В Україні триває кампанія електронного декларування статків посадовців. Тепер кожен охочий може зайти в реєстр і побачити статки чиновників навіть найвищого рангу. Ті, хто брехатимуть у декларації, ризикують отримати штраф або навіть тюремний термін. Повернутися до практики декларування, попри повномасштабну війну з Росією та ризики для національної безпеки, наполягали наші західні партнери, які воліють отримати більше гарантій, що їх фінансова допомога витрачається за призначенням. До того ж це було однією з основних умов на шляху вступу України до Євросоюзу. Е-декларування дозволяє виявляти ознаки незаконного збагачення, необґрунтованих активів, конфлікту інтересів у відповідних осіб, проте чи достатньо його, щоб викорінити корупцію в країні – питання спірне.
З початку повномасштабного вторгнення депутати скасували обов’язок подання електронних декларацій на період воєнного стану. З погляду безпеки, в цьому був сенс, оскільки е-декларація – це відкриті дані, які росіяни можуть використати проти українських політиків та відповідальних осіб, шантажуючи та вербуючи їх до лав інформаторів. Та згодом стало очевидно, супротив України російській агресії триватиме не один рік. І поки в одних війна відібрала будинки та життя, інші ж вправно пристосувалися до реалій і з кожним днем примножують свої статки. Однак численні корупційні скандали та позиція міжнародних партнерів від яких залежить фінансова допомога Україні змусили політичне керівництво повернутися до практики публічності та обов’язковості цього процесу.
Як здійснюватиметься перевірка декларацій?
Тепер декларації посадовців – у відкритому доступі. Тож полювання за нечистими на руку посадовцями вже відкрито і антикорупціонери вже приступили до аналізу декларацій чиновників після трирічної перерви. «З 12 жовтня, коли набрав чинності закон, яким відновлено декларування, тривала кампанія декларування за 21-22 рр, вона закінчилася 31 січня 2024 року. А 1 січня стартувала кампанія декларування за 23-й рік, яка закінчиться 31 березня 2024 року. Тобто це унікальна кампанія», – заявив замголови НАЗК Артем Ситник. «Ми хочемо сконцентрувати наш обмежений ресурс на тих деклараціях, які дійсно мають вищий показник ризикованості. Всі декларації, які подані, будуть перевірятися через застосування формули незаконного збагачення – і декларації з найнижчим показником рейтингу пройдуть автоматичну перевірку, ми прогнозуємо, це буде близько 30% декларацій. Декларації, які матимуть найвищий коефіцієнт ризикованості, будуть кандидатами на повну перевірку» – додав він.
Мільйонерів побільшало
За словами голови комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, за 2023 рік в Україні зросла кількість офіційних гривневих мільйонерів.
«На 16% збільшилася кількість декларацій на суму понад 1 млн грн. Такі декларації подала 12 374 особа. Таким чином, кількість мільйонерів рік до року зросла на 2863 особи», – сказав Гетманцев.
Він нагадав, що податкові зобов’язання з податку, що підлягає сплаті до державного бюджету такими мільйонерами визначено у сумі 2 756,0 млн грн, з військового збору – 526,5 млн гривень. За результатами декларування доходів фізичними особами у 2023 році сплачено: податку на доходи фізичних осіб – 4 539,02 млн грн; військового збору – 946,09 млн грн. Загалом же 2023 року українці подали 266 тисяч декларацій про майновий стан та доходи. Сума задекларованого доходу склала 147,92 млрд гривень.
Між тим, утричі за перший рік повномасштабного вторгнення зменшився дохід родини Президента України. Згідно з декларацією, доходи Володимира Зеленського та його сім’ї знизилися з майже одинадцяти мільйонів (10 824 507 грн) у 21-му році до менш як 4 мільйонів (3 692 683 грн) у 22-му. Все через тимчасове припинення договорів оренди на території України з початком великої війни, повідомляється на сайті Президента.
А от його попередник Петро Порошенко навпаки їх збільшив. Його статки у 2023 році виросли на 224 мільйони доларів та склали 954 мільйони доларів. Він трохи не дотягнув до мільярду доларів та посів третє місце після олігархів Рената Ахметова та Віктора Пінчука у списку найбільш заможних українців. Згідно даних НАЗК, Порошенко також отримав понад 37 мільйонів гривень від проросійського уряду Угорщини Віктора Орбана, що викликало широкий резонанс в Україні.
