі» сторонніх проектів.
Водночас основна вимога Заходу поки що не потрапила до нової редакції законопроекту. Право вето для міжнародних експертів (не більше семи осіб), які беруть участь у відборі антикорупційних суддів першого складу ВАКС, залишається неузгодженим.
Згідно зі схваленим у першому читанні проектом, останнє слово – за ВККС, підконтрольною Адміністрації президента. Якщо дві третини членів ВККС (11 із 16) підтримують кандидатуру, висновки міжнародників відкидають. До проекту вже вписали, що експертна рада ухвалює рішення про невідповідність кандидата критеріям відбору простою більшістю (мінімум чотирма голосами із семи). Далі пропонують обговорювати спірну кандидатуру на загальних зборах експертів та ВККС і вирішувати її долю двома третинами голосів.
Зараз розглядають два можливих варіанти. Перший — ухвалювати рішення про недопуск певних кандидатів до конкурсу на спільному засіданні 7 членів Ради міжнародних експертів і 16 членів ВККС. Головна суперечка тут іде про те, скількома голосами мають ухвалювати таке рішення. Інший варіант – ВККС повертає кандидатів, які подали апеляцію на заборону брати участь у конкурсі, назад до Ради експертів, і вона має підтвердити своє вето. А от якою кількістю голосів, знову-таки, досі не вирішено.
Народний депутат України, лідер партії «Основа» Сергій Тарута вважає, якби нинішня керівна коаліція захотіла, то Антикорупційний суд було б створено ще рік тому: «В Україні кожен президент вибудовував усю вертикаль влади, зокрема й судову, під себе. Певна річ, ніхто не збирається карати за корупцію себе і своїх друзів. Тому міжнародні партнери наполягають на виконанні рекомендацій ВК, які не враховано в президентській версії законопроекту».
«Я не розумію, як зараз представники влади можуть стверджувати, що закон буде враховувати вимоги ВК. Ніхто не може гарантувати, що їх приймуть, а не проігнорують. Президент уже зараз використовує риторику – я вношу до парламенту все як потрібно, а депутати погані – це вони не хочуть ухвалювати зміни», – зазначив Тарута. За словами депутата, зараз західні партнери так загнали в кут керівництво країни та більшість у Раді, що закон у фінальній версії все-таки враховуватиме рекомендації Заходу.
Нагадаємо, у разі виконання всіх умов МВФ обіцяв дати $1,9 млрд. Нацбанк і Мінфін дуже на них розраховують у 2018 р. Без нових кредитів Україна не погасить старі, перспектива великих виплат за якими настає вже наступного року. Вже з 2019 р. закінчується чотирирічний пільговий період, який у 2015 р. виторгувала Наталія Яресько під час реструктуризації зовнішнього боргу. Щороку Україні треба погашати не менше $5,5 млрд. А загалом у найближчі роки Україна має виплатити за зовнішнім боргом $22,7 млрд. За золотовалютних резервів країни у $18,2 млрд.
Проблема з боргами посилюється тим, що поточна програма України та МВФ обсягом $17,5 млрд, з яких Україна отримала $8,7 млрд, закінчується навесні 2019 р. Потрібно вести переговори про нову програму та підписувати новий меморандум. А брати на себе нові непопулярні зобов’язання в рік виборів – перспектива невтішна.
Водночас політолог Руслан Бортник констатує, що час влада вже виграла, навіть якщо всі рекомендації західних партнерів будуть враховані. «Антикорупційний суд перші свої рішення ухвалить не раніше 2020 р. Тобто після виборів. Багато чиновників залишаться безкарними», – говорить він.
На його думку, керівна в Україні команда побоювалася, що незалежний судовий орган зможе вплинути на формування влади, притягуючи до відповідальності вищих чиновників. «Насправді, стоїть не найкращий вибір: або зовнішній контроль над українськими політичними елітами, або збереження нинішньої прогнилої корупційної системи. Будь-який варіант буде поганим для України», – пояснив він.
Напередодні консультації з міжнародними представниками та лідерами фракцій у Раді тривали. Очікувалося, що до вечора депутати почнуть розгляд законопроекту про створення ВАКС, а в четвер уже вийдуть на голосування. Проте цього не сталося. Перед закриттям вечірнього засідання парламенту спікер Андрій Парубій заявив, що норму документів щодо права вето Ради міжнародних експертів на кандидатури антикорупційних суддів усе ще не узгоджено. «Сьогодні ми спробуємо знайти щодо цієї останньої позиції взаєморозуміння», – пообіцяв він.
Якщо парламентарі дійдуть спільного рішення до середи, 23 травня, профільний комітет зможе надати свою позицію щодо цих положень. Інакше доведеться визначатися щодо формулювання вже під час розгляду законопроекту в другому читанні в сесійній залі. За словами Парубія, наразі апарат ВР готує порівняльну таблицю, яка буде готова до ранку середи. Він розраховує, що парламент розглядатиме цей законопроект наступні два дні.