Законопроект № 1032 Зе-влади про реформу прокуратури здатний викликати "шок і трепет" не тільки у прокурорських, які, власне, вже щосили трясуться, а й у будь-якого, хто хоч трохи задумається над тим, що відбувається.
Якщо говорити коротко, то відбувається монополізація влади в правоохоронній сфері.
У загальних рисах …
Зараз генпрокуратура знаходиться хоч під якимось парламентським контролем. В умовах України це виражається у впливі різного роду лобістських угрупувань в прокуратурі, яка сама по собі є, так би мовити, корупціогенним органом. Ходять чутки, що за часів Порошенко депутат від Блоку Порошенко Грановський курував в генпрокуратурі цілий департамент з розслідування особливо важливих справ в сфері економіки, який негласно називався «департаментом Кононенко-Грановського», де Кононенко – ще один з друзів Порошенко. Але зіткнення інтересів різних груп впливу створювало хоча б видимість демократії.
Зараз же вперше в історії України створюється система, в якій генпрокурор Руслан Рябошапка зможе приймати будь-які кадрові рішення, не озираючись ні на кого, в тому числі на парламент. Точніше, озиратися він буде тільки на Зеленського.
Навіть рішення про скасування Військової прокуратури, при найближчому вивченні, можна розглядати як такий собі «лохотрон»! Адже згідно із законопроектом, генпрокурор отримує право створювати спеціалізовані органи прокуратури на свій розсуд, не питаючи на це жодних дозволів від законодавчого органу, який генпрокурора поки що призначає. Після прийняття закону генпрокурор може так саме створити військову прокуратуру під якою-небудь іншою назвою.
До речі, схоже, що так воно і буде. Оскільки питання про скасування Військової прокуратури співпало з призначенням на посаду її керівника екс-депутата Віктора Чумака.
До речі, чутки про скасування військової прокуратури, кажуть, призвели до певної паніки в цивільних прокуратурах, яка наклалася на загальний психоз, викликаний майбутньою реформою цього органу з відповідним скороченням, про що нижче. Цивільних прокурорів не надто тішить шквал специфічних справ з військових злочинів на кшталт дезертирства, залишення варти зі зброєю, зрад, і тому подібне.
Наміри скасувати військову прокуратуру призвели до ще однієї колізії. Під час раптового (як і всі зараз в Раді) розгляду проекту в профільному комітеті парламенту постало питання про те, що співробітники військової прокуратури закріплені за Міністерством оборони і є військовослужбовцями. Тому при їх скороченні, по суті, при звільненні їм належить за законом провести виплати в розмірі 50% місячного доходу за кожен рік вислуги, яка в середньому по відомству становить 10 років, а «ціна питання» оцінюється в 700 млн гривень, які бюджетом не передбачені. Питання поки що зависло в повітрі …
Перейменування генпрокуратури в «Офіс головного прокурора» – це і зовсім «цяцька», яку не варто обговорювати, так само як і перейменування адміністрації президента в Офіс.
За фактом отримуємо генпрокурора, який підпорядковується виключно президенту. Якщо наївно вірити в те, що обидва персонажі, що знаходяться на зазначених посадах, кристально чесні і керуються виключно вищим благом і державними інтересами, то начебто виходить непогано. Але добре відомо, що абсолютна влада, не обмежена системою стримувань і противаг, часто призводить до важких наслідків.
Знамените висловлювання говорить: влада розбещує, абсолютна влада розбещує абсолютно! І це цілком може бути той самий випадок.
Всі ці ігри Зеленського в щось середнє між Сталіним і Лі Куан Ю можуть дуже сумно закінчиться для країни. До речі, цікаво було б послухати думку Венеціанської комісії щодо закону про реформу прокуратури.
Деякі деталі
Отже, законопроект № 1032 про реформу генпрокуратури в першому читанні був прийнятий 10 вересня 287 голосами.
Нормативом вносяться зміни до Кодексу законів про працю України, закони України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про Службу безпеки України», «Про попереднє ув’язнення», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про прокуратуру» та деякі інші.
Документом передбачено, що кандидат в генпрокурори повинен мати вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менше п’яти років. Очевидно, це таке прощання з «епохою Луценко» …
Норматив передбачає наступні основні новації:
1. Проведення атестації прокурорів з подальшим перетворенням генпрокуратури в Офіс генерального прокурора, а також створенням обласних і окружних прокуратур. Генпрокурор отримає одноосібне право ліквідовувати і реорганізовувати окружні та обласні прокуратури.