Щодо міністрів, в 22-му році їхня зарплата становила в середньому 90 тисяч гривень на місяць. Прем`єр-міністр України, наприклад, заробив трохи менше мільйона гривень (900717 грн). Ще у Дениса Шмигаля 140 тисяч доларів готівкою та понад 200 тисяч гривень на банківському рахунку (209091 грн.). Щодо його підлеглих, то статки деяких посадовців – набагато вищі. До прикладу, Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін отримав у минулому році майже 17,5 мільйонів гривень від продажу криптовалюти, іще понад 19 мільйонів принесли державні цінні папери. А для міністра інфраструктури Олександра Кубракова минулий рік став часом справжнього стрибка у доходах. Він задекларував майже 20 мільйонів гривень – теж завдяки відчуженню цінних паперів, а також корпоративних прав.
Чи не найскромніше серед міністрів живе головний лікар країни Віктор Ляшко. Його дохід – зарплата, майже 990 тисячі гривень (983 108 грн), а у власності – земельна ділянка під Києвом та легковик. На рахунках – понад 33 тисячі доларів та майже 770 тисяч гривень (769 879 грн.). На зарплату й пенсію, судячи з декларації, прожив 2022 рік міністр фінансів України Сергій Марченко. Загальний дохід міністра у перший рік повномасштабної війни склав – 1 973 146 грн., а його дружини 1 621 299 грн. (у 2021 році – 1 861 674 грн). Ніяких заощаджень у міністра немає, як би це дивно не виглядало. Натомість його дружина зберігає 17 тисяч доларів готівкою та понад 33 тисячі гривень на банківських рахунках. Пересувається міністр на Audi A6 2017 року, придбаній за 1 495 423 грн. у 2019 році. Разом з дружиною міністр володіє квартирою (84,6 кв. м), проте з червня 22-ого сім’я чиновника користується готельним номером у Києві.
До слова, на Хмельниччині міський голова та його заступники за рік отримали більше, ніж міністри українського уряду. Проте, за що саме їм нараховують такі гроші, вони пояснити не змогли. Так, за 2022 рік очільник Нетішина Олександр Супрунюк отримав 1 059 410 гривень зарплати. Його заступники Олена Хоменко – 1 091 116 грн, Оксана Латишева – 1 039 702 грн, Василь Мисько – 1 015 235 грн. Секретар міськради Іван Романюк також отримав 1 040 048 грн. Тобто за місяць їх заробітна плата, в середньому, складає близько 88 тис грн. Для довідки: Нетішин – місто обласного значення з населенням 37 тис. осіб.
Корупціонери в погонах
Однією з важливих змін в законодавстві є поява нових категорій декларантів. Це представники військово-лікарських комісій, воєнкоматів, а також особи, що мають справу з військовими закупівлями. Після серії гучних скандалів – тепер і вони зобов’язані декларувати свої доходи. Як повідомлялось, у жовтні минулого року НАЗК проводили масову перевірку по воєнкомам. Деякі з них перебувають під вартою, по деяких поставлені питання про стягнення необґрунтованих активів.
Так, одеському воєнкому Євгену Борисову повідомили про підозру в незаконному збагаченні на понад 188 млн. грн. У нього знайшли віллу в Іспанії, а також коштовний автопарк, оформлений на його матір, дружину і тещу. У поле зору НАЗК потрапив і його заступник – Денис Галушко. Під час моніторингу способу життя посадовця в його родичів теж виявили дорогі автівки і нерухомість – на понад 14 млн. грн. Печерський райсуд столиці обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення 150 млн. грн застави.
Ознаки корупційної діяльності виявили в Анатолія Пікала, екс-начальника Дніпропетровського обласного ТЦК. Той незаконно збагатився на майже 8,5 млн. грн. За півтора року повномасштабного вторгнення Росії він встиг оформити на батька кілька автомобілів та дві квартири. Фігурант також зареєстрував на члена родини підприємство, яке придбало нежитлове приміщення загальною площею близько 500 метрів квадратних.
Начальник Малиновського районного ТЦК Одеси Вячеслав Кушнеров незаконно збагатився на суму майже 47 млн грн. У власності його дружини, матері, тещі та сина була виявлена нерухомість та автопарк. Декларант не скористався своїм правом пояснити НАЗК джерела походження усіх зазначених коштів, тож матеріали справи було відправлено до СУ ГУНП в Миколаївській області для притягнення його до кримінальної відповідальності.
Заступник начальника Полтавського обласного ТЦК також набув необґрунтованих активів. Різниця між вартістю набутого майна та законними доходами родини становить понад 1,8 млн грн.
Ще одним посадовцем, щодо якого НАЗК провело моніторинг способу життя, став начальник Самбірського районного ТЦК Львівської області. Встановлено, що декларант та його дружина впродовж 2020-2022 років придбали низку об’єктів нерухомого майна. Різниця між вартістю активів та офіційними доходами родини становить понад 4,4 млн грн.
