Політика

Коломойського спіймали на гачок?

Через судовий розгляд нове керівництво «Приватбанку» збирається відсудити в Коломойського понад $2,5 млрд.

Новина про арешт майна в усьому світі українського бізнесмена й олігарха, екс-голови Дніпропетровської ОДА Ігоря Коломойського, а також його бізнес-партнера Геннадія Боголюбова напередодні розбурхала інформаційне поле. Рішення про замороження активів ухвалив Високий суд Лондона, а позивачем став націоналізований нині «Приватбанк», що належав двом бізнесменам, яких тепер звинувачують у незаконному виведенні з нього понад $2 млрд. Деякі експерти не виключають, що судова тяганина з’явилася з огляду на останні політичні події в Україні.

Рік тому Кабмін оголосив про націоналізацію «Приватбанку», акціонерами якого із загальною часткою близько 75% були Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов. Офіційно банк перейшов у держвласність 21 грудня. А непублічно влада йшла до цього з 2015 р., обговорюючи формат націоналізації з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Адже для МВФ «Приватбанк» на той момент був «бомбою уповільненої дії» та становив загрозу фінансовій стабільності України.

Усе через те, що частка інсайдерських кредитів у банку сягала чи не 100% і не була підкріплена обов’язковими резервами, про що офіційно стало відомо лише після націоналізації. Якби компанії, пов’язані з акціонерами банку, не обслуговували та не погашали кредити, банк не зміг би платити за своїми зобов’язаннями перед вкладниками. Акціонери банку бачили ситуацію інакше. Коломойський після націоналізації заявив, що «Приватбанк став жертвою НБУ».

І от через рік Високий суд Англії видав наказ про всесвітній арешт активів Коломойського та Боголюбова, а також шести компаній, які, ймовірно, їм належать. «Наказ про арешт активів видано на підставі детальних доказів, наданих суду, з яких випливає, що пани Коломойський і Боголюбов через незаконні операції вивели з банку майже $2 млрд, унаслідок чого кошти переводилися компаніям, які їм таємно належали або перебували під їхнім контролем», – інформувала прес-служба «Приватбанку».

Повідомляють, що через судовий розгляд нове керівництво банку збирається повернути понад $2,5 млрд, з урахуванням відсотків. Коломойський у відповідь на рішення суду заявив, що це тимчасовий арешт на період розгляду справи.

Тим часом у Мінфіні позитивно оцінили рішення англійського суду. «Держава фактично витратила майже 140 млрд грн на докапіталізацію «Приватбанку» через те, що раніше з нього виведено гроші або надано недостатньо забезпечені кредити, які ніхто не повертає», – заявив голова відомства Олександр Данилюк.

Також Данилюк наголосив, що Високий суд Лондона ухвалив рішення про арешт «не завдяки зусиллям Генпрокуратури, а попри її зусилля перешкодити цьому процесу». Він нагадав, що Мінфін і чинне керівництво «Приватбанку» ініціювали п’ять кримінальних проваджень проти колишніх власників і керівників банку, проте жодне з них не передано до суду. За деякими з цих справ, за словами Данилюка, слідчі дії взагалі не ведуться. Натомість ГПУ відкрила провадження проти чинного керівництва «Приватбанку», Мінфіну та НБУ.

«У контексті цього «випадкова» зустріч в Амстердамі Юрія Луценка з Ігорем Коломойським саме напередодні суду в Лондоні викликає ще більше запитань. Крім цього, генпрокурор дискредитував себе атаками на нові антикорупційні органи та нездатністю довести до суду важливі для країни справи. Таким чином він дискредитує перед українським народом і міжнародними партнерами президента та парламент, які довірили йому таку важливу функцію, і владу загалом. І тому має піти у відставку», – заявив Данилюк.

За словами політолога Петра Олещука, спочатку історія з націоналізацією банку була пов’язана з політикою: «Це був певний компроміс між президентом Петром Порошенком та Ігорем Коломойським – компроміс не тільки фінансовий, а й політичний. Ми не можемо говорити, у чому конкретно полягали положення цього компромісу. Але, як мені здається, ми можемо з високою часткою ймовірності припускати, що умови цього компромісу полягали і в тому, що Коломойський відмовляється від активного втручання в політику, від власної політичної гри, яка йтиме проти президента, і в обмін на це він, скажімо так, отримує досить широке прощення всіх фінансових гріхів”.