2. Ліквідація військової прокуратури з можливістю її повторного створення, так само як і інших спеціалізованих прокуратур на правах структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур.
3. Скорочення максимальнпї кількості працівників органів прокуратури з 15 000 до 10 000 чоловік.
4. Генпрокурор отримає право затверджувати: стратегію розвитку прокуратури; систему оцінювання якості роботи прокурорів; порядок вимірювання і регулювання навантаження на прокурорів; порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання посадових обов’язків прокурором, котрий обіймав адміністративну посаду.
5. Право брати участь у відборі на заміщення посад у всіх органах прокуратури отримають всі кандидати з вищою юридичною освітою і відповідним стажем роботи в сфері права.
6. Національну академію прокуратури України передбачено перетворити в Тренінговий центр прокурорів України.
Це вже призвело до акцій протестів студентів Академії прокуратури, які стверджують, що їх можуть викинути на вулицю за 2 місяці до закінчення навчання, без виплати стипендії, з позбавленням можливості завершити процедуру відбору на посаду прокурора. Таких студентів налічується 269 осіб. Акції проводилися під генпрокуратурою та Офісом Зеленського. У наявності ще одна, м’яко кажучи, не надто приваблива особливість такої реформи.
7. Базовий оклад прокурора планується підвищити з 12 до 15 прожиткових мінімумів. Також заплановано встановити обмеження в розмірі 25% для максимального розміру премії прокурора за результатами календарного року, яка нараховується виключно відповідно до оцінки його роботи.
8. Прокурори, що займають відповідні посади в органах прокуратури будь-якого рівня і спеціалізації, можуть зайняти посади в нових органах прокуратури тільки після успішного проходження ними атестації, яка буде проводитися в порядку, передбаченому законопроектом. Характерно, що атестація не поширюватиметься на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Атестацію прокурорів проводитимуть кадрові комісії, які будуть оцінювати професійну компетентність прокурорів, їх професійну етику і добропорядність.
У атестацію буде включено: 1) складання іспиту у формі анонімного письмового тестування для виявлення рівня знань і умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) проходження співбесіди з метою оцінки відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики і доброчесності.
Незадовільні результати атестації ведуть до звільнення прокурора з посади.
11. Повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів припиняються до 1 вересня 2021 року.
Останній пункт вже викликав шквал критики в юридичних колах.
Так саме викликає питання і атестація прокурорів. При всій позитивності такого підходу, цей пункт може стати способом видалення “незручних” або нелояльних до керівництва працівників. До того ж, багато прокурорів нещодавно пройшли атестацію і чекають призначень, але тепер їм знову доведеться проходити атестацію. Відсутність наступності в даному випадку викликає питання.
В результаті, генпрокурор отримає такі повноваження:
– затверджувати порядок проведення відбору кадровими комісіями на зайняття вакантної посади прокурора;
– визначати порядок заміщення тимчасово вакантних посад прокурорів в органі прокуратури;
– призначати осіб на адміністративні посади в Офісі Генерального прокурора і на посаду керівника обласної прокуратури зі схваленням Комісії з відбору керівного складу органів прокуратури, яка – відзначимо від себе – стане своєрідною заміною Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, повноваження якої припинені;
– визначати порядок розгляду дисциплінарних скарг кадровими комісіями про вчинення прокурором дисциплінарного проступку і здійснення дисциплінарного провадження;
– визначати порядок прийняття рішення кадровими комісіями за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав, передбачених Законом «Про прокуратуру», про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора;
Очевидно, що ця реформа викликала паніку в прокурорських лавах. З одного боку, це руйнує корупційні зв’язки, тобто несе позитивні наслідки. З іншого боку, робота органу надовго дестабілізується, і щось подібне вже було при переатестації в органах внутрішніх справ.
Широкі маси громадян далекі від цих проблем, але ці реформи можуть безпосередньо торкнутися їх, причому не самим позитивним чином.
Головним же негативним моментом, повторимо, є лінія на монополізацію влади, що чітко простежується і може призвести до авторитаризму. Що в Україні в принципі протипоказано.