Загалом за пів року у воєнкомів виявили необґрунтованих активів на понад 255 млн грн. Однією з найпоширеніших корупційних практик, яка створює умови для незаконного збагачення воєнкомів, є отримання ними неправомірної вигоди за надання військовозобов’язаним можливості уникнути мобілізації через визнання особи непридатною до служби рішенням ВЛК.
А що думають експерти?
Політолог Олег Саакян достатньо скептично висловився щодо кампанії декларування статків чиновників. «Декларування є обов’язковим і система прозорості статків людей, дотичних до державної служби, розподілу суспільних коштів і благ, безумовно, необхідна. Але чи є вона достатньою? Відповідь очевидна. Ні. Без незалежного суду, ефективної роботи правоохоронних органів, з одного боку, осучасненої і реформованої нормативно-правової та інституційної бази, яка б унеможливлювала корупцію, а не робила її безальтернативною, з іншого боку, виключно декларування і прозорість цих процедур перетворюють боротьбу з корупцією в телевізійне шоу. Коли всі все бачать в прямому ефірі, але нічого від цього не змінюється. Тому я скептично відношусь до того, що це здатне подолати корупцію. Але обома руками підтримую декларування. Воно є обов’язковим, але поки що не є самодостатнім», – сказав ЕН експерт.
За його словами, є невеликий перелік осіб, які, з точки зору національної безпеки, дійсно можуть підпадати під секретність і не декларувати свої статки. «Тут все виправдано. Але таких людей невелика кількість. Однак в умовах сучасної тотальної цифровізації сподіватися на те, що відсутність такого декларування убезпечить нас від того, що ці дані не отримає ворог опосередковано, зламуючи системи, або через свої розвідувальні спроможності, було б наївним. Тобто в окремих випадках це абсолютно виправдано, але в цілому ми розуміємо, що, на жаль, за цим часто приховується просто небажання показувати свої статки суспільству, а не дійсно оборона від ворога», – резюмував Саакян.
Фінансовий аналітик АЦ «Об’єднана Україна» Олексій Кущ також вважає, що змусити чиновників декларувати свої статки не достатньо для того, щоб подолати корупцію в Україні. «З точки зору масиву аналітичної інформації щодо поданих е-декларацій, то їх більше ніж достатньо для того, щоб проводити відповідні дії по відношенню до корупціонерів. Проблема в тому, що в тих же НАЗК немає дієвих та ефективних алгоритмів, які б з цього масиву інформації вихоплювали персон з потенційними корупційними ризиками. Хоча вони кажуть, що такі алгоритми існують, але ми, на жаль, не бачимо їх в дії. Більш ефективно ці алгоритми працюють в руках журналістів. Тобто журналісти більш якісно знаходять в цих деклараціях статки, які не відповідають доходам», – сказав ЕН експерт.
Водночас зауважив, проблема криється в іншому: для того, щоб ідея електронного декларування працювала та зменшувала рівень корупції в країні, необхідно внести зміни до Конституції щодо «презумпції винуватості чиновників».
«Тобто, щоб вони були зобов’язані доводити походження своїх коштів в суді. Не слідство мало доводити, що це незаконно, а щоб вони доводили в судах, що це законно. І якщо вони не зможуть це довести, тоді – конфіскація майна і, відповідно, покарання”.
“Такі зміни не були внесені до війни, хоча про це тоді казали багато експертів. Сьогодні, під час військового стану, внесення змін до Конституції заборонено, тому наразі ця проблема зависла у повітрі і взагалі малоймовірно, що вона буде вирішена», – говорить Кущ.
Також він звертає увагу на незлагодженість роботи антикорупційних органів. «В нас фінансовий моніторинг якось окремо працює, НАЗК окремо. А оцієї кумулятивної синергії, на жаль, немає. Тому без вирішення ключових питань ця ідея з деклараціями є мертвонароджена. І все буде призводити до так званого «знежирювання» тих чиновників, які чимось не догодили владі. Їх будуть пресувати, вичавлювати гроші, відкривати справи по факту, але для реальної боротьби з корупцією це нічого не дасть», – резюмував експерт.
До слова, за даними Transparency International, Україна покращила свої позиції в Індексі сприйняття корупції. За минулий рік – отримала 36 балів зі ста можливих. Це на 3 бали більше, ніж роком раніше, посівши 104 позицію поміж 180 країн. Всього ж за останні 10 років Україна додала 11 балів — це найбільший приріст серед країн, які зараз мають статус кандидаток до ЄС. Світові лідери Індексу сприйняття корупції-2023 майже не змінилися. Очолює список Данія із 90 балами. Друге місце займає Фінляндія, яка набрала 87 балів, наступні – Нова Зеландія із 85 балами та Норвегія з 84 балами.
Читайте також: ТОП-10 найбільших землевласників – депутатів Верховної Ради