Найближчим часом, у межах реформування Верховної Ради, що здійснюється за підтримки Європарламенту, народні депутати планують розглянути законопроект, що передбачає скорочення парламентських комітетів і їхнє співвідношення з міністерствами уряду, виробити нові механізми співпраці коаліції та опозиції.
Нинішній склад ВР навряд чи може похвалитися високим рівнем продуктивності своєї роботи. Наявність коаліційної більшості в парламенті в багатьох давно викликає питання, опозиція – різновекторна.
Це, зі свого боку, впливає на якість і кількість ухвалюваних законопроектів. Одного дня парламентарі можуть ухвалити декілька десятків «нейтральних» законів, наступного дня – продемонструвати цілковиту відсутність результату в питаннях істотнішого значення. Останню тенденцію, наприклад, було чітко видно в провалі формування Рахункової палати та відхиленні закону про Конституційний суд.
Поліпшити ситуацію має реформа з підвищення інституційної спроможності ВР. З цією метою цього тижня Київ відвідали екс-президент ЄП Пет Кокс та уповноважений ЄП з питань України, євродепутат з Німеччини Елмар Брок у компанії з делегацією досвідчених європейських політиків. Разом з українськими депутатами вони обговорили основні проблеми в роботі українського парламенту та шляхи їхнього вирішення.
Активна фаза реформування ВР за підтримки ЄП почалася ще минулого року, коли в Брюсселі, під час т.зв. «українського тижня», оприлюднили звіт і рекомендації спеціальної місії ЄП. Упродовж декількох місяців експерти місії вивчали проблеми та потреби українського парламенту для того, щоб виробити свої рекомендації, як перетворити ВР на прозорий та ефективний законодавчий орган демократичної країни.
Одним з інструментів втілення побажань європейських колег став формат «Діалог Жана Моне» – парламентська платформа, що дає змогу відверто спілкуватися представникам різних політичних сил ВР щодо реформ. Напередодні представники ЄП та українського депутатського корпусу завершили другу зустріч й цьому форматі.
На думку уповноваженого ЄП з питань України Елмара Брока, для українського керівництва не існує іншої альтернативи, окрім як продовжувати реформування ВР, незважаючи на всю складність процесу. За його словами, минулі дебати показали, як важко змінювати встановлені відносини між більшістю та опозицією, між парламентом та урядом як демократичними гілками влади.
«Тут важливо пам’ятати, що опозиція – це уряд завтрашнього дня. Ті, хто при владі сьогодні, опиняться в опозиції завтра», – вважає він. А також додав, що Україні потрібна практична демократія в умовах верховенства права, яка покаже, що наша країна не «не потребує режиму, такого як «путінський».
За словами екс-президента ЄП Пета Кокса, дуже легко говорити про реформи, проте їх дуже важко здійснювати через культурні особливості кожної країни. «Але ми переконані, що просування відбувається. Це дало нам достатньо енергії, щоб узяти на себе зобов’язання продовжити це партнерство, щонайменше на термін повноважень цього ЄП», – зазначив Кокс.
Він додав, що документ їхньої дводенної роботи, що представлено громадськості, – це результат величезної політичної співпраці всіх політичних партій, «який демонструє здатність до компромісу та готовність всіх учасників переговорів виконувати свої зобов’язання».
Зокрема, спікер ВР Андрій Парубій анонсував, що найближчим часом парламент розгляне законопроект, який передбачає скорочення парламентських комітетів. «У реформуванні ВР ми вирішили йти методом малих кроків. Перший законопроект, внесений зараз до ВР за підписом як керівника парламенту, так і голів фракцій, стосується того, щоб скоротити кількість комітетів парламенту до 20, і щоб вони співвідносилися з міністерствами уряду», – сказав він. Нагадаємо, сьогодні в українському парламенті діють 27 комітетів і Спеціальна контрольна комісія з питань приватизації.
За словами Парубія, цей законопроект уже внесено до порядку денного наступних пленарних тижнів, тому є надія, що незабаром депутати ухвалять його в першому читанні. Голова ВР поінформував, що наступним кроком у реформуванні парламенту буде голосування за законопроект про розподіл комітетів між фракціями. «Це методика нового справедливого розподілу комітетів між фракціями. Більшість фракцій підтвердили, що вони готові за цей метод голосувати, вони вважають справедливим і правильним», – зазначив Парубій.
Ще одним кроком має стати запровадження такої форми парламентської роботи, як дебати. Ці дебати планують проводити з актуальних суспільно-політичних питань та дебати з урядом. «Такі дебати можна буде провести за ініціативою голови ВР або 150 депутатів», – зазначив Парубій.
За його словами, це невеликі, але важливі кроки реформи українського парламенту, які ВР намагатиметься здійснити найближчим часом. «Я сподіваюся, що на цій сесії ми зможемо ухвалити ці законопроекти в першому читанні, а можливо, деякі з них і в цілому», – резюмував спікер.
Згідно з текстом документа, ухваленого за результатами дводенних дебатів, для продовження реформування ВР потрібно також буде ухвалити зміни до регламенту ВР, спрямовані на його узгодження з Конституцією (зареєстровано законопроект №5522). «Ми взяли до відома прогрес і підготовку для внесення цього законопроекту до порядку денного пленарної сесії, коли буде отримано відповідний висновок Венеціанської комісії», – йдеться в тексті документа.
Також учасники процесу взяли до відома доповідь представника Кабміну щодо поточної роботи над внесенням відповідних змін до регламенту уряду. Зокрема, щодо пропозиції введення «білих книг», які мають бути представлені до початку літа. Зазначимо, за європейською традицією, перед внесенням системного законопроекту уряд має надати спочатку «білу книгу» – концепцію реформи з основними положеннями, і тільки після обговорень та консультацій треба писати текст законопроекту.
Крім того, представники секретаріатів фракцій і груп узяли до відома напрацювання за рішенням технічних недоліків закону про державну службу. «Ми вважаємо, що подальша робота за цією ініціативою не перешкоджатиме поточній міжінституційній дискусії з питання про державну службу та дозволить Робочій групі розглянути цю пропозицію своєчасно», – ідеться в документі.
На думку заступника голови Комітету з питань запобігання та протидії корупції Ігоря Попова, головна проблема українського парламенту полягає в несистемності в співпраці з урядом. «Часто серйозні законопроекти вносять занадто швидко, часу на вивчення бракує, ухвалюють за скороченою процедурою, потім доводиться ще півроку виправляти помилки. У нас підвисли реформи охорони здоров’я та освіти, на підході представлення проекту пенсійної реформи. Останню вже погодили з МВФ, але не з українським парламентом», – пише він у своєму блозі на «Українській правді». У цьому контексті введення «білих книг» він вважає досить позитивним моментом.
Ще одна проблема – відсутність коаліції в нинішньому парламенті, через що «рішення ухвалюють або в результаті торгів, або проходять голосування, що об’єднують зал, – тобто «про все хороше». Депутата, проте, не дуже тішить той факт, що статус опозиції поки що вирішили врегулювати не окремим законом, а точковими змінами в чинних процедурах. «На мою думку, головна роль опозиції – не участь у розподілі посад, а отримання дієвих механізмів контролю за владою, можливостей для дебатів з урядом і презентація альтернативних проектів рішень», – резюмував він.