«І, можливо, останні події (зокрема, пов’язані з інформацією про можливе фінансування Коломойським протестних акцій Міхеїла Саакашвілі. – «i») дозволили припустити президенту та його оточенню, що, можливо, Коломойський веде подвійну гру і не виконує умов цього політичного компромісу . І в такий спосіб йому нагадують, що його становище не таке надійне, і умови можуть бути переглянуті в будь-який момент», – сказав експерт.

З ним солідарний і президент Центру системного аналізу та прогнозування Ростислав Іщенко. «Я думаю, сьогоднішні проблеми Коломойського виникли, тому що він почав фінансувати повалення Порошенка. Відповідно, захищаючи Петра Олексійовича, держава вирішила обмежити фінансові можливості Коломойського та відволікти його цією проблемою, щоб менше ліз у політичні справи України», – заявив він.

Зі свого боку, економіст Борис Кушнірук вважає, що звернення націоналізованого «Приватбанку» до міжнародного суду та попереднє рішення цього суду цілком спростовують неперевірені повідомлення про нібито змову влади з екс-власниками фінустанови. «Це не український суд, і не виконати потім його рішення буде неможливо. Насправді за ним (Коломойським. – «i») будуть ганятися по всьому світу», – зазначив Кушнірук.

Експерт додав, що в України може з’явитися підстава для оголошення Коломойського та Боголюбова в міжнародний розшук. «Якщо буде доведено факт, що ці особи вивели гроші, ідеться про крадіжку. А якщо йдеться про крадіжку, то в України з’являється цілком законна підстава оголосити їх у міжнародний розшук», – пояснив Кушнірук.

Водночас економіст сумнівається, що колишні власники «Привату» повернуть усі борги добровільно. Також він не впевнений, що їх засудять. Найвірогіднішим виходом із ситуації є досягнення домовленості з Коломойським і Боголюбовим, згідно з якою основна частина виведених ними коштів повернеться в Україну.

Як відомо, Коломойський має активи в нафтохімії, металургії, харчовій промисловості, агросекторі, авіаперевезеннях, спорті та медіа, а його група «Приват» налічує понад 100 підприємств в Україні та світі. Найвідоміші з них – нафтопереробний завод «Нафтохімік Прикарпаття» та НПК «Галичина», нафтовидобувна компанія «Укрнафта», «Дніпроазот», Марганецький та Орджонікідзевський ГЗК, Дніпродзержинський коксохімзавод, Криворізький залізорудний комбінат, Нікопольський, Стахановський і Запорізький заводи феросплавів, «Дніпроспецсталь».

У групи «Приват» – 1500 АЗС в Україні. Також «Привату» належить НПЗ в Кременчуці, який наразі є єдиним, що працює в Україні. Десять років тому Коломойський купив частину акцій британської нафтогазовидобувної компанії «JKX Oil & Gas», нафтогазові активи якої розташовані в Україні.

У серпні 2007 р. Коломойський купив близько 3% акцій медіа-корпорації Central European Media Enterprises (CME) та ввійшов до її ради директорів. Сьогодні до медіа-групи входять телеканали «1+1», «2+2», «ТЕТ», «ПлюсПлюс», «Уніан-ТВ», «Бігуді», ТСH.ua, інтернет-проекти «Главред», «Телекритика», медіа-таблоїд «Дуся», «Газета по-київськи ONLINE», ІА УНІАН. Група «Приват» має також десятки офшорів на Кіпрі та Віргінських островах.

«Приват» купив «Дніпроавіа», чверть акцій «АероСвіту», чартерну авіакомпанію «Роза Вітрів», на базі цього створено Українську авіаційну групу (УАГ). Також Коломойський є одним із кінцевих бенефіціарів найбільшої авіакомпанії країни – Міжнародні авіалінії України (МАУ).

Серед інтересів бізнесмена – гірськолижні курорти в Австрії та нерухомість у Британії. Крім цього, Коломойський – президент дніпропетровського футбольного та баскетбольного клубів «Дніпро», а також дніпропетровського хоккейнoго клубу «Бyдівельнік».

Ксенiя Лазоренко